Лабораторна робота №1.
Тема роботи: Створення найпростішого Windows-додатка.
Ціль роботи: Розбір структури Windows-додатка, придбання досвіду створення прикладного програмного забезпечення для Windows із використанням алгоритмічної мови Сі.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Процес програмування Windows-додатків відрізняється від способу, орієнтованого на обробку послідовностей чи команд запитів, як це відбувається в добре відомій моделі програмування консольних додатків. Обробка додатком Windows-повідомлень накладає на структуру програми дуже тверді обмеження.
Приступимо до дослідження структури типового Windows-додатка, відзначивши попередньо, що у вихідний код Windows-додатка насамперед варто включати файл windows.h – він містить директиви #include для всіх інших стандартних файлів заголовків Windows. У цих файлах містяться описи різних структур даних і функцій Windows.
Приклад створення типового Windows-додатка
1. Робота з компілятором
У недалекому минулому компілятори Сі++ часто запускалися з командного рядка і використовували для компіляції й компонування програм для Windows make-файли. Мake-файли підходять для компіляції простих програм на Сі/Сі++, але програми для Windows не відносяться до цієї категорії. Мake-файли програм для Windows важкі для розуміння, і їх складно створювати. На щастя, графічне середовище Windows сприяла тому, що розроблювачі створили компілятори з більш дружнім інтерфейсом, що дозволяють використовувати файли проектів, що керують усіма стадіями побудови програми.
Фірми Borland і Microsoft випустили компілятори Сі++, цілком інтегровані в середовище графічного інтерфейсу Windows. Компілятори Сі/Сі++ дозволяють, знаходячись у цьому середовищі, написати, побудувати (скомпілювати і скомпонувати), налагодити й виконати програму.
Ключем до успіху при роботі в інтегрованому середовищі є правильна розробка і створення файлу проекту. Компілятор Microsoft Visual С++ використовує файли проекту з розширенням .dsp, а компілятор Borland C++ - із розширенням .ide. У файлах проектів обох компіляторів задаються різні параметри. Нижче перераховані деякі параметри, що часто задаються у файлі проекту:
опції налагодження;
каталоги;
бібліотеки компонування;
модель пам'яті (small, large, huge);
файли опису ресурсів (.rc);
файли з текстом початкової програми;
файл призначення (16- чи 32-розрядна програма).
Далі розглядаються кроки, необхідні для побудови програми для Windows із використанням компілятора Microsoft Visual С++.
У меню File виберіть пункт New. На екрані з'явиться діалогове вікно New.
Рисунок Діалогове вікно NEW. Створення проекту
У списку, що з'явився, виберіть закладку Projects.
Задайте на сторінці Projects ім'я проекту, його тип (Win32Application), платформу (Win32) і виберіть диск і каталог для файлів. Після цього натисніть кнопку ОК.
У вікні, що відкрилося, Win32Application - Step 1 of 1 виберіть An empty project і натисніть кнопку Finish. У вікні інформації натисніть ОК.
Тепер проект створений і, залишається лише додати файл із початковим кодом
Щоб додати в проект новий файл, виконайте команду: Project | Add to project | New. На екрані з'явиться діалогове вікно New, відкрите на сторінці Files. (Також додати файл можна виконавши команду File | New чи натиснувши Ctrl+N)
Рисунок Діалогове вікно NEW. Створення початкового файлу
У списку, що з'явився, виберіть C++ Source File, а також задайте ім'я файлу з вихідним кодом і натисніть кнопку ОК.
Уведіть текст програми (див. розділ 2).
Збережіть вміст активного вікна, вибравши в меню File пункт Save чи просто натиснувши Ctrl+S.
Щоб побудувати програму, виберіть у меню Build пункт Rebuild All. Після чого на диску буде створений виконуваний файл програми (.exe).
2. Текст стандартної програми.
Створимо найпростіший додаток, що буде лише створювати вікно і виводити в його робочу область текст «Hello, Windows!».
2.1 Підключення бібліотек
Як уже говорилося раніше, насамперед необхідно підключити бібліотеку windows.h, тому у файл із початковим кодом sample.cpp додайте наступну інструкцію:
#include <windows.h>