Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

MTMO / ТЕОР_Я МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

.pdf
Скачиваний:
32
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
696.14 Кб
Скачать

буде нормально розподілена з параметрами 0 та 1. Звідси випливає, що

12

ui = ri, j − 6 , j =1

де ri, j [0;1] рівномірно розподілені псевдовипадкові числа.

Метод функціональних перетворень реалізує таку процедуру:

1)моделювання двох РРЧ ri,1, ri,2 [0;1] ;

2)обчислення пари нормально розподілених чисел

ui,1 = −2 ln ri,1 sin (ri,2 ) , ui,2 = −2 ln ri,1 cos (ri,2 ) .

У такий спосіб можна одержати дві послідовності випадкових чисел

{ui,1;i = 1, N} та {ui,2 ;i = 1, N} .

Метод полярних координат також дозволяє моделювати одразу дві послідовності випадкових чисел ui шляхом:

1)моделювання двох РРЧ ri,1, ri,2 [0;1];

2)перетворення одержаних у п.1 чисел до РРЧ з інтервалу [−1;1] :

vi,1 = 2ri,1 −1, vi,2 = 2ri,2 −1;

3) обчислення

величини

s

= v2

+ v2

.

Якщо

s > 1,

то v

 

та v

 

 

 

 

 

 

 

 

i

i,1

i,2

 

 

 

i

i,1

 

i,2

ігнорують і

повертаються

до

п.

1. Якщо

si ≤ 1, то вважають,

що

точка

(vi,1, vi,2 ) є випадкова точка з одиничного кола, і переходять до п. 4;

 

 

 

4) обчислення випадкових чисел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

u

 

= v

 

−2 ln si

,

 

 

u

 

= v

−2 ln si

 

 

 

 

i,1

i,1

si

 

 

 

i,1

i,2

si

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

за

будь-яким

із

наведених

методів

може

бути

одержана

послідовність {ui ;i = 1, N} , а на її основі послідовність {xi = m + σui ;i = 1, N} .

Зауваження 2. Двобічний квантиль нормального розподілу uα 2 можна визначити за формулою (4), якщо взяти ri = α2 .

Із нормальним розподілом тісно повязаний логарифмічно нормальний розподіл

 

 

 

 

ln xm

 

 

 

 

 

F ( x; m, σ) =

 

1

 

σ

 

y

2

 

 

 

exp

 

dy , x ³ 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

−∞

 

 

 

 

 

Моделювання випадкових чисел для нього здійснюється за формулою

xi = exp ( yi ) ,

де yi N ( y; m, σ) нормально розподілені числа з параметрами m та σ .

40

Оцінка якості випадкових чисел

Якість випадкових чисел можна оцінити двома способами:

1)відтворенням за одержаною послідовністю закону розподілу та перевіркою адекватності закону шляхом реалізації критеріїв згоди;

2)реалізацією спеціальних тестів для перевірки якості випадкових

чисел.

Наведені нижче тести призначені для перевірки якості

псевдовипадкових чисел, рівномірно розподілених на проміжку [0;1] .

Тест аперіодичності передбачає пошук такого номера i = i′ , після якого послідовність випадкових чисел повторюється. Шляхом перебору

здійснюється пошук номера i = iта

періоду L для послідовності чисел

r1, r2 ,, rN , для яких виконується умова

 

ri′+ jL = ri, ri′+1+ jL = ri′+1 , …,

ri′+ p+ jL = ri′+ p , j = 1, 2,

Якщо L < N , то порушується умова незалежності послідовності чисел r1, r2 ,, rN і послідовність вважається неякісною.

Тест збігу моментів. Для рівномірно розподіленої випадкової

величини

ξ математичне сподівання дорівнює

E (ξ) =

1

, а

дисперсія

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

D (ξ) =

 

Якщо послідовність {ri [0;1];i =

 

}

 

 

.

1, N

являє собою

реалізацію

 

12

 

розподіленої випадкової величини ξ ,

 

 

 

 

рівномірно

то обчислена на її основі

статистична оцінка математичного сподівання, якою є середнє арифметичне

r = 1 N ri , N i=1

має дорівнювати 1 , а статистична оцінка дисперсії

2

 

1

N

s2 =

(ri

 

)2

r

 

 

N −1 i=1

повинна становити 1 . 12

Застосовуючи тест збігу моментів, перевіряють гіпотезу щодо збігу теоретичних і статистичних моментів

Η0 : E (ξ) =

 

, D (ξ) = s2 ,

(5)

r

для чого розглядають випадкові величини

ζ =

 

1

,

ζ

 

= s2

1

,

r

2

 

 

1

2

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

які мають нормальні розподіли

ζ1

N (z1;0;σz ),

ζ2

N (z2

;0;σz

),

 

1

 

 

2

 

41

де

 

1

 

 

 

N 2

0,005 6

 

0,002 8

 

0,008 3

 

σ2z =

 

,

σ2z

=

 

 

 

+

 

 

 

.

 

 

N

N 2

N 3

1

12N

2

 

N −1

 

 

 

Тоді процедура перевірки головної гіпотези (5) еквівалентна перевірці двох гіпотез:

 

 

Η0 : E (ζ1 ) = 0 ,

 

 

(6)

 

 

Η0 : D (ζ2 ) = 0 .

 

 

(7)

Для гіпотези (6) перевіряють умову

 

 

 

 

 

 

 

u =

 

ζ1

 

 

=

 

 

ζ

 

u

 

,

(8)

 

 

 

 

 

 

 

 

12N

α 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

σz

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де uα 2 квантиль нормального розподілу.

Якщо умова (8) виконується, то підтверджується збіг математичного сподівання й середнього арифметичного.

Гіпотезу (7) перевіряють на основі умови

u2

=

 

z

2

 

=

N -1

 

 

z2

 

 

 

£ uα 2

,

(9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sz2

 

N

0,0056N −1 + 0,0028N −2 - 0,0083N −3

 

 

 

 

 

 

 

 

виконання якої підтверджує збіг теоретичної й статистичної дисперсій. Якщо не виконується хоча б одна з нерівностей (8) або (9), генерована послідовність неякісна.

Тест коваріації призначений для перевірки незалежності елементів послідовності {ri ,i =1, N} на основі коваріаційної функції. Для цього

обчислюють коваріації поміж елементами послідовності, розташованими на відстані j одиниць один від одного:

C0 = cov{(r1, r2 ,, rN ),(r1, r2 ,, rN )} , C1 = cov{(r1, r2 ,, rN −1 ),(r2 , r3 ,, rN )} , C2 = cov{(r1, r2 ,, rN −2 ),(r3 , r4 ,, rN )} ,

C j = cov{(r1, r2 ,, rN j ),(rj+1, rj+2 ,, rN )} .

Якщо (r1, r2 ,, rN j ) й (rj+1, rj+2 ,, rN ) незалежні, то слушні рівності

 

 

1

,

j = 0,

C j

 

 

 

= 12

 

 

 

 

 

j ³1.

 

0,

Обчислення статистичного значення

ˆ

,

коли N > 50 , здійснюють за

C j

спрощеною формулою:

 

 

 

42

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

1

 

N j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ri - r )(ri+ j - r ) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C j =

N - j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо N ≤ 50 , застосовують точну формулу:

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

1

N j

 

 

 

1

 

 

N j

 

 

 

 

 

 

 

1

N j

 

 

 

 

 

C j

=

 

ri

-

 

 

 

 

 

rh ri+ j

-

 

 

 

 

rh+ j .

 

 

 

 

N - j

N

- j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i=1

 

 

 

 

h=1

 

 

 

 

 

 

 

N - j h=1

 

 

Головну гіпотезу щодо збігу теоретичних і статистичних коефіцієнтів

коваріації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

,

 

 

j ³1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H0 : C j = C j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

приймають, якщо виконується умова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

- C j

 

 

£

 

c juα 2

 

 

,

 

 

 

 

(10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якщо j = 0,

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де c j

2,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

якщо j ³1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

елементи {ri ;i =

 

}

 

 

 

"j ³1

 

 

 

 

 

 

Якщо

для

виконується

 

 

умова (10), то

1, N

незалежні, у противному разі вони залежні й послідовність неякісна.

Як максимальне значення j ³1 рекомендується брати 2/3 генерованої послідовності.

Якість послідовності випадкових чисел із розподілом F (x), де

 

 

 

 

 

 

 

 

Θ = {θ1,, θs } , оцінюють таким

чином. Змодельовану

послідовність

{xi ;i =

 

} вважають

 

 

1, N

якісною, якщо знайдені за

нею оцінки параметрів

ˆ

ˆ

параметрами

моделювання

θ1,s ,

тобто правдиві

q1

,,qs збігаються з

гіпотези

H0 : q j = qˆ j для "j =1, s .

Перевірка наведеної гіпотези ґрунтується на статистичних характеристиках

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

u j =

q j - q j

 

 

, j =

 

,

 

 

1, s

 

 

 

 

D (q j

)

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

які нормально розподілені. Якщо для заданої помилки першого роду α слушні нерівності

u j £ uα2 для "j =1, s ,

то послідовність можна вважати якісною.

43

Список рекомендованої літератури

Барлоу, Р. Математическая теория надежности [Текст] / Р. Барлоу, Ф. Прошан. – М.: Сов. радио, 1969. – 488 с.

Вентцель, Е.С. Теория случайных процессов и ее инженерные приложения [Текст] / Е.С. Вентцель, Л.А. Овчаров. – М.: Высш. шк., 2000. – 383 с.

Гнеденко, Б.В. Введение в теорию массового обслуживания [Текст] / Б.В. Гнеденко, И.Н. Коваленко. – М.: Наука, 1987. – 336 с.

Кокс, Л. Статистический анализ последовательностей событий [Текст] /

Л. Кокс, П. Льюис. – М.: Мир, 1969. – 312 с.

Кофман, А. Массовое обслуживание. Теория и приложения [Текст] / А. Кофман, Р. Крюон. – М.: Мир, 1965. – 302 с.

Потапов, В.Д. Имитационное моделирование производственных процессов в горной промышленности [Текст] / В.Д. Потапов, А.Д. Яризов. –

М.: Высш. шк., 1981. – 191 с.

Зміст

Передмова

3

Загальні вимоги до виконання лабораторних робіт

4

Лабораторна робота 1. Обробка потоку подій

5

Лабораторна робота 2. Моделювання одноканальної системи масового

 

обслуговування

19

Лабораторна робота 3. Моделювання багатоканальної системи масового

 

обслуговування

27

Додаток

33

Список рекомендованої літератури

44

44