Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

AGLA

.pdf
Скачиваний:
11
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.02 Mб
Скачать

(

i утворює кут π/3 з прямою

x = y, z = 0;

б) проходить через пряму

(

x + 5y + z = 0, x − z + 4 = 0

i утворює кут π/4 з площиною x − 4y − 8z + 1 = 0.

7Нормальне рiвняння прямої на площинi. Нормальне рiвняння площини в просторi

Вцьому роздiлi використовуються такi поняття та результати.

1.Нормальне рiвняння прямої на площинi. Знаходження вiдхилення i вiдстанi вiд точки до прямої. Положення точки вiдносно прямої на площинi.

2.Нормальне рiвняння площини в просторi. Знаходження вiдхилення i вiдстанi вiд точки до площини. Положення точки вiдносно площини в просторi.

Приклади розв’язання задач

Приклад 7.1. Знайти вiдхилення δ i вiдстань d вiд точки M (2, 5) до прямої γ : 8x − y + 2 = 0. В однiй чи в рiзних пiвплощинах вiдносно γ лежать початок координат i точка M ?

Розв’язання. Запишемо нормальне рiвняння прямої γ. Нагадаємо, для того, щоб звести загальне рiвняння прямої Ax + By + C = 0 до нормального, необхiдно це рiвняння домножити справа i злiва на нормуючий

− sign C

множник µ = √A2 + B2 (тут вважаємо, що sign 0 = 1):

 

Ax + By + C

 

µAx + µBy + µC = 0 або − sign C

 

 

= 0.

A2 + B2

81

O M

γ d

−1

В нашiй ситуацiї µ = √ , нормальне рiвняння прямої

65

 

 

 

 

 

 

 

γ : −√8

x +

1

y −

2

= 0.

 

 

65

65

65

 

Для того, щоб знайти δ вiдхилення вiд точки M до прямої γ, необхiдно в нормальне рiвняння прямої замiсть змiнних x, y пiдставити координати точки M :

δ =

−8

2 +

1

 

5

2

=

1 .

 

 

·

 

 

·

 

 

 

−√

 

 

 

 

65

 

 

65

 

 

65

 

5

 

Нагадаємо, що вiдхилення це вiдстань вiд точки до прямої, взята iз знаком ”+”, якщо дана точка i початок координат лежать в рiзних пiвплощинах вiдносно заданої прямої, iз знаком ”–”, якщо в однiй.

1

Таким чином, вiдстань вiд точки M до γ дорiвнює d = |δ| = √ .

5

Точка M i початок координат лежать в однiй пiвплощинi вiдносно γ, оскiльки δ < 0.

Приклад 7.2. Задана пряма γ : Ax + By + C = 0 i точки M (x1, y1) ,

N (x2, y2) , якi не належать γ, тобто Axi +Byi +C =6 0, i = 1, 2. Визначити необхiдну i достатню умову того, що

а) γ перетинає вiдрiзок M N ;

б) γ перетинає продовження вiдрiзку M N за точку M.

Розв’язання. Позначимо через δ1 i δ2 вiдхилення вiд точок M i N до прямої γ, вiдповiдно. Нагадаємо, що

 

Axi + Bxi + C

 

δi = − sign C

 

 

, i = 1, 2.

A2 + B2

82

N

γ

O

M

Для того, щоб пряма γ перетинала вiдрiзок M N, необхiдно i достатньо, щоб точки M i N лежали в рiзних пiвплощинах вiдносно γ. Нехай γ не проходить через початок координат (C =6 0). Тодi можливi двi ситуацiї: або M i початок координат лежать в однiй пiвплощинi вiдносно γ, а точка N в iншiй (тобто δ1 < 0 i δ2 > 0), або, навпаки, N i початок координат лежать в однiй пiвплощинi вiдносно γ, а точка M в iншiй (тобто δ1 > 0 i δ2 < 0). Таким чином, пряма γ перетинає вiдрiзок M N тодi i тiльки тодi, коли числа δ1 i δ2 мають рiзнi знаки: δ1δ2 < 0. Маємо,

 

δ1δ2 =

(sign C)2

 

 

 

 

(Ax1 + By1 + C) (Ax2 + By2 + C) .

 

 

A2 + B2

 

 

(sign C)2

 

Оскiльки,

 

> 0, то умова δ1δ2 < 0 еквiвалентна такiй:

 

A2 + B2

 

 

(Ax1 + By1 + C) (Ax2 + By2 + C) < 0.

(1)

Зауважимо, що така ж сама умова справедлива i в тому випадку, коли пряма γ проходить через початок координат (тодi C = 0). Дiйсно, в цiй ситуацiї, для того, щоб пряма γ перетинала вiдрiзок M N необхiдно i достатньо, щоб проекцiї радiус-векторiв точок M i N (позначимо їх ~r1 i ~r2, вiдповiдно) на вектор нормалi до γ (позначимо його ~n) мали б рiзнi знаки: Πp~n ~r1 Πp~n ~r2 < 0. Оскiльки, ~r1 = {x1, y1} , ~r2 = {x2, y2} ,

 

 

 

n

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ

 

 

r1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~n = {A, B} , тодi

( ~r1, ~n )

 

( ~r2, ~n )

Ax1 + By1

 

Ax2 + By2

 

 

 

 

 

Πp~n ~r1 · Πp~n ~r2 =

 

·

 

 

 

=

 

 

·

 

 

< 0.

|~n |

 

|~n |

 

 

 

 

 

 

 

A2 + B2

A2 + B2

83

Враховуючи, що знаменник завжди додатний, маємо умову (1). Таким чином, γ перетинає вiдрiзок M N, якщо виконується (1).

Для того, щоб пряма γ перетинала продовження вiдрiзку M N за точку M необхiдно, по-перше, щоб γ не перетинала сам вiдрiзок, тобто, щоб виконувалася умова, протилежна до умови (1) :

(Ax1 + By1 + C ) (Ax2 + By2 + C ) > 0.

По-друге, необхiдно, щоб точка M знаходилася ближче до прямої γ, нiж

N

γ Md1 d2O

точка N, тобто, щоб d1 вiдстань вiд точки M до прямої γ була менше, нiж d2 вiдстань вiд точки N до γ:

d

 

=

|Ax1 + Bx1 + C |

<

|Ax2 + Bx2 + C |

= d

,

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

A2 + B2

 

A2 + B2

 

спростивши цю нерiвнiсть, отримаємо другу умову:

|Ax1 + Bx1 + C | < |Ax2 + Bx2 + C | .

Таким чином, пряма γ перетинає продовження вiдрiзку M N за точку

M, якщо

(

Ax1

+ Bx1

+ C < Ax2 + Bx2

+ C .

 

 

(Ax1

+ By1

+ C) (Ax2

+ By2

+ C) > 0,

 

|

 

 

| |

 

 

|

Приклад 7.3. Скласти рiвняння бiсектрис кутiв, утворених двома перетинними прямими γ1 : 6x + y − 3 = 0 i γ2 : 2x + 12y + 9 = 0. Розв’язання. Скористаємося фактом, що бiсектриси кутiв, утворених двома перетинними прямими γ1 i γ2, це геометричне мiсце точок, рiвновiддалених вiд цих прямих. Iншими словами, деяка точка M (x, y) належить однiй з бiсектрис тодi i тiльки тодi, коли d1 вiдстань вiд точки M до прямої γ1 дорiвнює d2 вiдстанi вiд точки M до γ2 :

84

M

γ

 

1

γ2

d

 

=

|6x + y − 3|

=

|2x + 12y + 9|

= d

.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

37

 

 

37

 

 

 

Ця рiвнiсть еквiвалентна такiй сукупностi:

"

12x + 2y − 6 = 2x + 12y + 9, 12x + 2y − 6 = −2x − 12y − 9.

Спростивши кожне з рiвнянь, отримаємо рiвняння двох бiсектрис кутiв, утворених прямими γ1 i γ2 :

"

2x − 2y − 3 = 0, 14x + 14y + 3 = 0.

Приклад 7.4. Знайти вiдхилення δ i вiдстань d вiд точки M (2, −1, 4) до площини α : 2x − 3y + z − 4 = 0. В однiй чи в рiзних пiвпросторах вiдносно α лежать початок координат i точка M ?

Розв’язання. Запишемо нормальне рiвняння площини α. Нагадаємо, для того, щоб звести загальне рiвняння площини Ax + By + Cz + D = 0 до нормального, необхiдно це рiвняння домножити справа i злiва на

нормуючий множник µ =

 

 

− sign D

 

 

(тут вважаємо, що sign 0 = 1):

 

A2 + B2 + C2

 

 

 

µAx + µBy + µCz + D = 0

або

 

 

Ax + By + Cz + D

 

 

 

 

 

− sign D

 

 

 

 

 

 

 

= 0

2

+ B

2

+ C

2

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

85

M

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В нашiй ситуацiї µ =

 

, нормальне рiвняння

 

14

 

α :

2

x −

3

y +

1

z −

4

 

= 0.

 

 

 

 

14

 

 

14

 

14

14

 

 

Для того, щоб знайти δ вiдхилення вiд точки M до площини α, необхiдно в нормальне рiвняння площини замiсть змiнних x, y, z пiдставити координати точки M :

δ = √14

· 2 − √14

· (−1) + √14

· 4 − √14

= r

 

 

.

2

 

2

3

1

4

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нагадаємо, що вiдхилення вiд точки до площини це вiдстань вiд точки до площини, взята iз знаком ”+”, якщо дана точка i початок координат лежать в рiзних пiвпросторах вiдносно заданої площини, iз знаком ”–”, якщо в однiй. r

Таким чином, вiдстань вiд точки M до α дорiвнює d = | δ | = 72.

Точка M i початок координат лежать в рiзних пiвпросторах вiдносно α, оскiльки δ > 0.

Приклад 7.5. Довести, що площини

α1 : x − 2y − 2z − 8 = 0 i α2 : −2x + 4y + 4z + 1 = 0

паралельнi i знайти вiдстань мiж ними.

Розв’язання. Площини α1 i α2 паралельнi, оскiльки їх вектори нормалi колiнеарнi. Дiйсно, ~n1 = {1, −2, 2} (вектор нормалi до α1) колiнеарен вектору ~n2 = {−2, 4, 4} (вектор нормалi до α2): −2~n1 = ~n2.

86

 

n2

d

n1

M

Знайдемо d вiдстань мiж площинами α1 i α2. Для цього вiзьмемо довiльну точку, яка належить площинi α1, наприклад, M (8, 0, 0) , тодi d

дорiвнює вiдстанi вiд точки M до площини α2 :

 

 

d =

|−2 · 8 + 4 · 0 + 4 · 0 + 1|

=

5

.

 

 

 

2

 

36

 

Приклад 7.6. Задано площину α : Ax + By + Cz + D = 0, позначимо через D+ = {(x, y) : Ax + By + Cz + D > 0} один з пiвпросторiв, на який площина α дiлить весь простiр. Довести, що вектор ~n = {A, B, C} спрямований в бiк пiвпростору D+.

Розв’язання. Нехай M0 (x0, y0, z0) довiльна точка площини α, тобто

Ax0 + By0 + Cz0 + D = 0.

Вiзьмемо довiльну точку M1 (x1, y1, z1) , яка належить пiвпростору

D+ : Ax1 + By1 + Cz1 + D > 0. Ми доведемо, що вектор ~n спрямований

в бiк пiвпростору D

+

, якщо покажемо, що Πp

−−−→

0

 

 

 

~n

M M > .

 

 

 

0 1

 

 

 

 

M1

 

 

 

 

n

D+

 

 

M0

α

Дiйсно,

 

 

 

 

 

−−−→0 1 )

 

 

 

Πp

−−−→

=

( ~n,

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

M M

 

 

M M

 

 

 

~n

 

 

 

 

 

 

 

 

0 1

 

 

|~n |

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

A (x1 − x0) + B (y1 − y0) + C (z1 − z0)

=

 

1

 

 

 

|~n |

 

 

 

=

(Ax1 + By1 + Cz1 + D − (Ax0 + By0 + Cz0 + D)) =

 

|~n |

87

1

= |~n | (Ax1 + By1 + Cz1 + D) > 0.

Приклад 7.7. Задано двi перетиннi площини αi : Aix+Biy+Ciz+Di = 0, i = 1, 2, i точкa M0 (x0, y0, z0) , яка не належить жоднiй з цих площин. Знайти необхiдну i достатню умову того, що M0 лежить всерединi гострого двогранного кута, утвореного при перетинi площин α1 i α2.

Розв’язання. Кожна площина розбиває простiр на два пiдпростори, позначимо їх

 

 

 

 

 

Di+ = {Aix + Biy + Ciz + Di > 0} ,

 

 

 

 

 

 

 

 

Di= {Aix + Biy + Ciz + Di < 0} ,

 

D1+

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

i =

1, 2. Можливi

чотири

ситуацiї:

a) M0

 

D2+,

б)

M0

 

D1+

D2, в) M0 D1

D2+ або

г) M0

 

D1D2. В

кожнiй з цих

ситуацiй запишемо умову того, що двогранний кут, в якому

 

T

 

 

T

 

 

 

T

 

знаходиться точка M0 є гострим.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо випадок a). Нехай M0 D1+ T D2+, тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

( A2x0

+ B2y0

+ C2z0

+ D2

> 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

A1x0

+ B1y0

+ C1z0

+ D1

> 0,

 

 

 

Нагадаємо (див. задачу 7.6), що ~n1 = {A1, B1, C1} i ~n2 = {A2, B2, C2}

(вектори нормалi до площин α1 i α2, вiдповiдно) направленi в бiк дво-

гранного кута D1+ T D2+. Отже, двогранний+ кут D1+ T D2+ буде гострим,

α2

D2

M

n2

 

0

 

n1

D+

 

 

1

 

α1

 

якщо кут мiж векторами ~n1 i ~n2 буде тупим, тобто скалярний добуток

88

цих векторiв буде вiд’ємним: ( ~n1, ~n2 ) = A1A2 + B1B2 + C1C2 < 0. Таким чином, у випадку а) буде така вiдповiдь:

 

A2x0

+ B2y0

+ C2z0

+ D2

> 0,

 

 

A1x0

+ B1y0

+ C1z0

+ D1

> 0,

 

A1A2 + B1B2 + C1C2 < 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зводяться до розглянутого

вище. Покажемо, як це

Всi iншi випадки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зробити, на прикладi випадку б). Нехай M0 D1+ T D2, тобто

 

( A2x0

+ B2y0

+ C2z0

+ D2

< 0

 

 

A1x0

+ B1y0

+ C1z0

+ D1

> 0,

або

(

 

A2x0

 

B2y0

 

C2z0

 

D2

> 0.

 

A1x0 + B1y0 + C1z0 + D1 > 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тодi, розглянувши замiсть вектора ~n2 = {A2, B2, C2} , вектор −~n2 = {−A2, −B2, −C2} отримаємо умову того, що кут мiж векторами ~n1 i −~n2 є тупим:

( ~n1, −~n2 ) = −A1A2 − B1B2 − C1C2 < 0

або

A1A2 + B1B2 + C1C2 > 0.

Це i буде означати, що двогранний кут D1+

T

D2буде гострим.

 

 

 

-

 

D2+ α2

D2

M

n

-n

 

0

2

 

2

 

n1

D+

 

 

 

 

 

1

 

α1

 

 

89

Таким чином, у випадку б) буде така вiдповiдь:

 

A2x0

+ B2y0

+ C2z0

+ D2

< 0,

 

 

A1x0

+ B1y0

+ C1z0

+ D1

> 0,

 

A1A2 + B1B2 + C1C2 > 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скориставшись

схожими мiркуваннями, запишемо вiдповiдi у випадках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в) i г) :

в)

A2x0

+ B2y0

+ C2z0

+ D2

> 0,

 

 

 

 

A1x0

+ B1y0

+ C1z0

+ D1

< 0,

 

 

A1A2 + B1B2 + C1C2 > 0.

 

 

A1x0 + B1y0 + C1z0 + D1 < 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

A2x0 + B2y0 + C2z0 + D2 < 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1A2 + B1B2 + C1C2 < 0.

Всi чотири отриманi вiдповiдi можна об’єднати в одну:

(A1A2 + B1B2 + C1C2) (A1x0 + B1y0 + C1z0 + D1) ×

× (A2x0 + B2y0 + C2z0 + D2) < 0.

Задачi для самостiйної роботи

Нормальне рiвняння прямої на площинi

7.1. Знайти вiдхилення δ i вiдстань d вiд точки M до прямої γ. В однiй чи в рiзних пiвплощинах вiдносно γ лежать початок координат i точка

M ?

а) M (1, 2), γ : x − 7 = 0;

б) M (2, −15), γ : y + 9 = 0;

в) M (3, 4), γ : 4x − 3y − 15 = 0;

г) M (9, 1), γ : −2x + 6y + 7 = 0;

90

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]