Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

11 himpopel p u

.pdf
Скачиваний:
141
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
5.04 Mб
Скачать

с л о в о п о ч и н а є т ь с я із н а з в и в у г л е в о д н ю з т а к и м с а м и м ч и с л о м а т о м і в К а р б о н у , що й у м о л е к у л і к и с л о т и ( в к л ю ч а ю ч и а т о м К а р б о н у

к а р б о к с и л ь н о ї групи),

і

м а є з а к і н ч е н н я

ова.

Д р у г и м є

 

слово кислота.

Н у м е р а ц і ю

в голов -

н о м у к а р б о н о в о м у л а н ц ю з і п о ч и н а ю т ь і з

а т о м а К а р б о н у к а р б о к с и л ь н о ї г р у п и :

 

 

 

 

 

З

2

 

1 /.О

 

 

 

 

 

3 І

І

 

чон

 

 

 

 

 

СНз СН 3

 

 

 

 

 

2,3-диметилбутанова кислота

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця

5

Формули і назви насичених монокарбонових кислот

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула кислоти

 

Назва кислоти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тривіальна

 

систематична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н - С О О Н

 

М у р а ш и н а

 

 

Метанова

 

 

СНз-СООН

 

Оцтова

 

 

Етанова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сн3-сн2-соон

 

Пропіонова

 

 

Пропанова

 

 

сн3-сн2-сн2-соон

 

Масляна

 

 

Бутанова

 

 

 

С Н з - С Н - С О О Н

 

Ізомасляна

 

 

Метилпропанова

 

СНз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сн3-сн2-сн2-сн2-соон

 

Валеріанова

 

Пентанова

 

 

С Н 3 - С Н - С Н 2 - С О О Н

 

Ізовалеріанова

 

З-Метилбутанова

 

СНз

 

 

 

 

 

 

 

 

СН 3 - (СН 2 ) 4 - СООН

 

Капронова

 

 

Гексанова

 

 

 

 

. . .

 

 

 

 

 

 

СН 3 - (СН 2 ) 1 4 - СООН

 

Пальмітинова

 

Гексадеканова

 

СН 3 - (СН 2 ) 1 5 - СООН

 

Маргаринова

 

Гептадеканова

 

СН 3 - (СН 2 ) 1 6 - СООН

 

Стеаринова

 

 

Октадеканова

 

 

Д л я н а й п р о с т і ш и х к а р б о н о в и х к и с л о т

іноді

в ж и в а ю т ь л а т и н с ь к і н а з в и : Н С О О Н

— формі -

а т н а к и с л о т а , СН 3 СООН — а ц е т а т н а

к и с л о т а .

Ч а с т і ш е в и к о р и с т о в у ю т ь

відповідні

н а з в и

ї х

аніонів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н-с(0_

 

снсГо

 

 

 

 

форміат-іон

 

ацетат-іон

 

 

 

. 1 68

Від ц и х н а з в п о х о д я т ь н а з в и

солей карбоно -

в и х к и с л о т .

 

 

З а г а л ь н а ф о р м у л а й о н а к и с л о т н о г о з а л и ш -

ку

м о н о к а р б о н о в о ї к и с л о т и —

КСО0 .

Н а п и ш і т ь ф о р м у л и к а л ь ц і й

ф о р м і а т у , амо-

 

ній а ц е т а т у .

 

С и с т е м а т и ч н і н а з в и а н і о н і в к а р б о н о в и х

к и с л о т с к л а д а ю т ь , д о д а ю ч и д о н а з в и

відповід-

ного в у г л е в о д н ю с у ф і к с - оат: НСОО

— мета -

ноат - іон, СН3 СОО" — етаноат - іон .

І з о м е р ія к а р б о н о в и х к и с л о т ( с т р у к т у р н а )

зумовлена різною будовою карбонового ланцю-

га м о л е к у л , а н е н а с и ч е н и х к и с л о т — ще й

положенням

кратного зв'язку.

Для

трьох най-

п р о с т і ш и х

м о н о к а р б о н о в и х

к и с л о т

насичено -

го р я д у не

існує ізомерів - кислот,

а ф о р м у л і

С 3 Н 7 СООН відповідають дві к и с л о т и (табл. 5). Д л я к а р б о н о в и х к и с л о т ( к р і м м е т а н о в о ї )

х а р а к т е р н а т а к о ж м і ж к л а с о в а і з о м е р і я . Ізо- м е р о м к о ж н о ї к и с л о т и є естер:

СН3СООН

НСООСН3

оцтова кислота

метиловий естер

 

мурашиної кислоти

шкшішшшш^^шшшшшшшшшшшш

Карбонові кислоти — похідні вуглеводнів, молекули яких містять одну або кілька карбоксильних груп. Загальна формула одноосновних карбонових кислот — ЙСООН.

Карбонові кислоти поширені в природі. Карбонові кислоти класифікують за кількістю

карбоксильних груп у молекулі, особливостями зв'язків у карбоновому ланцюзі. Для цих сполук використовують переважно тривіальні назви.

Ізомерія карбонових кислот зумовлена різною будовою карбонового ланцюга в молекулах, а ненасичених кислот — ще й положенням кратного зв'язку. Для карбонових кислот існує також міжкласова ізомерія; їх ізомерами є естери.

.169

206. Назвіть причини багатоманітності карбонових кислот.

207. Знайдіть

відповідність.

 

Назва кислоти

Тип кислоти

1) щавлева;

а)одноосновна;

2)оцтова;

б)двохосновна;

3)бензоатна;

в)насичена;

4)

акрилова;

г) ароматична;

5)

олеїнова;

г) вища;

6)

стеаринова;

д)ненасичена.

208. Дайте назви кислотам, молекули яких мають такі структурні фор-

мули:

 

а) С Н 3 - С Н 2 - С Н - С О О Н ;

в ) СН 2 - СН 2 - СООН .

СН3

Вг

б) СН 3 - СН — СН - СООН;

 

С2 Н5 СН3

 

209. Напишіть структурні формули

молекул диметилпропанової та

З-метил-2-хлоропентанової кислот.

210. Зобразіть структурні формули молекул кислот С6 Н12 02 , якщо головні ланцюги в них містять чотири атоми Карбону. Назвіть сполуки.

211. Виведіть формулу насиченої одноосновної карбонової кислоти, якщо масова частка Оксигену в ній становить 31,37 %.

212. Насичена одноосновна карбонова кислота має молярну масу

116 г/моль і два третинні атоми Карбону у вуглеводневому залишку. Виведіть формулу кислоти і дайте їй назву.

§ І Р " Насичені одноосновні карбонові кислоти

Матеріал параграфа допоможе вам:

прогнозувати властивості кислот за будовою їхніх молекул; повторити властивості карбонових кислот;

отримати відомості про способи добування кислот і сфери їх застосування.

.170

\ Я Г 6+
р о < - н

к— с \ о—н

Мал. 75.

Перекривання

орбіталей

атомів

у карбоксильній групі

Електронна будова молекул. У карбок-

с и л ь н і й

групі

а т о м К а р б о н у

пере-

буває у

стані

2 - гібридизації . Т о м у

спо-

л у ч е н і з н и м а т о м и р о з м і щ е н і на о д н і й

п л о щ и н і 1 .

р - О р б і т а л ь а т о м а К а р б о н у

кар -

б о к с и л ь н о ї

г р у п и

п е р е к р и в а є т ь с я н е

тіль -

ки з р - о р б і т а л л ю

« к р а й н ь о г о » а т о м а

Окси -

гену ( з а в д я к и

ц ь о м у

у т в о р ю є т ь с я тт-зв'язок

у к а р б о н і л ь н і й

групі

С = 0 ) , а й із о р б і т а л л ю

а т о м а О к с и г е н у г і д р о к с и л ь н о ї г р у п и ОН . У н а с л і д о к ц ь о г о м і ж т р ь о м а а т о м а м и в к а р б о к с и л ь н і й г р у п і у т в о р ю є т ь с я є д и н а

л - е л е к т р о н н а система ( м а л .

75).

Е л е к т р о н н а г у с т и н а в ц і й

системі с и л ь н о

з м і щ е н а д о а т о м а О к с и г е н у к а р б о н і л ь н о ї

г р у п и . Т о м у з в ' я з о к

О - Н є б і л ь ш п о л я р -

н и м , н і ж у с п и р т а х .

А т о м К а р б о н у г р у п и

- С О О Н н а б у в а є п о з и т и в н о г о з а р я д у ; д о

нього з м і щ у є т ь с я

е л е к т р о н н а г у с т и н а від

?і

г>І-о

вуглеводневого з а м і с н и к а :

Т

н

Н а я в н і с т ь к а р б о к с и л ь н о ї г р у п и в м о л е к у л і

к и с л о т и п о л е г ш у є

з а м і щ е н н я а т о м

і в Гідроге-

н у , я к і с п о л у ч е н і з

н а й б л и ж ч и м до

цієї г р у п и

а т о м о м К а р б о н у .

 

 

О с о б л и в о с т і б у д о в и м о л е к у л к а р б о н о в и х

к и с л о т

у м о ж л и в л ю ю т ь р е а к ц і ї з а у ч а с т ю ц и х

с п о л у к

і з р о з р и в о м з в ' я з к і в О - Н , а т а к о ж

С - О Н і С - Н

(у г р у п і СН 2 , с п о л у ч е н і й із кар -

б о к с и л ь н о ю

групою) .

Ф і з и ч н і властивості . М у р а ш и н а , о ц т о в а і п р о п і о н о в а к и с л о т и за з в и ч а й н и х у м о в — р і д и н и з р і з к и м з а п а х о м , щ о н е о б м е ж е н о з м і ш у ю т ь с я з в о д о ю з у т в о р е н н я м р о з ч и н у .

1 Кути між лініями, що з'єднують центри цих атомів, наближають -

гн до 120°.

.171

Р о з ч и н е н н ю с п р и я є ф о р м у в а н н я в о д н е в и х з в ' я з к і в м і ж м о л е к у л а м и к и с л о т и і в о д и . М а с л я н а т а і н ш і к и с л о т и з к і л ь к і с т ю а т о м і в

Карбону в

м о л е к у л а х до д е в ' я т и є

о л і ї с т и м и

р і д и н а м и ,

м а ю т ь

н е п р и є м н и й з а п а х

і

погано

р о з ч и н я ю т ь с я у

воді. В и щ і карбонові

к и с л о -

ти — тверді, н е р о з ч и н н і у воді р е ч о в и н и .

Т е м п е р а т у р и к и п і н н я к а р б о н о в и х к и с л о т

в и щ і , н і ж о д н о а т о м н и х с п и р т і в і з т а к о ю

с а м о ю к і л ь к і с т ю

атомів К а р б о н у в м о л е к у л а х .

Ц е с в і д ч и т ь п р о с и л ь н і ш у м і ж м о л е к у л я р н у

в з а є м о д і ю

в к и с л о т а х . Я к щ о м і ж д в о м а моле -

к у л а м и с п и р т у в и н и к а є т і л ь к и о д и н в о д н е в и й

з в ' я з о к (с.

136),

т о м і ж м о л е к у л а м и к и с л о т и

ї х м о ж е бути два:

 

 

й~сЧ)-н - о' с к

 

С у к у п н і с т ь

двох

с п о л у ч е н и х м о л е к у л

нази -

 

в а ю т ь д и м е р о м ' . Д и м е р и ц и к л і ч н о ї б у д о в и

 

д о с и т ь с т і й к і .

 

 

 

 

 

 

Х і м і ч ні властивості. К а р б о н о в і

к и с л о т и , я к

 

і н е о р г а н і ч н і , д и с о ц і ю ю т ь у в о д н и х р о з ч и н а х

 

н а к а т і о н и Г і д р о г е н у й а н і о н и к и с л о т н и х

 

з а л и ш к і в :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К - С О О Н <± Н+

+ Д - СОО" .

 

 

Д и с о ц і а ц і я в і д б у в а є т ь с я в н а с л і д о к р о з р и в у

 

п о л я р н и х з в ' я з к і в О - Н у м о л е к у л а х .

 

 

Усі

карбонові

кислоти

є слабкими. Зі

збіль-

 

ш е н н я м к а р б о н о в о г о л а н ц ю г а в м о л е к у л а х

 

с и л а н а с и ч е н и х о д н о о с н о в н и х к а р б о н о в и х

 

к и с л о т з м е н ш у є т ь с я :

 

 

 

Н - С '

 

>

С Н , - С

чон

> С Н 3 - С Н 2 - С Ч

> ...

чон

 

3

 

2

чон

 

 

О ц т о в а к и с л о т а с л а б к і ш а з а м у р а ш и н у .

 

В у г л е в о д н е в и й

з а м і с н и к

СН 3 збагачує

е л е к т -

 

р о н н о ю г у с т и н о ю

а т о м К а р б о н у

г р у п и

СООН

 

б і л ь ш е , н і ж а т о м Г і д р о г е н у в м о л е к у л і

1 Термін походить від грецьких префікса сіі(з) — двічі і слова тегоз — частина.

.172

Н С О О Н . Ц е с п р и ч и н я є м е н ш у п о л я р н і с т ь з в ' я з к у О - Н у м о л е к у л і СН3 СООН.

Якщо атоми Гідрогену у вуглеводневому залишку молекули кислоти замінити на атоми більш електронегативного елемента — галогену, то здатність молекули відщеплювати йон Н+, тобто сила кислоти, помітно зростає (мал. 76). Причина полягає в тому, що внаслідок перерозподілу електронної густини в молекулі під впливом атомів

галогену полярність

зв'язку О-Н збільшується:

сі

П>.

т

5+ІО

і

(о <—н

СІ

^

Мал. 76. Забарвлення універсального індикатора в розчинах трихлорооцтової та оцтової кислот однакової концентрації

ссиєоон

СН3С00Н

 

Реакції з

металами,

оксидами,

гідрокси-

дами, солями.

Карбонові

к и с л о т и , як

і біль-

ш і с т ь н е о р г а н і ч н и х к и с л о т , в з а є м о д і ю т ь із м е т а л а м и з в и д і л е н н я м водню

Ге + 2СН3 СООН

(СН3 СОО)2 Ге + Н2 Т,

з о с н о в н и м и

о к с и д а м и ,

основами, д е я к и м и

а м ф о т е р н и м и

о к с и д а м и і

гідроксидами, соля-

ми с л а б к и х кислот ( н а п р и к л а д , карбонатами): 2НСООН + СаО (НСОО)2 Са + Н 2 0 ;

2СН3 СООН + К а 2 С 0 3 -> 2СН3 СООМа + С02 Т + Н 2 0 .

• Н а п и ш і т ь р і в н я н н я р е а к ц і ї п р о п а н о в о ї к и с л о т и з к а л і й гідроксидом .

Я к щ о д о безбарвного р о з ч и н у ацетату л у ж - ного чи л у ж н о з е м е л ь н о г о елемента добавити

.173

т р о х и жовтувато - бурого

р о з ч и н у ферум(ІІІ)

х л о р и д у ,

то

він набуває

червоного к о л ь о р у

(мал . 77).

За

допомогою

такої реакції м о ж н а

в и я в и т и в

розчині ацетат - іони .

Мал. 77.

Якісна реакція на ацетат-іони

Реакції зі

спиртами.

Карбонові

к и с л о т и

за

наявності невеликої к і л ь к о с т і концентрованої

сульфатної к и с л о т и взаємодіють зі с п и р т а м и .

П р о д у к т а м и ц и х

р е а к ц і й є естери. Звідси

й

назва

реакція

естерифікації:

 

 

 

О

 

 

Н2804

(КОНЦ.) і СНо-С

, 0

 

СНо-С

 

 

Ч 2 Н 5

' | О Н + Н О -С2 Н5 <

н20

 

оцтова кислота

етиловий спирт

 

етиловии естер

 

 

 

 

 

оцтової кислоти

 

Установлено, що

к о ж н а м о л е к у л а

води утво-

р ю є т ь с я з а р а х у н о к О Н - г р у п и м о л е к у л и

к и с л о т и й а т о м а Г і д р о г е н у г і д р о к с и л ь н о ї

групи

м о л е к у л и спирту .

 

 

 

Д о к л а д н о естери р о з г л я н у т о в §

27.

 

 

Оцтова кислота є стійкою щодо дії окисників. Вона не взаємодіє, наприклад, із калій перманганатом. Однак пару цієї кислоти можна підпалити на повітрі.

Специфічні

властивості

мурашиної

кис-

лоти. М у р а ш и н а к и с л о т а

є д и н а із карбоно-

вих к и с л о т , у

м о л е к у л і

я к о ї

м і с т и т ь с я

альде-

гідна г р у п а

• Тому вона, як і альдегіди,

о к и с н ю є т ь с я

к а л і й п е р м а н г а н а т о м ,

арген -

.174

 

тум(І) оксидом

у розчині а м о н і а к у (тобто дає

 

р е а к ц і ю

«срібного дзеркала»):

н - с Х 0 н

+

[0]

 

Н О - С

 

або Н2СО< — » С02Т + Н20;

У®

,

Л

лл

, охттт

(.НГО

2А£І + (МН„)2 С03 .

Н - С Х ( Ж

+ А§20 + 2МН3

 

 

 

П р и нагріванні з к о н ц е н т р о в а н о ю сульфат -

 

ною

кислотою

м у р а ш и н а к и с л о т а розклада -

 

є т ь с я на карбон(ІІ) оксид і воду:

 

 

 

НСООН

Н г В ° 4 ( к о н ц ' ) >

СОТ + Н 2 0 .

Добування. Карбонові к и с л о т и добувають у промисловості п е р е в а ж н о за р е а к ц і я м и окис- н е н н я .

Основний і п е р с п е к т и в н и й метод ґрунтуєть -

ся на окисненні алканів:

2 С Н 3 С Н 2 С Н 2 С Н 3 + 5 0 2

и р Л

>

4СН3 СООН + 2 Н 2 0 ;

н-бутан

 

 

 

 

 

оцтова кислота

 

2СН4 + 3 0 2

 

к

>

2НСООН + 2 Н 2 0 .

 

метан

 

 

мурашина кислота

 

Карбонові к и с л о т и

т а к о ж

добувають

окис-

ненням альдегідів

і

спиртів. П р о д у к т о м

реак -

ції за участю альдегіду є к и с л о т а

 

с н 3 - с ч н

+ГОІ

с н 3 - с ч о н

 

П р и о к и с н е н н і

спиртів

к и с л о т и у т в о р ю ю т ь с я

на другій стадії перетворення:

 

 

я - с н 2 - о н

 

 

д - < ° л ш ,

 

первинний спирт

 

 

альдегід

кислота

У давнину оцет виробляли з вина. При

контак-

ті натурального виноградного вина,

в якому

масова частка етанолу не перевищує 10 %, з повітрям за участю особливих бактерій протягом двох-трьох тижнів відбувається окиснення спирту до оцтової кислоти. Цей процес називають оцтовокислим бродінням. Назва розчину оцтової кислоти, добутого таким способом, — винний оцет.

.175

О д и н і з п р о м и с л о в и х м е т о д і в д о б у в а н н я

метанової к и с л о т и п о л я г а є

у з д і й с н е н н і р е а к -

ції

карбон(ІІ)

о к с и д у з н а т р о н н и м

вапном (це

с у м і ш гідроксидів Н а т р і ю і

К а л ь ц і ю ) і наступ-

ній

взаємодії

натрій форміату із

с у л ь ф а т н о ю

кислотою:

 

 

 

 

СО + МаОН

Н С О О Ш -Ш28О4> НСООН .

У

лабораторії

карбонові

к и с л о т и

добувають

п е р е в а ж н о за р е а к ц і я м и їхніх солей із сильни -

ми

н е о р г а н і ч н и м и к и с л о т а м и (зазвичай суль-

фатною):

 

 

 

ДСООМа + Н 2 8 0 4 (надл.) -> ДСООН + № 1 1 3 0 , . З а с т о с у в а н н я . Н а й б і л ь ш о г о в и к о р и с т а н н я серед к а р б о н о в и х к и с л о т н а б у л и о ц т о в а й м у р а ш и н а . О ц т о в у к и с л о т у з а с т о с о в у ю т ь у х а р ч о в і й , ш к і р я н і й , х і м і ч н і й п р о м и с л о в о с т і , п р и ф а р б у в а н н і т к а н и н , у в и р о б н и ц т в і ш т у ч - н и х в о л о к о н , д о м а ш н ь о м у господарстві ( д л я к о н с е р в у в а н н я , я к п р и п р а в у д о ї ж і ) . П р о м и с - ловість в и п у с к а є с т о л о в и й оцет ( в о д н и й роз- ч и н о ц т о в о ї к и с л о т и з м а с о в о ю ч а с т к о ю

СНдСООН 5 — 1 0

% ) , о ц т о в у е с е н ц і ю ( 7 0 —

8 0 % ) , я б л у ч н и й

оцет . М у р а ш и н у к и с л о т у

з а с т о с о в у ю т ь в о р г а н і ч н о м у с и н т е з і , т е к с - т и л ь н і й п р о м и с л о в о с т і , м е д и ц и н і , в и р о б н и ц - тві фарб, г у м и .

В И С Н О В К И

Карбонові кислоти за звичайних умов є рідинами або твердими речовинами. Розчинність їх у воді зменшується зі зростанням кількості атомів Карбону в ланцюзі. Ці сполуки мають вищі температури кипіння, ніж одноатомні спирти з такою самою кількістю атомів Карбону в молекулах.

Карбонові кислоти дисоціюють у водних розчинах, реагують із м е т а л а м и , д е я к и м и оксидами і гідроксидами, солями, а також зі спиртами.

У промисловості карбонові кислоти добувають окисненням алканів, спиртів, альдегідів, а в лабораторії — за реакціями їхніх солей із сильними неорганічними кислотами.

Карбонові кислоти використовують у хімічній, шкіряній, харчовій, текстильній промисловості, медицині, побуті.

о

а

213. Поясніть, чому мурашина кислота сильніша за оцтову. Запишіть схеми електролітичної дисоціації обох сполук.

214. Напишіть рівняння реакцій і дайте назви їх продуктам:

а) НСООН + М§

С Н 3 С 0 0 Н + РЬ(ОН)2 ->•

НСООН + № 2 5 Ю 3

б) СН3СООН + С и О —>

С2 Н5

СООН + К 2 С 0 3

С2 Н5

СООН + С4 Н9 ОН ->

215. Допишіть у йонно-молекулярні рівняння замість крапок формули йонів, молекул і наведіть відповідні молекулярні рівняння:

а) Н+ + С2 Н5 СОО

-> ...;

 

 

б) 0Н~ + С2 Н5 СООН -> ... + ...;

 

в) 5і0|" + 2 С Н 3 С 0 0 Н

... + ... .

 

216. Складіть рівняння

реакцій, за допомогою яких можна здійснити

такі перетворення (в останніх завданнях замініть крапки на фор-

мули сполук):

 

 

 

а) С -> СаС2 -> С2 Н2 -> СН 3 СН0 -> СН 3 С00Н;

 

б)СН 4

-» ... -»

С2 Н6

-» С2 Н5 Вг -> ...

СН3 СНО -> ... -»

- » СН3 СООС3 Н7 ;

 

 

в) С2 Н6

С2 Н5 СІ - > . . . - > С4 Н9 СІ - » С4 Н9 0Н - > . . . - > С3 Н7 СООН - »

- » С3 Н7 СОО№.

 

 

Укажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

 

217. Визначте масову частку оцтової кислоти в розчині, виготовленому добавлянням до 100 г 80 %-го розчину кислоти:

а) 100 мл води; б) 100 г 9 %-го розчину цієї кислоти;

в) 100 мл 20 %-го розчину цієї кислоти, густина якого 1,026 г/мл.

218. Яка маса розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 20 % витрачається на нейтралізацію 50 г розчину пропанової кислоти з масовою часткою кислоти 7,4 %?

.177