- •Основні поняття
- •Передавання інформації
- •Опрацювання повідомлень
- •Кодування повідомлень
- •Захист інформації
- •Системи числення
- •Десяткова система числення
- •Двійкова система числення
- •Вісімкова система числення
- •Шістнадцяткова система числення
- •Історія розвитку обчислювальної техніки
- •ТЕМА 2. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА
- •Поняття інформаційної системи
- •Структура інформаційної системи
- •Архітектура персонального комп’ютера
- •Магістрально-модульний принцип побудови комп’ютера
- •Конфігурація персонального комп’ютера
- •Системний блок
- •Пристрої введення
- •Пристрої виведення
- •Пам’ять комп’ютера
- •Пристрої для організації комп’ютерного зв’язку
- •Технічні характеристики ПК
- •ТЕМА 3. СИСТЕМНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- •Класифікація програмного забезпечення
- •Класифікація системного програмного забезпечення
- •Операційні системи
- •Інтерфейс ОС Windows XP
- •Робота з вікнами
- •Файлова система
- •Програма Провідник
- •Стандартні програми прикладного призначення
- •Робота з дисками
- •Антивірусні програмні засоби
- •Архівація файлів
- •Класифікація прикладного програмного забезпечення
- •Текстовий процесор MS Word
- •Інтерфейс Microsoft Word XP
- •Базові прийоми роботи з документом
- •Робота з графічними об’єктами в середовищі Word
- •Графічні редактори
- •ТЕМА 5. КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
- •Апаратне забезпечення мережі
- •Класифікація комп’ютерних мереж
- •Передавання інформації у мережі
- •Програмне забезпечення мережі
- •Захист інформації в мережі
- •Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет
- •Загальні відомості про мережу Інтернет
- •Адресація в Інтернет
- •Основні послуги (сервіси) Інтернету
- •Міжнародні організації, які координують роботу глобальної мережі Інтернет
- •Правові норми в Інтернеті
- •Алгоритмізація
- •Способи запису алгоритмів
- •Основні етапи розв’язання прикладної задачі з використанням комп’ютера
- •Основи програмування
- •Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal)
- •Предметний покажчик
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет
Загальні відомості про мережу Інтернет
|
Рік |
|
Подія |
|
|
|
|
|
1967 |
|
Розроблено проект ARPANET (Advanced Research Project Agency NETwork) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
побудови такої комп’ютерної мережі, яка б містила об’єднання військових, |
|
|
|
|
|
|
|
наукових та освітніх установ, могла бути працездатною при виведенні зі строю |
|
|
||
|
|
|
деяких окремих сегментів мережі. Основний принцип функціонування цієї ме |
|
|
||
|
|
|
режі — кожний комп’ютер мережі міг спілкуватися як вузловий з будь-яким |
|
|
||
|
|
|
іншим |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1969 |
|
У мережу об’єднано три комп’ютери Стенфордського дослідницького центру |
|
|
||
|
|
|
та американських університетів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1971 |
|
Мережа налічує 23 комп’ютери; створення першої поштової програми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1973 |
|
Здійснені перші міжнародні підключення до мережі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1974 |
|
Розв’язана проблема об’єднання окремих мереж, які користуються різними |
|
|
||
|
|
|
методами передавання інформації: створений спеціальний протокол — набір |
|
|
||
|
|
|
правил, який визначає порядок обміну даними між різними програмами, які |
|
|
||
|
|
|
працюють на різних комп’ютерних платформах, правила підтримки зв’язку |
|
|
||
|
|
|
в мережі, правила опрацювання та передавання даних. Цей протокол отримав |
|
|
||
|
|
|
назву TCP/IP |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Початок |
|
Мережу ARPANET поділено на дві мережі: власне ARPANET та MILNET, але |
|
|
||
|
1980-х років |
|
з’єднання, зроблене між мережами, дозволило їм взаємодіяти між собою. Це |
|
|
||
|
|
|
перше мережне з’єднання було назване DARPA Internet, пізніше перше слово |
|
|
||
|
|
|
було опущене — й таке мережне з’єднання почало називатися Internet. |
|
|
|
|
|
|
|
Введено доменну систему імен DNS (Domain Name System) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Середина |
|
Бурхливий розвиток Інтернету; до мережі підключено близько 1000 комп’ю |
|
|
||
|
1980-х років |
|
терів, протокол TCP/IP прийнятий за стандарт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1986 |
|
Створено мережу Національного Наукового Фонду США NSFNET (National |
|
|
|
|
|
|
|
Science Foundation Network), створено базову мережу для об’єднання шіс |
|
|
|
|
|
|
|
тьох суперкомп’ютерних центрів, до якої почали підключатися університети. |
|
|
||
|
|
|
NSFNET почала представляти головну мережу Інтернету, яка фінансувалася |
|
|
||
|
|
|
урядом США і яка по суті замінила (витіснила) ARPANET як дослідницьку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
мережу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1989 |
|
Мережа Інтернет вже об’єднувала комп’ютери не лише США, а й Австралії, |
|
|
|
|
|
|
|
Великобританії, Германії, Ізраїлю, Італії, Нідерландів, Нової Зеландії |
|
|
|
|
|
|
|
та Японії, кількість комп’ютерів перевищила 100 тис., до мережі Інтернет під |
|
|
||
|
|
|
ключилися комерційні мережі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Березень 1990 |
|
Мережа ARPANET вичерпала свої функції і припинила існування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Початок |
|
До мережі Інтернет підключилися країни Східної Європи |
|
|
|
|
|
1990-х років |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1991 |
|
Розроблено технологію WWW (World Wide Web), яка відкрила нову сторінку |
|
|
||
|
|
||||||
|
|
|
в історії Інтернету |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середина |
|
Масове підключення до Інтернету в країнах СНД |
|
|
|
|
|
1990-х років |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
|
|
|
|||
|
125 |
|
|
||||
125 3945У Інформатика в таблицях
Способи приєднання комп’ютерів до глобальної мережі Інтернет
• |
Прямий доступ через виділений (спе |
• |
Доступ через асиметричну цифрову абонентську |
|
ціальний) канал зв’язку |
|
лінію (ADSL — Asymmetric Digital Subscriber Line) |
|
|
|
|
• |
Прямий доступ через виділений теле |
• |
Супутниковий зв’язок |
|
фонний канал зв’язку |
|
|
|
|
|
|
• |
Доступ за викликом (комутований до |
• |
Радіозв’язок |
|
ступ) через телефонну мережу (dial up) |
|
|
|
|
|
|
Популярні протоколи Інтернету
|
|
Абревіатура |
|
Назва |
|
Призначення |
|
|
|
|
AFS (DFS) |
|
File System |
|
Набір протоколів для використання файлів, які містять |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
ся на інших мережних комп’ютерах (схожий з NFS) |
|
|
|
ARP |
|
Adress Resolution Protocol |
|
Протокол розширення адрес для перетворення IP-адре |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
си у фізичну адресу |
|
|
|
FTP |
|
File Transfer Protocol |
|
Протокол передачі файлів, який регламентує переси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лання файлів з одного комп’ютера на інший |
|
|
|
IP |
|
Internet Protocol |
|
Міжмережний протокол, який надає пакету можливість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
проходити по декількох мережах; один з основних про |
|
|
|
|
|
|
|
|
токолів Інтернету |
|
|
|
ICMP |
|
Internet Control Message |
|
Протокол керування повідомленнями (розширення |
|
|
|
|
|
|
|
Protocol |
|
протоколу IP), який здійснює контроль за помилками |
|
|
|
|
|
|
|
|
та повідомленнями на рівні протоколу IP |
|
|
|
HTTP |
|
Hyper Text Transfer Protocol |
|
Протокол обміну гіпертекстовою інформацією |
|
|
|
|
NFS |
|
Network File System |
|
Набір протоколів, який дозволяє використовувати фай |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ли, що містяться на інших мережних комп’ютерах |
|
|
|
NNTP |
|
Net News Transfer Protocol |
|
Протокол передачі мережних новин, який використо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вується для підтримки телеконференцій |
|
|
|
NTP |
|
Network Time Protocol |
|
Мережний протокол синхронізації, який використову |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ється для синхронізації роботи комп’ютерів в Інтернеті |
|
|
|
POP |
|
Post Office Protocol |
|
Поштовий протокол отримання та зберігання поштових |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
повідомлень |
|
|
|
PPP |
|
Point to Point Protocol |
|
Протокол «точка—точка» який дозволяє комп’ютеру |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
використовувати протоколи TCP/IP за допомогою стан |
|
|
|
|
|
|
|
|
дартних телефонних ліній та модему (замінює SLIP) |
|
|
|
SLIP |
|
Serial Line Interface Protocol |
|
Міжмережний протокол послідовного каналу, який доз |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
воляє комп’ютеру використовувати протоколи TCP/IP |
|
|
|
|
|
|
|
|
за допомогою стандартних телефонних ліній та модему |
|
|
|
SMTP |
|
Simple Mail Transfer Protocol |
|
Поштовий протокол передачі поштових повідомлень |
|
|
|
|
TCP |
|
Transmission Control Protocol |
|
Протокол керування передаванням в Інтернеті; один |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з основних протоколів Інтернету |
|
|
|
TELNET |
|
Teletype network |
|
Протокол «емуляції термінала», що дозволяє входити |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в інші обчислювальні системи в Інтернеті |
|
|
|
UUCP |
|
Unix to Unix Copy Protocol |
|
Протокол для копіювання файлів з одного Unix- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
комп’ютера в інший |
|
|
|
WAP |
|
Wireless Application Protocol |
|
Протокол бездротових систем зв’язку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 5. Комп’ютерні мережі |
|
|
|
126 |
|
|
|
|
||
126 3945У Інформатика в таблицях
Адресація в Інтернет
IP-адреса комп’ютера
IP-адреса — унікальна числова адреса, за допомогою якої визначають міс це розташування кожного комп’ютера в адресному просторі комп’ютерів Всесвітньої мережі Інтернет
Склад IP-адреси адреси
IP-адреси складаються з чотирьох чисел (байтів), кожне з яких не переви щує 255. У запису адреси числа відділяються одне від одного крапками. Ім’я комп’ютера міститься в правій частині адреси.
Ліва частина (верхні байти) |
|
Права частина (нижні байти) |
|||||
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Номер загальної |
|
Номер мережі |
|
Номер мережі |
|
Номер (ім’я) |
|
мережі, до якої |
|
або вузла |
|
або вузла |
|
комп’ютера |
|
належить комп’ютер |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклади: 192.112.36.5 |
128.174.5.6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доменна адреса комп’ютера
Доменнаадресакомп’ютера— символьна адреса, яка складається на основі доменної системи імен і являє собою декілька сегментів (слів), які розділя ються крапками.
Доменна система імен (DNS — Domain Name System)— ієрархічний метод призначення імен шляхом покладання на різні групи користувачів відпові дальності за підмножини імен.
Домен (Domain) — ділянка.
Сегмент — складова частина адреси.
Склад доменної адреси
Доменне ім’я (на відміну від цифрового) розбивається зліва направо: пер шим стоїть ім’я комп’ютера, потім імена доменів.
Ім’я комп’ютера |
Імена доменів |
Ім’я домену верхнього рівня |
Лівий сегмент — ім’я комп’ю |
Ім’я домену, в який входить |
тера в мережі |
даний комп’ютер, потім ім’я |
|
більш крупного домену і т. д. |
|
|
Кратний правий сегмент — до мен верхнього рівня (TLD-рівня, Top-Level Domains). Визначає приналежність комп’ютера до мережі країни чи типу органі зації (установи)
Приклади: edu.kharkov.com, е-ukraine.org, kpi.kharkov.ua
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
127 |
127 3945У Інформатика в таблицях
Домени верхнього рівня — TLD-рівня (Top-Level Domains)
Первинні домени верхнього рівня |
|
Нові домени верхнього рівня |
|
Назва |
Опис |
Назва |
Опис |
gov Урядові заклади
mil Військові заклади
com Комерційні організації
edu Навчальні заклади
net Мережні організації
org Інші (некомерційні) організації
int Міжнародні організації
firm |
Ділові ресурси мережі |
|
|
store |
Торгівля |
|
|
web |
Організації, що регулюють діяльність у WWW |
|
|
arts |
Гуманітарна освіта |
|
|
rec |
Ігри та розваги |
|
|
info |
Інформаційні послуги |
|
|
nom |
Індивідуальні ресурси |
|
|
Домени верхнього рівня — домени країн (міжнародний стандарт)
Назва |
|
Опис |
|
Назва |
|
Опис |
|
Назва |
|
Опис |
au |
|
Код Австралії |
|
ch |
|
Код Китаю |
|
ua |
|
Код України |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
uk |
|
Код Великобританії |
|
de |
|
Код Німеччини |
|
fr |
|
Код Франції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
it |
|
Код Італії |
|
ru |
|
Код Росії |
|
cz |
|
Код Чехії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ca |
|
Код Канади |
|
us |
|
Код США |
|
jp |
|
Код Японії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. Загальне число кодів країн — 300; комп’ютерні мережі існують приблизно в 170 з них
Основні послуги (сервіси) Інтернету
Послуги глобальної мережі Інтернет
Класичні послуги Інтернету
Електронна пошта
(E-mail)
Пересилання файлів (FTP)
Віддалений доступ (Telnet)
128
Інші послуги Інтернету
Групи новин, або система телеконференцій (Usernet)
Всесвітна (WWW)
Інтерактивне спілкування тощо
Тема 5. Комп’ютерні мережі
128 3945У Інформатика в таблицях
Класичні послуги Інтернету
|
|
|
|
Класичні послуги глобальної мережі Інтернет розроблені в 1970-х роках, |
|
|
|
|
|
завжди доступні користувачеві Інтернету. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Послуга |
|
|
Опис |
|
|
|
|
|
||
|
Віддалений доступ |
|
Надає можливість підключитися до віддаленого комп’ютера та працювати з |
|
|
|
|
|
|||
|
Telnet |
|
ним в інтерактивному режимі, тобто дозволяє користувачеві входити в будь- |
|
|
|
(Teletype network) |
|
який віддалений комп’ютер мережі Інтернет і працювати на ньому (змінюва |
|
|
|
|
|
ти каталоги, переглядати файли, запускати програми, міняти режим роботи |
|
|
|
|
|
тощо). Складається із двох компонентів: програми-клієнта (виконується |
|
|
|
|
|
на комп’ютері, що відправляє запит на з’єднання з іншим комп’ютером) і про |
|
|
|
|
|
грами-сервера (встановлюється на комп’ютері, що надає цю послугу) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пересилання фай |
|
Надає можливість обміну файлами з комп’ютерами мережі за допомогою про |
|
|
|
лів (FTP-сервіс) |
|
токолу FTP (File Transfer Protocol — протокол передавання файлів). |
|
|
|
|
|
До виникнення системи WWW загальні файлові архіви FTP-серверів були ос |
|
|
|
|
|
новним засобом накопичення й поширення інформації: ПЗ, документації, тех |
|
|
|
|
|
нічної та художньої літератури, графічних зображень, звукових файлів тощо. |
|
|
|
|
|
Складається із програм FTP-сервера, що виконується у фоновому режимі |
|
|
|
|
|
на віддаленому комп’ютері, і FTP-клієнта. Для звертання до FTP-сервера |
|
|
|
|
|
й копіювання файлів на свій локальний диск необхідно мати IP-підключення |
|
|
|
|
|
до Інтернету й установити на своєму комп’ютері ПЗ FTP-клієнта |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Електронна пошта |
|
Дозволяє обмінюватися поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом |
|
|
|
(E-mail) |
|
мережі Інтернет. |
|
|
|
|
|
Електронна пошта (перша поштова програма) була створена в 1971 р. Реєм |
|
|
|
|
|
Томлінсоном, американським професором, співробітником компанії BBN |
|
|
|
|
|
(розробником мережі ARPANET). |
|
|
|
|
|
Цей сервіс існує не лише в Інтернеті, а й в інших мережах. Розрізнюють елек |
|
|
|
|
|
тронну пошту, яка застосовується в локальних та глобальних мережах. Часті |
|
|
|
|
|
ше йдеться про глобальні системи електронної пошти |
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші послуги глобальної мережі Інтернет
|
Послуга |
|
Опис |
|
|
|
|
Групи новин |
|
Орієнтованість на підтримку колективних дискусій за допомогою електронної |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
(Usernet News), |
|
пошти. Їх основна мета — надання оперативної інформації всім учасникам |
|
|
|
|
|
|
||||
|
або система теле |
|
дискусії, отримання мережних новин, а також електронних дошок оголошень |
|
|
|
|
конференцій |
|
мережі та можливість розміщення інформації на них тощо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
WWW-сервіс |
|
Інтерактивна гіпертекстова інформаційно-пошукова система в Інтернет |
|
|
|
|
(World Wide Web — |
|
і найбільш популярна послуга Інтернету. Блоки даних WWW являють собою |
|
|
|
|
«Всесвітня паву |
|
Web-сторінки, що розміщені на різних комп’ютерах. Огляд цих сторінок від |
|
|
|
|
тина») |
|
бувається за допомогою спеціальних програм — браузерів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інтерактивне спіл |
|
Спілкування користувачів засобами мережі в реальному часі. Існує декілька |
|
|
|
|
кування |
|
видів систем, які забезпечують таке спілкування. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Служба Gopher |
|
Текстовий командно-орієнтований попередник WWW |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Служба WAIS |
|
Містить бази даних, пошук яких здійснюється за ключовими словами |
|
|
|
|
(Wide Area |
|
|
|
|
|
|
Indexing Server) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
|
|
|||
129 |
|
|
||||
129 3945У Інформатика в таблицях
Електронна пошта (E-mail — Electronic mail)
Електронна пошта — найпопулярніша послуга Інтернету — всесвітня сис тема відправки та отримання електронних листів.
Переваги електронної пошти
•Швидкість та надійність доставки кореспонденції
•Відносно низька вартість послуг
•Можливість швидко ознайомити широке коло кореспондентів зі своїм повідомленням
•Можливість пересилати не тільки текстові повідомлення, а й програми, графіку, музику
•Економія паперу тощо
Час отримання листа |
= |
Час доставки листа на поштовий |
+ |
Час доставки листа із сервера |
|
сервер |
одержувачу |
||||
|
|
|
|
|
|
Залежить від способу зв’язку |
|
Залежить від користувача |
||
|
|
|
поштового сервера з мережею |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Можливості електронної пошти |
|
|||
• |
Відправка та отримання електронних листів |
• |
Ведення адресної книги |
||||
|
|
|
|
||||
• |
Пересилання повідомлення на іншу адресу |
• |
Участь у телеконференціях |
||||
|
|
|
|||||
• |
Розсилання копій свого листа |
• Доступ до Інтернет-серверів тощо |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальна схема роботи з електронною поштою
1-й спосіб |
2-й спосіб |
1.Користувач звертається до провайдера, реєстру ється та отримує адресу електронної пошти
2.Провайдер на сервері утворює поштову скриньку користувача, в якій будуть накопичуватися пові домлення
Користувач самостійно відкриває поштову скриньку на безкоштовному сервері (на приклад на www.ukr.net, www. Rambler. ru, www.mail.ru), для чого потрібно пройти реєстрацію та погодитися на деякі умови
Електронна адреса
Електронна адреса — це унікальна адреса електронної пошти користува ча, яка чітко визначає його місцеперебування в мережі.
Склад електронної адреси
Ім’я користувача |
@ |
|
Ім’я комп’ютера |
|
Ліва частина — це особисте ім’я |
|
Символ розподілу, який нази |
|
Права частина — доменне ім’я |
|
|
|||
користувача (особи, підприємс |
|
вається «at» («ет комерційне») |
|
комп’ютера в мережі |
тва тощо) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклади: guest@kharkov.com, name@post.cz
Примітка. Регістр букв значення не має. В адресі допускається використання тільки букв латин ського алфавіту, цифр та знаків «–» чи «_». Пропуски, розділові знаки та букви кирилиці викорис товувати не можна.
|
Тема 5. Комп’ютерні мережі |
130 |
130 3945У Інформатика в таблицях
Програмне забезпечення для роботи електронної пошти
|
ПЗ клієнта (поштові програми-клієнти) |
ПЗ сервера (поштові програми-сервери) |
|
Програма, з якою безпосередньо взаємодіє |
Програма, яка керує роботою електронної пошти |
||
користувач (Dml, Outlook Express, Microsoft |
на сервері |
||
Exchange, Internet Mail та ін.) |
|
||
|
|
||
Загальні функції клієнтських програм |
Загальні функції серверних програм |
||
• Сповіщення про прибуття нової пошти |
• Приймання повідомлення від користу |
||
• |
Читання вхідної пошти |
вача-відправника |
|
• |
Створення вихідної пошти |
• Передавання повідомлення |
|
• |
Адресація повідомлень |
• Відправлення повідомлення в поштову |
|
• |
Використанняадресноїкниги,щомістить |
скриньку потрібного адресата |
|
• Зберігання повідомлення в скриньці |
|||
|
список абонентів, яким часто надсилають |
||
|
доти, поки користувач-одержувач не за |
||
|
листи |
||
|
бере його звідти |
||
• |
Відправлення повідомлень |
||
|
|||
•Опрацювання (друк, вилучення, сорту вання, архівація) повідомлень
•Збереження повідомлень
Настройка поштової програми (облікового запису для роботи з електронною поштою)
|
Назва поля |
|
Опис |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інформація відправника |
|
|
||
|
Ім’я |
|
Ім’я відправника |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Адреса електронної пошти |
|
Адреса відправника |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зворотна адреса |
|
Адреса, за якою відсилається відповідь при використанні |
|
|
|
|
|
|
функції «Відправити» (за замовчуванням — адреса від |
|
|
|
|
|
|
правника) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для відправлення повідомлень |
|
|
|||
|
IP-адреса або DNS-ім’я SMTP-сервера |
|
IP-адреса або DNS-ім’я SMTP-сервера |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Порт SMTP-сервера |
|
За замовчуванням — 25 порт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для отримання повідомлень |
|
|
|||
|
IP-адреса або DNS-ім’я POP-сервера |
|
IP-адреса або DNS-ім’я POP-сервера |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Порт POP-сервера |
|
За замовчуванням — 110 порт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ім’я користувача |
|
Ім’я користувача, яке не обов’язково збігається з іменем |
|
|
|
|
|
|
в адресі електронної пошти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пароль |
|
Особистий пароль |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
|
|
|
|
|
|
|
131 |
|
|
||
131 3945У Інформатика в таблицях
Поштові стандарти
Поштові стандарти — правила для регулювання роботи з електронною поштою.
Поштові стандарти |
Призначення |
RFC (Request for |
RFC — запит коментарів. Сукупність друкованих документів, які |
Comments) — 822 |
містять стандарти, проекти стандартів і принципово з’ясовані ідеї |
|
щодо діяльності Інтернету. RFC-822 стосується роботи електронної |
|
пошти |
MIME (Multipurpose Internet Описує, яким чином пересилати електронною поштою дані (гра Mail Extensions — Багатоці фічні зображення, аудіо, документи Word, програми тощо). MIME льові розширення поштового дозволяє розділяти лист на частини різних типів таким чином, щоб стандарту мережі Інтернет отримувач (поштова програма) міг визначити, що робити з кожною
частиною листа.
MIME — це фактично поштовий стандарт, але називається розши
ренням, оскільки він не суперечить попередньому стандарту RFC822, а доповнює його
DomainKeys |
Новий стандарт обміну електронною поштою DomainKeys розроби |
|
ла компанія Yahoo. Він запобігає підробці міжмережних поштових |
|
адрес, видаючи свої сервери розсилки за інші. Yahoo подав свою |
|
специфікацію в робочу групу Інтернет-стандартів IETF. Якщо ця |
|
технологія знайде широке застосування, провайдери зможуть легко |
|
блокувати небажані масові розсилки, які в наш час складають дві |
|
третини всього поштового трафіку |
Способи пошуку файлів за допомогою електронної пошти
Спеціалізовані Інтернет-сервери |
Сервери списків розсилки |
Універсальні шлюзи FTP/пошта |
Забезпечують доступ до конк ретної сукупності файлів в од ному пункті
Забезпечують доступ до конкрет ної сукупності файлів в одному пункті (працюють інакше, ніж сервери міжмережного типу)
Сервери, що дозволяють поси лати повідомлення про об’єкт пошуку
Списки розсилки і відбивачі пошти
Список розсилки — спеціальне ім’я (псевдонім), що надається групі одер жувачів електронних повідомлень.
Відбивач пошти — це спеціальна адреса електронної пошти, визначена таким типом, що всі надіслані на цю адресу повідомлення будуть авто матично надходити користувачам, які зазначені в спеціальному списку розсилки.
|
Тема 5. Комп’ютерні мережі |
132 |
132 3945У Інформатика в таблицях
Групи новин, або телеконференції (Usernet News)
|
|
|
|
Телеконференція — неформальне спілкування людей за допомогою елек |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
тронної пошти щодо певної тематики практично без фільтрації їхніх пові |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
домлень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Стаття (article) — розміщене в конференції повідомлення. |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Сервертелеконференцій — спеціальний сервер, який підтримує конферен |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
ції в мережі, тобто адресат сервісної служби мережі, який приймає та опра |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
цьовує листи-замовлення на підписку на конференцію або відписку від неї. |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Із зростанням популярності WWW створені засоби для роботи з системою |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
телеконференцій через web-сторінки. |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Типи мережних конференцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Типи конференцій |
|
|
|
|
Характеристика |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
Вільні |
|
|
|
Повідомлення ніким не контролюються і не редагуються |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Модеровані |
|
|
|
Дозвіл на публікацію матеріалу дає монітор, виходячи зі статуту конфе |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
ренції, прийнятого відкритим голосуванням |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Види матеріалів конференції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Матеріали |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
конференції |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одиночні |
|
|
|
|
|
Ниткоподібні |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(проблемні публікації, |
|
|
|
|
||||
|
|
|
(що не викликають відповідей) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
що викликають дискусію) |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Категорії телеконференції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Мережа телеконференцій — мережа Usenet, яка підтримує понад 15 ти |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
сяч груп новин. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Назва |
|
|
|
|
|
Питання конференції |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
comp |
Теми, пов’язані з обчислювальною технікою та ПЗ |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
news |
Новини розвитку систем телеконференцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
rec |
Відпочинок, хобі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
sci |
Наукові дисципліни |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
soc |
Питання суспільного життя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
talk |
Суперечливі питання та довільні теми |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
misc |
Теми, що не належать до жодного класу або належать до декількох класів одночасно |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
133 |
|
|
|||||||
133 3945У Інформатика в таблицях
Методи утворення назв телеконференцій
Іменателеконференцій(груп новин) мають ієрархічну структуру. Назви яв ляють собою декілька слів, які розподілені крапками, кожне наступне слово уточнює приналежність телеконференції до певного тематичного розділу.
Ієрархії телеконференцій
Міжнародні |
|
Територіальні |
|
Починаються із назви основної або локальної те |
|
Починаються із назви регіону |
|
|
|
||
леконференції |
|
|
|
soc.culture.ukrainian — проблеми української |
|
ukr. culture — проблеми української культури; |
|
культури; |
|
ukr.science — проблеми української науки |
|
sci.bio.paleontology — проблеми палеонтології |
|
|
|
WWW-сервіс
|
|
|
|
WWW (World Wide Web — «Всесвітня павутина») — це мільйони web- |
|
|
|
|
|
сторінок, які містяться на різних комп’ютерах Всесвітньої мережі та скла |
|
|
|
|
|
дають єдину інформаційну структуру. Основною перевагою web-сторінок |
|
|
|
|
|
є їхня здатність містити перехресні посилання одна на одну, не зважаючи |
|
|
|
|
|
на те, де в Інтернеті перебуває документ, на який є посилання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Основні WWWпоняття |
|
|||
|
Назва |
|
|
Опис |
|
|
|
|
|
||
|
Web-сервер |
|
Спеціальний підключений до Інтернету комп’ютер, на якому виконується сер |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
верна програма підтримки WWW-сервісу |
|
|
|
Web-браузер |
|
Спеціальна програма перегляду гіпертекстових документів, тобто програма- |
|
|
|
|
|
клієнт WWW, яка працює на комп’ютері користувача |
|
|
|
Web-сторінка |
|
Текстовий документ, який написаний мовою HTML |
|
|
|
Web-сайт |
|
Декілька web-сторінок, які об’єднані однією темою або належать одному влас |
|
|
|
(web-вузол) |
|
никові |
|
|
|
Web-портал |
|
Спеціально оформлений web-сайт, на якому міститься різноманітна корисна ін |
|
|
|
|
|
формація, передбачені пошук ресурсів у WWW, можливість створення власної |
|
|
|
|
|
поштової скриньки тощо |
|
|
Поняття гіпертексту
Гіпертекст являє собою звичайний текст з картинками, в якому виділені окремі об’єкти (знаки, слова, фрази, картинки), звані полями. Гіпертекстовий документ — сукупність елементів тексту, кожний із яких оточений спеціальними знаками (тегами), що визначають сферу дії правил, за якими інтерпретуються текстові елементи документа.
Активізація поля |
Дії |
Наведення курсора на вибране поле та натиснення на клавішу введення або кнопку «миші»
•Перехід в інше місце того самого гіпертексту
•Перехід в інший гіпертекст
•Програвання звукоабо відеозапису
•Запуск програми на виконання тощо
|
Тема 5. Комп’ютерні мережі |
134 |
134 3945У Інформатика в таблицях
Складові технології WWW
|
|
|
|
|
|
|
Складові технології WWW |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гіпертекстова розмітка HTML |
|
|
Універсальний спосіб адре |
|
|
Протокол обміну гіпертек |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
сації ресурсів у мережі URL |
|
|
стовою інформацією http |
|
|
|
||||||
|
|
(Hyper Text Markup Language) |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
(Uniform Resource Locator) |
|
|
(Hyper Text Transfer Protocol) |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Розвиток WWW та війна браузерів |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
Рік |
|
|
|
|
|
Подія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1986 |
|
Міжнародна організація стандартизації (ISO) прийняла стандарт узагальненої |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
метамови SGML (Standard Generalized Markup Language), що дозволяла будува |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
ти системи логічної структурної розмітки будь-яких текстів (введення гіперпо |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
силань) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1989 |
|
Британський програміст Тім Бернерс (Бернс) Лі з Європейського центру |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
ядерних досліджень у Женеві (CERN) почав розробку інформаційної сис |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
теми для об’єднання інформаційних ресурсів (баз даних, поштових адрес, |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
комп’ютерної документації тощо) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1990 |
|
Тім Бернерс (Бернс) Лі розробив перший браузер, який працював у командному |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
режимі та використовував програму Telnet |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1991 |
|
Розроблена технологія WWW, створена мова HTML на базі мови SGML |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1993 |
|
Група програмістів Національного центру суперкомп’ютерних програм (NCSA) |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
Ілінойського університету під керівництвом Марка Андриссена створила бра |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
узер Mosaic з графічним інтерфейсом, який працює на різних комп’ютерних |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
платформах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1994 |
|
Розробниками Mosaic створена компанія Netscape Communications. Випущено |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
перший комерційний браузер Netscape Navigator. Удосконалено мову HTML для |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
розширення можливостей форматування документів. Частка Netscape Navigator |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
у загальній кількості використовуваних браузерів становить понад 90 % |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1995 |
|
Випущено нову версію браузера Netscape Navigator з підтримкою мови Java, |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
вбудованої мови сценаріїв JavaScript та інших нововведень. |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Компанія Microsoft випустила першу версію Microsoft Internet Explorer, яка ще |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
не була конкурентноспроможною |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1996 |
|
Широке застосування фреймів у web-сторінках завдяки новій версії Netscape |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
Navigator. Вийшла третя версія Microsoft Internet Explorer, яка мала оригі |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
нальний інтерфейс, підтримку фреймів, що були частково сумісні з фреймами |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
Netscape |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1998 |
|
Випущена ОС Microsoft 98 із вбудованими засобами доступу до Інтернету та но |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
вою версією браузера Internet Explorer, що став найпопулярнішим у світі |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
135 |
|
|
||||||||||
135 3945У Інформатика в таблицях
Розмітка гіпертексту
HTML-документ — текстовий файл, який містить ASCII — текст та спеці альні елементи розмітки, що визначають правила, за якими браузер виводить HTML-документ на екран: розміщення тексту у вікні, подання графічних об’єктів, виведення звуку та відео тощо
Основні можливості мови HTML
• Форматування тексту за допомогою |
• Створення таблиць, форматування тексту |
||
|
команд |
|
вручну |
|
|
|
|
• |
Форматування тексту вручну |
• |
Вміщення графічних зображень |
|
|
|
|
• |
Вміщення гіперпосилань |
• Створення мап-зображень з активними зонами |
|
|
|
|
|
• |
Засоби макетування |
• |
Вміщення інтерактивних компонентів |
|
|
|
|
Основні обмеження мови HTML
Різне відображення HTML-документа
Залежно від апаратурної |
|
|
|
Залежно від особистих |
складової комп’ютерної |
|
Залежно від браузера |
|
настроювань браузера |
системи |
|
|
|
користувачем |
|
|
|
|
|
Основні поняття мови HTML
|
|
|
Поняття |
|
Опис |
|
|
|
Розмітка |
|
Вставлення в текст спеціальних конструкцій, які визначають вигляд |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
HTML-документа при відображенні програмою-браузером |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Елемент (element) |
|
Конструкція (команда) мови HTML |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тег (tag) |
|
Початковий чи кінцевий маркери елемента. Визначають межі дії еле |
|
|
|
|
|
|
|
ментів та відділяють елементи один від одного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Атрибут (attribute) |
|
Параметр або властивість елемента |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гіперпосилання |
|
Фрагмент HTML-документа, який є посиланням на інший файл або |
|
|
|
|
|
|
|
об’єкт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 5. Комп’ютерні мережі |
|
|
|
136 |
|
|||
136 3945У Інформатика в таблицях
Створення HTML-документа
|
|
|
|
|
|
|
|
Інших служб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Інтернету |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Локальних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
файлів |
|
|
|
|
На фрагменти |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Ручне |
|
|
|
Електронної |
|
|
|
|
документа |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
форматування |
|
|
|
|
пошти |
|
|
|
|
|
(якір) |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Параметри |
|
|
|
Груп новин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вкладені |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На локальні |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
кольору |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
документи |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Форматування |
|
|
|
Служби |
|
|
|
|
(внутрішні |
|
|
|
Означень |
|||||||||
|
|
заголовків |
|
|
|
|
|
|
|
посилання) |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Форматування |
|
|
|
Серверів |
|
|
|
|
На ресурси |
|
|
|
Нумеровані |
|||||||||
|
|
|
абзаців |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мережі |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(зовнішні |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Форматування |
|
|
|
Веб-сторінок |
|
|
|
|
Маркіровані |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
посилання) |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
тексту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Текстові |
|
|
|
URL-адреси |
|
|
|
|
Посилання |
|
|
|
|
Списки |
|
||||||||
|
документи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Структурні елементи HTML-документа
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиці |
|
|
|
Зображення |
|
|
|
Мультимедійні |
|
|
|
|
|
|
Форми |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
компоненти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Створення |
|
|
|
Вбудовані |
|
|
|
Посилання на |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
таблиць |
|
|
|
зображення |
|
|
|
мультимедійні |
|
|
|
|
|
Фрейми |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
файли |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
Відображення |
|
|
|
Зображення як |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
меж і комірок |
|
|
|
гіперпосилання |
|
|
|
Вбудовування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мультимедійних |
|
|
|
Динамічне |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
Вирівнювання |
|
|
|
Зображення |
|
|
|
|
файлів |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
вмісту таблиць |
|
|
|
|
як фон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
оформлення |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Об’єднання |
|
|
|
Форматифайлів |
|
|
|
мультимедійні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
комірок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
зображень |
|
|
|
|
файли |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розмір та |
|
|
|
Зображення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
розташування |
|
|
|
|
як мапа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
таблиць |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і комірок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
137 |
|
|
|||||||||||||||
137 3945У Інформатика в таблицях
