4. Рельєф як туристичний ресурс: Українські Карпати та Кримські гори.

На території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей з північного заходу на південний схід смугою паралельних хребтів завширшки 100-110 км та завдовжки понад 270 км простягаються Українські Карпати. Гірські хребти, розділені поздовжніми мальовничими улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами з Яблуницьким (931 м), Ужоцьким (889 м), Середнім Верецьким (839 м) та ін. перевалами. Абсолютні висоти гірської системи становлять від 120 до 2061 м (найвища українська вершина -г. Говерла).

Скибові (зовнішні) Карпати представленні середньовисокими куполоподібними згладженими вершинами Бескидів та Покутсько-Буковинського хребтів з найвідомішими гірськолижними курортами України (Славське, Яремча, Ворохта, Косів), між якими знаходяться менш освоєн-ні в рекреаційному відношенні Горгани з плоскими гребенями, крутими схилами та кам'яними розсипами.

Найвищі вершини та більш різкі перепади відносних висот характерні для центрального пасма Карпат.

Привабливість Карпат значно посилюється особливостями культури і побуту місцевого населення, багатством інших туристичних ресурсів та можливістю задоволення широкого спектру туристичних потреб.

Кримські гори з найвищою точкою Роман-Кош (висота 1545 м) простягаються неширокою (до 60 км) смугою від околиць Феодосії до Балаклави, створюючи своєрідний амфітеатр та формуючи унікальні туристичні властивості Південного берега Криму.

У рельєфі гір чітко виділяються майже паралельні Головне (найвище, 1200-1500 м), Внутрішнє (близько 500 м) та Зовнішнє (250-320 м) пасма з крутими південними та пологими північними схилами. Гірський Крим поділяється на 10 яйл, особлива мальовничість властива Демерджі-Яйлі, Ай-Петрінській, Байдарській, Бабуган-Яйлі, Чатирдагській. В горах поширені куестові гряди, карстові форми рельєфу, в тому числі печери. Давньовулканічний гірсько-лісовий ландшафт Карадазького заповідника є своєрідним мінералогічним природним музеєм, в якому можна прочитати літопис Землі майже за півтори сотні мільйонів років.

Попри значну тривалість періоду із достатнім сніговим покривом, Кримські гори важко назвати районом розвитку гірськолижного туризму. Натомість розвинутими видами є спелеотуризм, пізнавальний, пішохідний.

4. Рельєф як туристичний ресурс: височини на території України.

Приблизно четверту частину території України займають височини.

мальовничістю рельєфу серед них відзначається Подільська височина.

Над навколишньою місцевістю окремі платоподібні пасма підносяться на висоту 50-60 м, а над річковими долинами - 100-150 м. В межах Львівської області знаходяться сильно розчленовані, з вузькими річковими долинами і крутими схилами мальовничі Опілля та Розточчя. Для Всього Поділля характерні яружно-балкові та карстові форми рельєфу, зокрема, наявність найдовших печер України. Хотинська височина з горою Берда (515 м) є найвищим елементом Східноєвропейської рівнини від Уралу до Карпат.

Приблизно по лінії Сокаль-Берестечко-Острог-Кривин уступом заввишки 40-60 м у рельєфі північного заходу України виділяється Волинська височина, яка на півночі переходить в Поліську низовину. Цікавими її елементами є Мізоцький кряж (314 м) та Пелчинське плато (324 м).

Горбиста поверхня з відносно рівнинними долинами річок, розгалужена яружно-баЛкова система (особливо інтенсивна в районі Канева, т.з Канівські гори, де глибина яруг

становить 85-90 м) властиві Придніпровській височині, східною межею якої є чітко виражені, оспівані Т. Шевченком дніпровські кручі.

На лівобережжі України в рельєфі виділяються Приазовська і Середньоросійська височини та Донецький кряж. Серед особливос¬тей Приазовської височини варто зазначити обривисті схили та виходи на поверхню кристалічних порід; Середньоросійської - розгалужену яружно-балкову мережу; Донецького кряжу - найвищої частини ліво-бережжя (г. Могила Мечетна, 367 м) - куести, карст, антропогенні форми рельєфу. Північно-східна частина Донецького кряжу - район Слов'янська та Святогірська - отримала назву Української Швейцарії.

В рельєфі рівнинного Криму виділяються Тарханкутська (179 м) та Керченська (189 м) височини. Найцікавіші елемент останньої - єдині в Україні діючі грязьові вулкани та г. Опук.