- •Туристичні біотичні ресурси: рекреаційні ліси.
- •Туристичні біотичні ресурс: складові природно-заповідного фонду.
- •3. Туристичні біотичні ресурси: фауна мисливських господарств.
- •Рельєф як туристичний ресурс: Українські Карпати та Кримські гори.
- •Рельєф як туристичний ресурс: височини на території України.
- •Рельєф як туристичний ресурс: низовини на території України.
- •Спелеотуризм в Україні.
- •Регіональні ландшафтні парки України.
- •Культурно-історичні ресурси: Автономна республіка Крим.
- •Культурно-історичні ресурси: Вінницка область.
- •Культурно-історичні ресурси: Волинська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Дніпропетровська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Донецька область.
- •Культурно-історичні ресурси: Житомирська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Закарпатська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Запорізька область.
- •Культурно-історичні ресурси: Івано-Франківська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Київ.
- •Культурно-історичні ресурси: Київська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Львівська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Луганська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Миколаївська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Одеська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Полтавська область.
- •Культурно-історичні ресурси: Сумська область.
- •Туристичні біотичні ресурси: рекреаційні ліси.
-
Туристичні біотичні ресурси: рекреаційні ліси.
Рекреаційні ліси як компонент природних туристичних ресурсів - це лише незначна (за площею) складова лісових екосистем, яка забезпечує потреби населення у лікуванні, відпочинку та туризмі. Для означення ареалу їх поширення за основу береться саме рекреаційна функція. До власне рекреаційних лісів належать зелені зони міст та приміських територій (головно сквери, сади, парки, лісопарки, дендропарки), ліси лікувально-оздоровчих закладів (т.з. курортні ліси). Туристичні функції також здійснюють спеціальні зони природоохоронних об'єктів, ліси вздовж туристських маршрутів, автомобільних шляхів, водоохоронні, ґрунтозахисні, експлуатаційні ліси державного лісфонду тощо.
В Україні заходи по створенню зелених зон вперше розробив Український інститут проектування міст у 1951-53 роках. Згідно з містобудівними нормами зелена зона в межах населеного пункту має становити 45-50 %. В цілому по Україні загальна площа зелених зон становить близько 10 млн. га.
Лісовий кодекс вважає зеленою зоною лише територію навколо міст. Саме цим можна пояснити, що площа рекреаційних лісів у більшості джерел оцінюється в 1,1 млн га. На території України передбачено створення 256 зелених зон, з них на Поліссі - ЗО (11,4 % від площі рекреаційних лісів зеленої зони), у лісостепу - 145 (54,2 %), степу - 62 (7,7 %), Карпатах - 28 (26,7 %). У розрізі областей трійка лідерів наступна: Харківська - 157,3 тис. га; АР Крим - 165,2 тис. га. Луганська -155,8 тис. га.
-
Туристичні біотичні ресурс: складові природно-заповідного фонду.
Важливу пізнавальну і туристичну роль виконують заказники та пам'ятки природи, адже вони є місцем зосередження унікальних, в т.ч. ендемічних та реліктових, представників флори і фауни, атрактивних ландшафтів, досить часто пов'язані з життям видатних людей та овіяні народними легендами. За даними на 2003 р. в Україні було 292 заказ¬ники державного значення, з яких до біотичних можна віднести [див. табл. 2.19]:
загальнозоологічні – 19 из 164ботанічні-87 лісові – ЗО из 277орнітологічні – 22 из 115
Поряд із природними та біосферними заповідниками заказники покли¬кані зберігати видове різноманіття, охороняти рідкісні та зникаючі види флори і фауни, в першу чергу ті, які занесені до Червоної книги України. Нині вона включає 382 види тваринного та 541 вид рослинного світів.
До Червоної книги України занесено 199 реліктів тваринного та рослинного світу. Лісових реліктів найбільше в Українських Карпа¬тах - 39 видів флори та 8 видів фауни, Криму - відповідно 38 та 9.
В Україні функціонує 39 дендропарків загальною близько 1500 га, з них 20 - державного значення(уманська Софіївка-1796-1800,Асканія-нова-заснований у 1887)
3. Туристичні біотичні ресурси: фауна мисливських господарств.
Мисливська фауна України є досить різноманітною. Найпоширенішими серед мисливських видів ссавцями є:
• бобер річковий - річкові системи Прип'яті, середньої течії
Пд. Бугу, середньої та нижньої течії Дніпра);
• бабак - пониззя Дніпра та північний схід України;
заєць сірий - всюди, особливо на Поліссі та в лісостепу;
білка звичайна - Полісся, Карпати, лісостеп;
тхір світлий - окрім Полісся та Карпат;
лисиця звичайна - всюди;
вовк - за винятком Таврійських степів та Криму (зустрічається на
Кінбурнській косі);
• козуля - північ, Карпати;
• кабан - Полісся, Карпати, лісостеп.
Значну частину мисливської фауни становлять птахи: понад 50 видів. У великій кількості ще зустрічаються крижень, чирок-тріскунок, чирок-свистунок, чернь червоноголова, шилохвіст, курочка водяна, бекас, куріпка сіра, гуси, кулики та ін.
Через неконтрольований відстріл ареали основних видів тварин значно скоротилися. Здобування мисливських тварин зменшилося за останні ЗО років у 3 ризи. Зокрема таких цінних як олень благородний, косуля європейська, лось благородний, ведмідь, куниці лісова та кам'яна. Деякі з видів занесено до Червоної книги і полювання на них заборонено (борсук, видра річкова, норка європейська, тхір степовий, рись, горностай, глухар, тетерук, рябчик, дрохва, кроншнеп великий, огар, тощо). Поряд з тим проводиться успішна акліматизація єнотовидної собаки, ондатри, білки-телеутки, дикого кроля, зубра, оленя плямистого, косулі сибірської, кабана середньоазіатського тощо, яких можна віднести до перспективних мисливських видів [б]. Звірогосподарства розводять норку американську, песця, сріблясто-чорну лисицю, нутрію.