12. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Вона поділяється на стилі. Стиль — різновид літературної мови її функціональна підсистема, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів лексики, фразеології, граматики, фонетики. Місце і зміст спілкування примушують нас вибирати мовні засоби. Змінюється ситуація змінюється мовний стиль. Отже, мовний стиль — сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання. Залежно від практичної мети, місця та предмета висловлювання ми вибираємо із національної мовної системи слова, прийоми їх уживання, поєднання і застосування в мовній практиці. Розрізняють такі стилі сучасної української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, епістолярний та конфесійний. Кожний стиль має:

- сферу поширення і вживання коло мовців; — функціональне призначення регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування;

- систему мовних засобів лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень; — характерні ознаки форма та спосіб викладу.

- підстилі, тобто різновиди.

Науковий стиль — це мова науки, техніки, освіти. Мета мовлення — повідомлення про результати наукових досліджень. Основні ознаки наукового стилю: — ясність зрозумілість і предметність тлумачень; — логічна послідовність і доказовість викладу; — обєктивний аналіз; — точність і лаконічність висловлювань; — аргументація і переконливість тверджень; — детальні висновки. Форма реалізації наукового стилю — монолог. Публіцистичний стиль. Сфера використання публіцистичного стилю -громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання. Основні мовні засоби публіцистичного стилю: — поєднання елементів наукового, офіційного, художнього й розмовного стилів; — лексика насичена суспільно-політичними та соціально-економічними термінами, закликами, гаслами електорат, багатопартійність, приватизація; — наявність багатозначної образної лексики, емоційно-оцінних слів політична еліта, епохальний вибір; експресивних сталих словосполучень інтелектуальний потенціал, одностайний вибір, рекордний рубіж, перифрази чорне золото — вугілля, нафта; голубі магістралі — ріки; легені планети-ліси; — уживання у переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів орбіти співробітництва, президентський старт, правофлангові змагання; — короткі прості речення, часто питального або окличного характеру, звертання. Художній стиль реалізується в художній літературі. Він є всеосяжним, оскільки може поєднувати і узагальнювати всі стилі мови. Розмовний стиль обслуговує повсякденне усне спілкування людей у побуті та на виробництві. Основні мовні засоби: емоційно-експресивна лексика синоніми, порівняння, метафори; прості, переважно короткі речення; часте використання займенників; фразеологізми, діалектизми, професійні та просторічні слова. Епістолярний стиль — приватне листування. Основні ознаки епістолярного стилю — наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкривається зміст листа; остання частина, де підсумовується написане, та іноді постскриптум Р.S. — приписка до закінченого листа після підпису. Конфесійний стиль. Сфера використання — релігія і церква. Призначення конфесійного стилю — обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства. Основні мовні засоби конфесійного стилю:- суто церковна термінологія і слова-символи; — непрямий порядок слів у реченні та словосполученні. Офіційно-діловий стиль — це функціональний різновид мови, який використовується для спілкування у державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Офіційно-діловий стиль — це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, заяв, автобіографій, протоколів, наказів, розписок та ін.