
- •1.Літерат.Процес у кінці 18поч.19ст.Історичні передумови та закономірності народження нової української літератури.
- •2.Роль україн.Жур-ів у становленні улм і розвитку нул.
- •3.Бурлекс і травестія як стильова домінанта нового укр..Письменства.
- •4.«Енеїда» Котляревського:жанрово-стильова специфіка.
- •5.Образна система в поемі «Енеїда»Котляревського в аспекті ідейно-проблематичного спектра.
- •7.Специфіка конфлікту в п’єсі «москаль-чарівник»і.Котляревського.
- •8.Система образів, характер конфлікту в «Наталці Полтавці» Котляревського.Традиційне і новаторське у драматургії митця.
- •9.Тематична та жанрова своєрідність байок п.Гулака-Артемовського.
- •10.Поетикальна своєрідність байки-казки «Пан та Собака» п.Гулака-Артемовського
- •11.Романтичні елементи в в баладах «Рибка», «Твардорвський» п.Гулака-Артемовського.
- •12. Жанрово-стильова специфіка балади у творчості л.Боровиковського.
- •13.Проблематика байок е.Гребінки.Поетикальний аналіз байок «Ведмежий суд», «Вовк та вогонь».
- •14.Романтичні тенденції в романі «Чайковський»є.Гребінки.
- •15.Просвітницькі та сентименталістські стильові елементи в прозі г.Квітки-Основ’яненка.(1778-1843)
- •16.Специфіка композиції, засоби образотворення, характер конфлікту в повісті «Конотопська відьма» г.Квітки-Основ’яненка.
- •17.Засоби творення образів головних героїнь в повістях «Маруся», «Сердешна Оксана» г.Квітки-Основ’яненка.
- •18. Характеристика українського романтизму пер.Пол19ст.У контексті загальноєвропейського літературного процесу.Періодизація.Школи.Три хвилі романтизму.
- •19.Періодизація, школи українського романтизму.Типологічні різновиди вітчизняного романтизму. Течії
- •Київський осередок(2етап)
- •Журнал «основа»(3етап)
- •20.Наукова, громадсько-політична діяльність Костомарова.Втілення ідейних засад Кирило-Мефодіївського братства в «Книзі буття укр.Народу».
- •21. Стильові особливості поетичних збірок м.Костомарова «Історичні балади», «Вітка».
- •22.Засоби творення образу Сави Чалого в однойменній драмі Костомарова.
- •23.Новаторство драматургії Костомарова. Суть і специфіка конфлікту в трагедії «Переяславська ніч»м.Костомарова.
- •24.Етнографічно-фольклористична та літературна діяльність «Руської трійці».Альманах «Русалка Дністрова»(1837)
- •25. Творчість в.Забіли, основні теми й мотиви.Аналіз поезій»Пісня», «Не щебечи, соловейку».
- •26.Ідейно-естетичні засади творчості м.Шашкевича.Аналіз поезій «Веснівка», «Руська мова».
- •27.Психологічно-особистістна лірика м.Петренка.Поетикальний аналіз поезії «Дивлюся на небо…»
- •28.Творчість я.Головацького.Аналіз поезій «Два дзвіночки», «Туга за родиною».
- •29.Основні мотиви творчості а.Метлинського в контексті історичного романтизму.Поетикальний аналіз поезії «Степ».
- •30.Специфіка романтичного герояв баладі «Мадей» і.Вагилевича.
- •31.Життєвий шлях Тараса Шевченка.Періодизація творчості.
- •32.Кобзар т.Г.Шевченка 1840р.Загальна характеристика, композиції, основні тематичні напрямки.
- •33.Жанр балади у творчості Шевченка.Поетикальний аналіз балади «Причинна» романтичні тенденції.
- •34.Мотив фатуму в поемі «Катерина»Шевченка.Специфіка образу покритки в поезії митця .
- •35.Специфіка художньої інтерпретації національної історії в поеміТ.Шевченка «Гайдамаки».
- •36.Поетична інвектива в поемах т.Шевченка «Кавказ», «Сон». Проблема духовної кризи в посланні Шевченка «і мертвим, і живим…»
- •37.Містерія т.Г.Шевченка «Великий льох»:своєрідність композиції, образи персонажі, та їх символічний зміст.Образ-символ великого льоху.
- •38. «Журнал»т.Шевченкаяк зразок мемуарно-публіцистичної прози.
- •39.Автобіографізм повістей т.Шевченка.Для тогочасного кріпака-інтелегента в повістях «Художник» та «Музыкант».
- •40.Шевченкознавство 19ст.Пошуки альтернативної інтерпретації(г.Грабович, п.Зайцев, і.Дзюба, о.Забужко, в.Шевчук та ін.)
- •41.Загальна характеристика творчості ю.Федьковича.Національно-визвоньний пафос поеми «Лук’ян Кобилиця».
- •42.Художня специфіка «Народних оповідань» Марка Вовчка:характер оповідача, образ жінок-селянок, комплекс мотивів, специфіка оповідної манери.
- •43.Засоби психологічного зображення в повістях «Павло Чорнокрил», «Інститутка» Марка Вовчка.
- •44.Розвиток байкарської традиції у творчості л.Глібова.
- •45.Синтез фольклорного таромантичного у «Вечерах на хуторе близ Диканьки» м.Гоголя.
- •46.Риси української ментальності та засоби їх репрезентації в романі «Тарас Бульба» м.Гоголя.
- •47.Характеристика творчості а.Свидницького.Історія написання та публікації роману «Люборацькі».
- •48.Жанрова специфіка роману «Люборацькі», тематико-проблемний спектр.
- •49.Життєвий і творчий шлях п.Куліша у світлі його громадянської, світоглядної позиції.
- •50.Жанрово-стильовий аналіз роману «Чорна рада»п.Куліша. Система образів, засоби творення образів представників українського козацтва.
3.Бурлекс і травестія як стильова домінанта нового укр..Письменства.
Завдяки Котляревському і його «Енеїд»в НУЛ спостерігається тенденція до бурлескного стилю. Наприкінці XVIII ст. бурлескно-травестійнапоемаІвана Котляревського«Енеїда»знаменувала появу новітньої літературної української мови і початок сучасної української літератури.Цей твір увібрав у себе перлини українського гумору, відобразив яскравий народнийпобут. Гумористичний і сатиричний тон творів Котляревського був підхоплений іншимиписьменниками, передусім членами т. зв. харківського гуртка (П. Гулак-Артемовський,Є. Гребінка).До харківського гуртка належав такожГ. Квітка-Основ'яненко— основоположник української художньої прози, який перервав традицію використання української мови тільки в комічних жанрах.
Бурле́ск — (фран. burlesque, від італ. burla — жарт) стиль сатиричноїлітератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект, Наприклад«Енеїда»Котляревськогона тему однойменої героїчної поемиВергілія.
на час створення української «Енеїди» був явищем далеко не новим у лiтературi. Ще в добу Ренесансу з'явилися твори, в яких у жартiвливому, «зниженому» тонi розповiдалось про поважнi подiї, явища й осiб, якi ранiше були предметом «високої поезiї». Широкого розвитку набув бурлеск у XVII-XVIII ст.ст., коли було написано чимало комiчних поем, якi становили жартiвливу переробку того чи iншого вiдомого зразка «високої» поезiї. Такi поеми називають також травестiйними. В них певнi поважнi або й величнi герої виступають як би «переодягненими» в невiдповiдне вбрання, дiють у комiчних ситуацiях, роблять вчинки, якi викликають смiх, отже, змальовуються в «зниженому» виглядi.
Травесті́я (від італійськоїtravestire — перевдягати) — один із різновидів бурлескної,гумористичноїпоезії, в якому твір серйозного або йгероїчного змістута відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твіркомічногохарактеру з використанням панібратських,жаргоннихзворотів. Травестiя як жанр з'явилася в Iталiї (XVII ст.).
4.«Енеїда» Котляревського:жанрово-стильова специфіка.
За жанром «Енеїда» Котляревського — це епічна, травестійно-бурлескна поема:
поема - тому, що це віршований великого розміру твір, в якому змaльовуються значні події, яскраво розкриваються людські характери;
епічна - бо в ній говориться про людей, їх вчинки, переживання, боротьбу в розповідній формі;
травестійна- тому, що автор переодяг античних героїв Вергілієвої «Енеїди» в український одяг, переніс їх в історичні умови українського життя XVIII століття, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, життя чиновників і простого люду; бурлескна — бо люди і події змальовуються переважно у знижувальному, жартівливому тоні. У XVII—XVIII століттях бурлескно-травестійна традиція була досить поширеною в літературі та усній народній творчості. В Україні в ті часи були добре відомі бурлескні вірші мандрівних дяків, інтермедії та інтерлюдії до шкільних драм, розважальна частина вертепного театру.
Котляревський поставив перед собою мету: не висміяти чи принизити оригінал, а у відомому для всіх сюжеті дати опис зовсім нового, маловідомого досі для світу життя українського народу. «Енеїда» Котляревського - травестія, в якій не дотримано всіх правил жанру, швидше це героїко-комічна поема.
Проте гумор «Енеїди» - не розважальний. Ніби жартуючи, Котляревський відтворив минуле України, сучасне (другу половину ХУІІІ ст. і початок ХІХ ст.) і заглянув у майбутнє.