
- •8. Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення.
- •9. Суть, організація і техніка статистичного зведення.
- •10. Метод групування. Види групування. Основні завдання групування.
- •11. Типологічне, структурне і аналітичне групування.
- •12. Принципи вибору групувальної ознаки.
- •13. Визначення кількості груп, величини інтервалу.
- •14. Види інтервалів, межі інтервалів.
- •15. Статистичні ряди розподілу,види та їх елементи.
- •16. Графічне зображення рядів розподілу.
- •17.Статистичні таблиці
- •18. Абсолютні величини
- •19.Відносні величини
- •20. Види відносних величин
- •21. Середні величини
- •22.Степеневі середні
- •23. Середня арифметична проста і зважена
- •24. Середня гармонійна
- •25. Середня геометрична
- •1.Визначеняя статистики
- •2. Предмет статистики
- •3. Основні стадії статистичного дослідження. Методи статистики.
- •4.Основні поняття,категорії
- •5.Статистичне спостереження
- •6.Види і способи спостереження
- •7.Статистична звітність
- •26. Середня хронологічна
- •27. Структурні середні: мода, медіана, квартили, децили.
- •28. Абсолютні і відносні показники варіації
- •29. Асиметричні розподіли. Показники асиметрії.
- •31. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
- •32. Вивчення взаємозв'язку явищ. Причина і наслідок.
- •33. Типи залежностей. Оцінка тісноти зв'язку за допомогою коефіцієнта кореляції.
- •34. Побудова лінійного рівняння регресії.
- •35. Методи оцінки зв'язку рангових показників. Коефіцієнти кореляції Спірмена і Кендалла.
- •36. Коефіцієнти асоціації і контингенціі. Відношення шансів.
- •37. Ряди динаміки, їх види та основні елементи.
- •39. Порівнянність рядів динаміки. Методи приведення рядів динаміки до порівнянного вигляду.
- •40. Визначення основних тенденцій. Методи ковзної середньої.
- •41. Графічне зображення динамічних рядів.
- •43. Індивідуальні індекси.
- •44. Основні принципи індексного методу.
- •45. Агрегатна форма - основна форма загального індексу.
- •46. Агрегатні індекси кількісних та якісних показників.
- •47. Індекси Пааше і Ласпейреса.
- •48. Середні індекси: середній арифметичний і середній гармонічний.
- •49. Взаємозв'язок індексів і індексні системи. Багатофакторні індексні моделі.
- •50. Індекси середніх величин, їх види і економічний сенс:
21. Середні величини
Середня величина є узагальнюючою мірою ознаки, що варіює, у статистичній сукупності. Показник у формі середньої характеризує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. Як уже зазначалося, значення ознаки j-го елемента поєднує в собі як спільні для всієї сукупності типові риси, так і притаманні лише цьому елементу індивідуальні особливості. Абстрагуючись від індивідуальних особливостей окремих елементів, можна виявити те загальне, типове, що властиве всій сукупності.
Саме в середній взаємно компенсуються індивідуальні відмінності елементів та узагальнюються типові риси. Типовість середньої пов’язана з однорідністю сукупності. Середня характеризуватиме типовий рівень лише за умови, що сукупність якісно однорідна. У неоднорідній сукупності, за влучним висловом П. Самуельсона, осереднюються «тигри та кицьки», що лише створює ілюзію «благоденствія» і не віддзеркалює реалій.
Взаємозв’язок індивідуальних значень ознаки та середньої — це діалектична єдність загального і окремого. Замінюючи множину індивідуальних значень, середня не змінює визначальної властивості сукупності — загального обсягу явища. Зв’язок визначальної властивості з елементами сукупності описується функцією f (x1, x2, ... xn), яка виражає певну математичну дію над емпіричними значеннями ознаки (підсумовування, множення, степенювання, коренювання) і визначає вид середньої. Так, у разі підсумовування значень ознаки визначальну властивість забезпечує середня арифметична, при множенні — середня геометрична і т. д.
Отже, при обчиᑁленні середніх у соціально-економічних дослідженнях необхідно чітко усвідомити визначальну властивість сукупності та логіко-математичну суть — логічну формулу — показника. Наприклад, логічна формула середнього вкладу в банк:
.
Чисельник логічної формули середньої являє собою обсяг значень (визначальну властивість) ознаки, що варіює, а знаменник — обсяг сукупності. Як правило, визначальна властивість — це реальна абсолютна чи відносна величина, яка має самостійне значення в аналізі. У кожному конкретному випадку для реалізації логічної формули використовується певний вид середньої, зокрема:
а) середня арифметична;
б) середня гармонічна;
в) середня геометрична;
г) середня квадратична і т. д.
Залежно
від характеру первинної інформації
середня будь-якого виду може бути
простою чи зваженою. Позначається
середня символом
(риска над символом означає осереднення
індивідуальних значень) і вимірюється
в тих самих одиницях, що й ознака.
22.Степеневі середні
Особливе місце в статистиці відводиться різним модифікаціям степеневої середньої. Загальна формула степеневої середньої має такий вигляд:
степенева зважена:
Чим вищий степінь у формулі степеневої середньої, тим буде більшою величина середньої для однієї і тієї ж системи індивідуальних значень ознак.