- •2. Поняття, об´єкт та предмет політології
- •3.Місце політології в системі суспільних наук.
- •4. Причини виникнення держави
- •5. Методи політологічних досліджень
- •6. Держава: поняття та ознаки
- •7. Функції політології
- •8. Функції та структура держави
- •9. Форми державного правління
- •10. Виборне право зарубіжних країн
- •11. Форми державного устрою
- •12. Організація виборів у зарубіжних країнах
- •13. Поняття, ознаки та генезис політичної партії.
- •15. Мажоритарна виборча система
- •16. Пропорційна виборча система: сутність, переваги, правила розподілу кандидатів всередині партійних списків
- •17. Підходи до тлумачення сутності влади
- •18. Роль і функції політичних партій
- •19. Методи визначення виборчого метру
- •20. Агенти влади. Природа підкорення
- •21. Типологія політичних партій
- •22. Ресурси, процес та види влади
- •1. Спонукання об'єкта до певних, бажаним суб'єкту дій.
- •2. Забезпечення бездіяльності підвладних, у блокуванні небажаних для керівництва видів їх поведінки.
- •23. Типологія партійних систем
- •24. Імідж у структурі світу: поняття, складові, варіанти прояву
- •25. Політичне володарювання і легітимність
- •26. Політичні конфлікти :сутність, джерела, функції.
- •27. Аспекти прояву іміджа в політиці
- •28. Типология политических конфликтов
- •29. Типологія політичних конфліктів
- •30. Типы имиджа
- •31. Методи розв’язування політичних конфліктів. Суспільний компроміс та консенсус
- •32. Детерминанты процесса управления имиджем
- •33. Політична поведінка
- •34. Діяльність політична
- •35. Політичне лідерство підходи до тлумачення, функції.
- •37. Детермінанти іміджу політика
- •38.Способы управления имиджем
4. Причини виникнення держави
Держава – організація політичної влади в суспільстві, яка здійснює управління процесами за допомогою системи загальнообов’язкових норм поведінки і механізму їх впровадження.
Держава і право виникли з переходом від безкласового первісного ладу до неоднорідного класового суспільства.Цей процес спричинила спільна дія багатьох факторів -економічного, політичного, соціального тощо. До їх числа, зокрема, належать такі основні чинники:
1. Економічні: перехід від споживчого господарства до виробничого; три великих розподіли праці; зростання продуктивності праці й поява надлишкового продукту; можливість експлуатації чужої праці; концентрація засобів праці та запасів товару в окремій сім'ї; внутрішньородова нерівність, виникнення приватної власності.2. Політичні: неможливість існування в нових умовах родоплемінної організації; виникнення класів з протилежними інтересами; необхідність в органі, здатному забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму; потреба у сильній владі з відокремленим апаратом, що має можливість здійснювати примус.3. Соціальні: ліквідація племінного та общинного колективізму, виникнення патріархальної сім'ї; виникнення соціальних протиріч між групами людей; ускладнення процесів соціального регулювання; упорядкування відносин між людьми; необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.4. Психологічні: заміна єдиної свідомості свідомістю з почуттям вини; розподіл свідомості на права й обов'язки.5. Культурні: необхідність управління суспільством цивілізованішими методами.
Існує значна кількість різноманітних підходів та теорій стосовно походження держави:
1-Патріархальна теорія(держава походить від сім’ї, що переросла в державу); 2-Теократична теорія (затвердження Божественного походження держави); 3- Теорія насильства (виникнення держави через завоювання слабких груп і спільнот); 4- Договірна теорія(схильність людини до узгодження дії, які призвели до укладення ними угоди); 5- Марксистська теорія(держава виникає в результаті розкладу суспільства на класи та появи приватної власності); 6- Органічна теорія(проведення аналогії між типом держави та живим організмом); 7-Психологічна (специфіка людської психіки, яка є схильною до владарювання чи підкорення)
5. Методи політологічних досліджень
Політологія як наукова теорія ґрунтується на певній методології. Методологічна основа політичної науки - це загальнотеоретичні дослідження політики на рівні філософського обґрунтування її природи, основних принципів генезису і функціонування політичних інститутів, ролі особи в політичному процесі;; конкретні емпіричні дослідження різних елементів політичної ситуації.
Серед загальнотеоретичних методів дослідження суспільства можна виділити:
---Структурно-функціональний метод базується на розумінні суспільства як системи інтегрованих елементів, що прагне до стабільності на основі вибору певної системи цінностей.
--- Суть сучасних конфліктологічних теорій зводиться до розуміння конфлікту як необхідної умови природного розвитку суспільства на основі зіткнення інтересів різних соціальних груп і окремих осіб навколо розподілу влади, матеріальних ресурсів, а також психологічних відмінностей.
--- Символічний інтеракціонізм розкриває зміст та інтенсивність можливостей взаємодії як необхідної умови становлення і трансформації соціальних інститутів. Ця інтеракція залежить від розуміння смислових значень зовнішніх стимулів (слів, предметів, логічних конструкцій).
---Метод біхевіоризму передбачає дослідження реальної поведінки суб'єктів політики незалежно від тієї інформації, яку вони подають про себе або яка надходить від інших. Тут аналізується поведінка, зумовлена не певними цінностями, нормами, а ситуацією.
--- Теорія обміну пояснює зміст політичної діяльності співвідношенням таких стимулів, як винагорода і покарання. Згідно з цією теорією людина здатна повторювати ті дії і в тих обставинах, за які вона отримує винагороду. Цей метод можна вважати перспективним з огляду на досягнення співвідношення процедур заохочення і покарання в різних політичних структурах.
--- До емпіричних методів належать методи вибіркового та польового досліджень, прихованого спостереження, експерименту.
---Суть методу вибіркового дослідження полягає в тому, що вчений вивчає не весь об'єкт дослідження (генеральну сукупність), а лише його частину - вибіркову сукупність
