
- •Лекція1. Предмет і методологія теорії держави і права
- •1. Поняття та система юридичної науки
- •2. Тдп як фундаментальна наука: поняття та риси
- •3. Предмет, структура і функції тдп
- •Лекція 2. Методологія правової науки. Місце теорії держави і права в системі суспільних і юридичних наук
- •1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •2. Тдп та суспільні науки
- •3. Тдп в системі юридичних наук
- •Лекція 3. Походження держави і права
- •1. Теорії походження держави і права
- •2. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •Лекція 4. Поняття держави
- •1. Поняття та ознаки держави
- •2. Державна влада: поняття та елементи
- •3. Державний суверенітет.
- •Лекція 5. Типологія держави
- •1. Типологія держави
- •2. Історичні типи держав
- •1. Рабовласницька держава
- •2. Феодальна держава
- •3. Буржуазна (капіталістична) держава
- •4. Постіндустріальна держава
- •5. Соціалістична держава
- •Лекція 6. Функції держави
- •1. Поняття функцій держави
- •2. Класифікація функцій держави
- •Лекція 7. Внутрішні та зовнішні функції держави
- •1. Внутрішні функції держави
- •2. Зовнішні функції держави
- •3. Функція оподаткування і фінансового контролю, екологічна функція, функція забезпечення законності і правопорядку
- •Лекція 8 форма держави
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма державного правління, форма державного устрою та державно-правовий режим
- •Лекція 9 міжнародні об’єднання держав
- •1. Загальна характеристика міжнародних об'єднань держав
- •2. Європейський Союз
- •3. Союз Незалежних Держав
- •Лекція 10. Механізм держави і державний апарат
- •1. Механізм держави і його структура
- •2. Поняття державного апарату
- •3. Державні органи та їх види
- •1. Ознаки права.
- •2. Право і його зовнішні форми.
- •1. Функції права.
- •2. Цінність права.
- •1. Право і політичні норми.
- •2. Право і звичаєві норми.
- •1. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом.
- •2. Право і технічні норми.
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •3. Структура норми права
- •1. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в правовому регулюванні
- •2. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта
- •3. Публічне і приватне право
- •2. Стадії створення нормативно-правових актів
- •1. Поняття, ознаки, види законів
- •2. Підзаконні нормативні правові акти
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Правомірна поведінка.
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •1.Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
3. Функція оподаткування і фінансового контролю, екологічна функція, функція забезпечення законності і правопорядку
Функція оподаткування і фінансового контролю спрямована на формування та поповнення казни, передусім державного бюджету, місцевих бюджетів за рахунок всіх видів податків, на здійснення контролю за утворенням, розподілом і використанням всіх ресурсів фінансової системи країни. Податки, як відомо, призначені для покриття витрат на утримання державного апарату, перерозподілу доходів серед різних груп і верств населення, для забезпечення перспективного економічного, культурного, іншого розвитку країни. Фінансовий контроль потрібен для перевірки фінансових зобов'язань перед державою, перевірки додержання правил фінансових операцій, контролю за правильністю використання юридичними особами державних фінансових ресурсів, які перебувають у їх розпорядженні; попередження та усунення порушень фінансової дисципліни; правильності нарахувань податків, своєчасності їх сплати тощо.
Держава має широке коло суб'єктів фінансового контролю. Зокрема, в Україні — це Рахункова палата Верховної Ради України, Національний банк України, Міністерство фінансів та ін.
Функція забезпечення режиму законності і правопорядку спрямована на ствердження панування права, створення належних правових та політичних умов для життєдіяльності громадян, суспільства і функціонування правової та політичної систем.
Головними напрямками діяльності держави по забезпеченню законності і правопорядку є: удосконалення роботи законодавця по прийняттю доступних населенню законів, доведення їх до відома населення; підвищення ролі правосуддя; покращення організації роботи правоохоронних органів, особливо в боротьбі з організованою злочинністю; всебічне розгортання демократичних принципів і норм у діяльності державного апарату.
Лекція 8 форма держави
1. Поняття і структура форми держави
2. Форма державного правління, форма державного устрою та державно-правовий режим
1. Поняття і структура форми держави
Форма держави є однією з головних категорій, які її характеризують. Форма надає буття змісту і сутності держави.
Стародавня Греція та Рим.
Платонподіляв держави за формою, виходячи з того, хто здійснює управління державою. Він виділяв п'ять форм держави:
1) аристократія – справедливе правління найкращих,
2) тимократія – правління найбільш сильних воїнів,
3) олігархія – правління невеликою кількістю найбагатших членів суспільства,
4) демократія – влада народу,
5) тиранія – влада однієї особи.
Він вказував на можливість поступового переростання однієї форми в іншу.
Аристотель поділяв форми держави за двома ознаками:
- кількістю тих, хто править (один, декілька, багато);
- у чиїх інтересах здійснюється правління.
Так Він поділяв держави на:
1) правильні – монархія, аристократія і політія, де правління здійснюється в інтересах усіх членів суспільства;
2) неправильні – тиранія, олігархія і демократія, де правління здійснюється в інтересах тих, що правлять.
Цицеронкритерій розмежування форм держави вбачав у характері і волі тих, хто править у державі. Він виділяв три прості форми держави:
1) царська влада – монархія;
2) влада оптиматів – аристократія;
3) народна влада – демократія.
Проте ці форми не є найкращими. Ідеальною формою держави він вважав змішану форму, де поєднані позитивні риси усіх простих форм держави.
ХVІІІ ст.
Ш.-Л. Монтеск’єзвертав увагу на різницю методів здійснення державної влади в умовах різних її форм. Він виділяв:
1) республіку, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність;
2) монархію, де основою влади є гідність;
3) деспотію, де основою влади виступає страх.
Ж.-Ж. Руссорозглядав форму держави як структурну організацію вищих державних органів. Він виділяв такі форми держави:
1) монархія – влада здійснюється однією особою;
2) аристократія – влада здійснюється невеликою групою найбагатших осіб;
3) демократія – влада здійснюється усіма членами суспільства.
У подальшому наука виходила з того, що форма є способом існування держави як такої, відображенням змісту її діяльності, що сама по собі форма є змістовною. Форма держави має дуже істотне значення в політичному, економічному, соціальному та ідеологічному аспектах.
Юридична наука виробила універсальну конструкцію форми держави. Вона включає три головні аспекти:
1) форма правління – порядок створення вищих органів держави, відносини між ними та населенням країни;
2) державний устрій – спосіб територіального устрою держави, тобто певний порядок відносин між центральними, регіональними та місцевими органами влади;
3) політичний режим – прийоми та методи здійснення політичної державної влади.
Відповідно форма держави складається з трьох головних елементів: форми правління, форми державного устрою та форми політичного режиму, що характеризують систему взятих в єдності способів організації державної влади, територіального устрою і методів та способів здійснення влади.
Ознаки форми держави:
1. Вчення про форму держави розкриває зовнішні істотні особливості будь-якої держави, що відрізняють її від інших держав.
2. Елементи форми держави органічно взаємопов’язані і характеризують з різних боків єдине явище, в рамках якого справляють взаємний вплив один на одного.
3.Форма держави через характеристику власних елементів відображає істотні ознаки держави як організації конкретного суспільства на певному історичному етапі його розвитку.
4. Форма держави пов’язана з її сутністю і призначенням.
Чинники, що впливають на специфіку форми держави:
1) політичні - ступінь розвитку суспільного та державного життя,
- завдання і цілі, що ставить перед собою держава,
- співвідношення політичних сил, які визначають внутрішню суспільно-політичну ситуацію в країні,
- характер діяльності владних еліт;
2) економічні - економічний устрій держави,
- матеріальні умови життя суспільства,
- економічні зв’язки держави;
3) ідеологічно-культурні - домінування у суспільстві певних ідеологій,
- культурний рівень народу,
- характер релігійних міркувань,
- історичні традиції;
4) соціально-національні - наявність у державі різних національностей, соціальних груп і класів, які здатні впливати на розвиток форми держави;
5) міжнародні вплив інших країн, міжнародних організацій, міжнародного співробітництва щодо конкретної держави.