
- •Передмова
- •1. Перестановки та підстановки
- •1, 2, …, N.
- •2. Визначники
- •2.1. Матриці. Загальні відомості
- •2.2. Визначники другого та третього порядків
- •2.3. Визначники n-го порядку
- •2.4. Властивості визначників
- •2.5. Мінори та їх алгебраїчні доповнення
- •2.6. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця
- •2.7. Знаходження визначника зведенням до трикутного виду
- •3. Алгебра матриць
- •3.1. Додавання матриць і множення матриці на число
2.3. Визначники n-го порядку
Усякий член визначника другого порядку є добутком двох елементів, які знаходяться в різних рядках і різних стовпцях матриці. Всі добутки такого виду, які можна скласти із елементів матриці другого порядку, є доданками у виразі для визначника, причому один із добутків береться із знаком «+», а другий із знаком «–». Так само кожний доданок виразу визначника для матриці третього порядку, який береться із знаком «+» або «–» є добутком елементів, розміщених у різних рядках та різних стовпцях матриці третього порядку, причому знову всі такі добутки є доданками виразу для визначника, взятими із знаком «+» або «–».
Нехай
– квадратна матриця порядку n
з елементами
.
Кожній підстановці
n-го
степеня поставимо у відповідність
добуток
.
Множники
цього добутку розміщені в різних рядках
і різних стовпцях матриці A,
причому в добутку є елемент із кожного
рядка матриці та елемент із кожного її
стовпця. Перебираючи всі підстановки
n-го
степеня, ми отримаємо всі добутки такого
виду. Добутки
називаютьсячленами
визначника матриці A.
Визначником
матриці
називається алгебраїчна сума n!
членів, яка складається таким чином:
кожен член є добутком n
елементів,
узятих по одному з кожного рядка і по
одному з кожного стовпця матриці A,
причому добуток
береться із знаком «+», якщо підстановка
парна та із знаком «–», якщо
– непарна.
Елементи матриці A, її діагоналі, рядки та стовпці ми будемо називати відповідно елементами, діагоналями, рядками та стовпцями визначника матриці A.
Приклад 2.2. Користуючись означенням визначника в загальному вигляді, знайдемо визначники матриць другого і третього порядків. Нехай
.
У множині підстановок другого степеня два елементи:
і
.
Оскільки
підстановка
парна, а
– непарна, то маємо:
.
Розглянемо тепер матрицю
третього порядку.
Випишемо всі шість підстановок степеня 3:
,
,
,
,
і
.
Підстановки
є парними, а
– непарними. Звідси виходить такий
вираз для визначника матриціA:
detA
=
+
+
–
–
–
–
=
=
.
Для визначників другого та третього порядку ми отримали такі самі вирази, як і вище.
Приклад 2.3. З’ясуємо, які з добутків
,
,
,
входять
до розкладу визначника матриці
і з якими знаками.
Розглянемо
добуток
.
A
– матриця п’ятого порядку, а, значить,
кожен із членів визначника A
є добутком п’яти елементів матриці A.
Оскільки
є добутком чотирьох елементів, то він
не входить до розкладу визначника A.
У
добутку
п’ять
множників, які взяті по одному із кожного
рядка та із кожного стовпця матриці
A,
отже, цей добуток є членом визначника
A.
Визначимо
знак, з яким він входить до розкладу
визначника.
Оскільки
підстановка
непарна, то член
входить до розкладу визначника матриці
A
із знаком «–».
Розмірковуючи
аналогічно, отримаємо, що
також є членом визначника матриці A.
Підстановка
є парною, а, значить, член
входить до розкладу визначника A
із знаком «+».
Добуток
не є членом визначника матриці A,
оскільки він містить два елементи із
третього стовпця:
і
.
Приклад
2.4.
Нехай
.
Покажемо, що добуток елементів головної
діагоналі та добуток елементів бічної
діагоналі є членами визначника матриці
A
і з’ясуємо, з якими знаками вони входять
до розкладу визначника A.
Добутки
і
елементів головної та бічної діагоналей
відповідно складаються із n
множників, узятих по одному з кожного
рядка та з кожного стовпця матриці A,
а, значить, є членами визначника A.
Визначимо знак, з яким добуток елементів
головної діагоналі входить до визначника.
Оскільки підстановка
є парною, то добуток елементів головної
діагоналі входить до розкладу визначника
матриціA
із знаком «+».
У
прикладі 1.6. було показано, що підстановка
є парною, якщо число
парне, і непарною
у протилежному випадку.
Отже,
добуток елементів бічної діагоналі
входить до розкладу визначника матриці
із знаком
.
Приклад 2.5. Обчислимо визначник
.
Поданий
визначник є визначником матриці п’ятого
порядку, а, значить, кожен член визначника
є добутком п’яти
елементів. У матриці лише п’ять
відмінних від нуля елементів і вони
розташовані по одному в кожному рядку
матриці і по одному в кожному стовпці.
Отже,
серед членів визначника тільки один
ненульовий – це добуток
.
Підстановка
є непарною, отже, добуток
входить до розкладу визначника із знаком
«–», а, значить, визначник дорівнює
числу –120.
Задача
2.2.
Які з поданих добутків входять до
розкладу визначника матриці
і з якими знаками?
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
;
е)
;
є)
.
Задача 2.3. З яким знаком входить добуток
до
розкладу визначника матриці
?
Задача 2.4. Вибрати значення i та j так, щоб добуток
входив
до розкладу визначника матриці
із знаком «+».
Задача 2.5. Вибрати значення i, j, k так, щоб добуток
входив
до розкладу визначника матриці
із знаком «–».
Задача 2.6. У матриці A порядку n кількість відмінних від нуля елементів дорівнює числу n – 1. Чому дорівнює detA?
Задача 2.7. У матриці A порядку n у точності n елементів дорівнюють 1, а всі інші елементи – нулі. Чому може дорівнювати detA?
Задача 2.8. Обчислити подані визначники:
а)
;б)
;в)
;г)
;
д)
;е)
;є)
;ж)
.
Задача 2.9. Обчислити визначник матриці A порядку n.
а) A = E; б) A = –E; в) A = diag(1, 2, …, n); г) A – матриця, всі елементи деякого рядка якої дорівнюють нулю; д) A – матриця, всі елементи деякого стовпця якої дорівнюють нулю;
е)
;
є)
;
ж)
;
з)
.
Задача
2.10.
Обчислити визначник матриці
,
в якій
,
а всі інші елементи дорівнюють нулю.