
- •Передмова
- •1. Перестановки та підстановки
- •1, 2, …, N.
- •2. Визначники
- •2.1. Матриці. Загальні відомості
- •2.2. Визначники другого та третього порядків
- •2.3. Визначники n-го порядку
- •2.4. Властивості визначників
- •2.5. Мінори та їх алгебраїчні доповнення
- •2.6. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця
- •2.7. Знаходження визначника зведенням до трикутного виду
- •3. Алгебра матриць
- •3.1. Додавання матриць і множення матриці на число
2.1. Матриці. Загальні відомості
Матрицею
називається
прямокутна таблиця, заповнена деякими
математич-ними об’єктами
(символами). Якщо матриця має k
рядків і n
стовпців, то говорять, що вона має розмір
k
n.
Елементи матриці позначатимемо однією
буквою з двома індексами, які вказують
на місце елемента в матриці: перший
індекс означає номер рядка, в якому
знаходиться даний елемент, а другий
індекс вказує місце елемента в рядку,
тобто номер стовпця, в якому міститься
даний елемент. Матриця розміру
k
n
з
елементами
записується в такій формі:
,
або
.
Для
позначення матриці A
розміру
k
n
з
елементами
також
використовують скорочений запис
.
Далі ми будемо розглядати матриці з елементами з множини R дійсних чисел.
Дві
матриці
і
називаються
рівними,
якщо
для кожної пари індексівi,
j
(1
i
k,
1
j
n).
Інакше кажучи, рівні матриці мають
однакові розміри, а їх елементи, що
стоять на тих самих місцях, мають
збігатись.
Якщо кількість рядків матриці дорівнює кількості її стовпців, то така матриця називається квадратною, а кількість її рядків ( або стовпців ) називається порядком квадратної матриці.
Наприклад,
квадратна
матриця другого порядку.
Зокрема, квадратна матриця порядку 1 – це просто один елемент.
Для
квадратної матриці вводяться поняття
головної та бічної діагоналей. Будемо
називати головною
діагоналлю
матриці
упорядковану сукупність елементів
,
що йдуть із лівого верхнього кута цієї
матриці до правого нижнього її кута.Бічною
діагоналлю
матриці
називається упорядкована сукупність
елементів
,
які йдуть із лівого нижнього кута матриці
до правого верхнього її кута.
Слідом
квадратної матриці називається сума
елементів її головної діагоналі. Слід
матриці А
позначається через trA.
Отже, якщо
,
то
.
Наприклад, якщо
,
то
.
Числова
квадратна матриця
називається верхньою
трикутною,
якщо
дляi
> j.
Так,
верхні
трикутні матриці порядку 3.
Числова
квадратна матриця
називається нижньою
трикутною,
якщо
дляi
j.
Прикладом нижньої трикутної матриці другого порядку є матриця
.
Числова
квадратна матриця
називається діагональною,
якщо
дляi
j
(1
i,
j
n).
Наприклад,
діагональна
матриця порядку 2.
Діагональна
матриця D
з елементами
на головній діагоналі позначається
.
Так,
.
Діагональна матриця, елементи головної діагоналі якої однакові, називається скалярною. Наприклад,
–скалярна
матриця другого порядку.
Нехай
.
Транспонуванням
матриці
А
називається
перехід до матриці
,
де
.
Інакше кажучи, рядки матриці
– це стовпці матриці А з відповідними
номерами, а стовпці матриці
– це рядки матриціА
і якщо A
має розмір k
n,
то
–n
k.
Матриця
називається матрицею,
транспонованою
до А.
Наприклад, якщо
,
,
то
,
.
2.2. Визначники другого та третього порядків
Розглянемо довільну квадратну матрицю n-го порядку:
.
З кожною такою матрицею можна пов’язати цілком визначену численну характеристику, яка називається визначником, відповідним цій матриці. Визначник матриці A позначається detA або |A|.
Також
для визначника матриці
використовується запис
.
Якщо A – матриця першого порядку, тобто A складається з одного елемента, то визначником першого порядку, відповідним цій матриці, називається величина цього елемента.
Отже,
коли
,
то
.
Якщо порядок матриці A дорівнює двом, тобто
,
то
визначником
другого порядку,
відповідним A,
називається
число, яке
дорівнює
,
отже,
.
Розглянемо квадратну матрицю третього порядку
.
Визначником (детермінантом) третього порядку, відповідним до матриці A називається число, яке добувається з виразу
.
(1)
Отже,
=
=
.
Цю формулу можна запам’ятати за допомогою правила трикутника. Перші три члени, що входять до правої частини виразу (1) із знаком «+» є відповідно добуток елементів головної діагоналі і добутки елементів, розташованих у вершинах трикутників, основи яких паралельні цій діагоналі. Четвертий, п’ятий та шостий члени, які входять до виразу із знаком «–» є добуток елементів бічної діагоналі і добутки елементів, які є вершинами трикутників з основами, паралельними бічній діагоналі. Це правило можна зобразити схемою
=
+
+
–
–
–
.
Приклад 2.1. Знайдемо такі визначники:
,
,
,
.
;
;
;
.
Задача 2.1. Обчислити визначники:
а)
;б)
;в)
;г)
;д)
;е)
;
є)
;ж)
;з)
;і)
;
к)
;л)
;м)
;н)
;
о)
.