139. Родина Zannicheliaceae – Цанікелієві (Цанникелиевые) – 67

1843. (652). Zannichelia palustris L. – Цанікелія болотна (Цанникелия болотная). Бр., д/кщ., вр., Hd.(hy), MsTr., Aqph.hy., MgT°., ScHe., Hdph., Hdch. – Pal. Голарктика, Пд. Ам. – Д:2), 7 (ок. с. Обухівка, Сідельник, Тар., 1961!), 3, 5 (Євдущенко, 1977), 3, 8 (Бар., 2000), 17 (ок. с. Бутовичівка, у р. Комишувата Сура, Кучер., 2004), 21 (Сідельник, 1948!); Зп: 17 (ок. м. Мелітополь,Фл. УРСР, т. 1), 14 (Бердянська коса, Кузм., 1974).

1844. Z. palustris L. subsp. polycarpa (Nolte) K. Richt. (Z. major Boenn. ex Rchb.) – Ц. велика (Ц. большая). Бр., д/кщ., вр., Hd.(hy), AlkTr., Aqph.hy., MgT°., He., Hdph., Hdch. – Aq (maritima). Євр., Зах. Аз., Яп., Китай. – Зп: 16 (Фл. УРСР, т. 1), 14 (Бердянська коса, Кузм., 1974).

1845. + Z. palustris subsp. pedunculata (Rosen et Wahlenb) Hegi – Ц. стеблиста (Ц. стебельчатая). Бр., повз. (д/кщ.), вр., Hd.(hy), Alk.-MgTr., Aqph.hy., MgT°., He., Hdph., Hdch., Zch. – Aq (maritima). Євраз., Афр. – Д:1), 3 (біля Солоного Лиману та с. Животилівка, Сідельник, 1946!), 8 (Бар., 2000); K. – 2; Зп:2): 14 (Бердянська коса, Кузм., 1974), 17 (Фл. УРСР, т. 1). K. – 2.

140. Родина Zosteraceae – Камкові (Взморниковые) – 67

1843. . (653). Zostera marina L. – Камка морська (Взморник морской). Бр., д/кщ., вр., Hd.(hy), AlkTr., Aqph.hy., MgT°., ScHe., Hdph., Hdch. – Aq (maritima). Узбережжя Євр., Сер. Аз., Пн. Ам. – Корм., техн. Зп: 14 (Бердянська коса, Кузм., 1974).

1844. Z. noltii Hornem. – К. мала (В. малый). – Бр., д/кщ., вр., Hd.(hy)., AlkTr., Aqph.hy., MgT°., ScHe., Hdph., Hdch. – Aq (maritima). Узбережжя Пн., Зах. Євр., Cередзем. – Корм., техн. Зп: 14 (Бердянська коса, Кузм., 1974), 16 (Фл. УРСР, т. 1).

      Загальна характеристика флори регіону

Наведений загальний список рослин регіону вміщує 1943 (+43)=1986 видів, які відносяться до 5 відділів, 7 класів, 13 підкласів, 63 порядків, 139 +1 = 140 родин, 645+1=646 родів.

Щодо флори Дніпропетровської області, то тут налічується 1714+44=1758 видів, які об`єднані у 5 відділів, 7 класів, 126 родин, 607 родів, а 1522 види флори Запорізької області, відповідно – у 5 відділів, 7 класів, 120 родин, 579 родів.

Систематична та біоморфологічна характеристика флори обох областей наведена в таблиці 4 (с. 212).

Meншу загальну кількість видів у флорі Запорізької області можна пояснити:

– по-перше, меншою її територією (27,2 тис. км² проти 31,9 тис. км² Дніпропетровської області);

– по-друге, географічним положенням області, бо з просуванням на південь у межах помірного географічного пояса Євразії загальна маса біострома (і в тому числі фіторізноманіття), як відомо, закономірно падає;

– по-третє, для Дніпропетровщини притаманні більш різноманітні природні умови ніж для Запорізькій області, наприклад, число річок довжиною 10 км в останній складає всього 78 проти 145 на Дніпропетровщині (Укр. ССР: Энциклопедический справочник, 1987), що є передумовою для формування більшої кількості типів рослинності (байрачних, долинних лісів, лук, борового комплексу, боліт, солончаків, водойм та ін.); до цього ж у Запорізькій області в зв’язку з більш рівнинним рельєфом рівень сільськогосподарського освоєння земель значно вищий;

– по-четверте, рівень вивченності флори тут, можливо, трохи нижчий.

Співвідношення кількості (тільки дикорослих видів) однодольних і дводольних у флорі Дніпропетровської і Запорізької областей відповідно складає 1: 3,72 та 1: 3,24, а, наприклад, для сусідніх Донецької та Луганської областей 1: 3,9 (Кондратюк та ін., 1985), для флори України в цілому 1:4,3, для Польщі 1: 3,4, для Литви 1:2,9 (Природа України, 1985). Таким чином, наші дані добре вписуються в загальний ряд показників і є типовими для помірного поясу Євразії.

Коефіцієнти загальності флор, що вивчаються (обчислені за Жаккаром, 1902), складають на рівні видів лише 61,5%, а на рівні родів – 83,9%. Досить велика розбіжність коефіциентів свідчить про значну своєрідність кожної із флор, до того ж вони частково відносяться до різних флористичних округів і навіть флористичних районів (Рис. 3). Саме вищезазначеним обумовлена необхідність вивчення їх окремо, як це зроблено в даій роботі.

Важливою характеристикою систематичної структури флори вважається послідовність розташування у списку 10–20 найбільших родин у порядку зменшення кількості видів у них (Табл. 2).

Таблиця 2

Кількісна характеристика найбільших родин флор областей

(Дніпропетровської - Д: і Запорізької - Зп:)

Назва родини	Д:	Ранг родини/ кількість дикорослих видів (% від флори)	Кількість родів у родині (% від їх кількості)	Зп:	Ранг родини/ кількість дикорослих видів (% від флори)	Кількість родів у родині (% від їх кількості)
Asteraceae	``	1/ 230 (14,2);	78 (12,85);	``	1/185 (13,32);	63 (10,88);
Poaceae	``	2/ 138 (8,56);	59(9,72);	``	2/ 130 (8,86);	53 (9,15);
Fabaceae	``	3/ 99(6,14);	26 (4,28);	``	3/ 89(6,30);	23 (3,97);
Brassicaceae	``	4/86 (5,33);	42 (6,95);	``	4/ 84 (5,84);	43 (7,43);
Caryophyllaceae	``	5/86 (5,33);	32 (5,27)	``	5/ 85 (5,59);	30 (5,18);
Lamiaceae	``	6/ 76 (4,71);	27 (4,49);	``	6/ 58 (4,03);	26 (4.49);
Rosaceae	``	7/ 68 (4,22);	21 (3,46);	``	7/ 64 (4,51);	20 (3,45);
Cyperaceae	``	8/ 63 (3,91);	11 (1,81);	``	11/ 43 (3,03);	11 (1,90);
Scrophulariaceae	``	9/ 60 (3,72);	15 (2,47);	``	8/ 55 (3,88);	15 (2,59);
Apiaceae	``	10/ 53 (3,29);	30 (4,94);	``	9/ 52 (3,66);	26 (4,32);
Chenopodiaceae	``	11/ 45 (2,79);	15 (2,47);	``	10/ 50 (3,52);	17 (2,94);
Ranunculaceae	``	12/ 44 (2,70);	17 (2,80);	``	12/ 36 (2,53);	15 (2,52);
Boraginaceae	``	13/ 37 (2,29);	18 (2,97);	``	13/ 35 (2,47);	18 (3,11);
Liliaceae	``	14/ 35 (2,17);	3 (0,49);	``	14/ 33 (2,33);	3 (0,52);
Polygonaceae	``	15/ 31(1,92);	8 (1,32);	``	15/ 28 (1,97);	7 (1,81);
Rubiaceae	``	16/ 26 (1,60);	3 (0,49);	``	16/ 21 (1,48);	3 (0,52);
Salicaceae	``	17/ 21 (1,30);	2 (0,33);	``	17/ 21 (1,48);	2 (0,35).

Загальні якісні і кількісні характеристики флор, що вивчаються є досить типовими для Бореального флористичного підцарства і добре співвідносяться з загальною флорою України.

Щодо підвищення ролі Brassicaceae та зниження ролi Rosaceae та Cyperaceae у флорі Дніпропетровської і особливо Запорізької області у порівнянні з флорою України то це неважко пояснити специфічними степовими і південностеповими ксеротичними умовами.

У флорі Дніпропетровщини родини, які займають десять перших місць за кількістю видів об’єднують 921 вид (54,76% усієї флори), 9 родин мають по 50 і більше видів, у 7 родинах їх по 25 і більше видів. А до трьох перших родин списку відноситься 30,5% видів. У флорі Запорізької області відповідно 810 (53,22%),10 родин мають по 50 і більше видів, а в 5 їх по 25 і більше видів. Перші 3 родини флори області об`єднують 24,18% видів. Все це свідчить про те, що флора цих областей вивчена досить повно. Відносна кількість родів у відповідних родинах флор обох областей майже однакова. Найбільші родини в них Asteraceae, Poaceae, Brassscaceae, Caryophyllaceae та ін.

У флорі Запорізької області ці показники схожі: ранги родин до 6 - ї позиції ідентичні з флорою Дніпропетровщини, а з 7 тут вище піднялись Scrophulariaceae, Apiaceae та Chenopodiaceae, (Табл. 2).

Систематична структура флори проявляється також при розміщенні найбільших родів за кількістю в них видів у напрямку зменшення цього об`єму (табл.. 3), а також у кількості видів, які входять до перших 10 родів. Цей показник для флори Дніпропетровщини дорівнює 216 видів (12,84%), а у перших 5 родах по 20 і більше видів, тут найбільший рід Carex (41 вид). Вихід роду Carex на перше місце можна пояснити менш посушливим кліматом, ширшою річковою мережею, а також, можливо, вищим ступенем вивченості загальної флори області. Це також стосується родів Centaurea, Euphorbia, Rosа, Potamogeton та ін., ранги яких дещо вищі ніж у флорі Запорізької області.

Таблиця 3