
- •Питання до екзамену «охорона праці в галузі»
- •20.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •22. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •23.Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •24.Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •25.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •1. Хімічні та біологічні фактори
- •3. Шум, ультразвук, інфразвук
- •4. Вібрація:
- •5. Неіонізуюче випромінювання:
- •6. Мікроклімат
- •1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці.
- •2.Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3.Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
- •5.Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Розслідування нещасних випадків.
- •14.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •15. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •16. Розслідування та облік аварій.
- •18. Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
- •17. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •19. Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження.
- •28.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •29. Показники частоти та тяжкості травматизму
- •30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •31. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •32. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •39 Органи державного нагляду за охороною праці
- •40.Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •41.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •42.Страховий ризик і страховий випадок.
- •43.Фонд соціального страхування від нещасних випадків. (Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження).
- •44.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45. Джерела фінансування Фонду
- •46.Страхові тарифи.
- •47.Страхові виплати.
- •48.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків.
- •49. Обов’язки Фонду.
- •50.Права та обов’язки застрахованої особи.
- •7.Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •8.Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп). Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •9.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі.
- •11.Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •12.Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •33.Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •34.Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •35.Засоби гасіння пожеж.
- •36.Протипожежне водопостачання.
- •37.Первинні засоби пожежогасіння.
- •38.Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
29. Показники частоти та тяжкості травматизму
Аналіз виробничого травматизму проводиться з метою встановлення закономірностей виникнення травм на виробництві та розробки ефективних профілактичних заходів. У процесі аналізу травматизму мають бути з'ясовані причини нещасних випадків і розроблені заходи щодо їх попередження.
Для оцінки рівнів травматизму користуються відносними показниками (коефіцієнтами) частоти, важкості і втрат. За коефіцієнт частоти травматизму Кч береться кількість нещасних випадків, що припадають на тисячу працівників за певний період:
де Т — число нещасних випадків за звітний період (за винятком важких та смертельних); Р - середньооблікова кількість працівників за той же період.
Коефіцієнт важкості травматизму Кт характеризує середня кількість днів непрацездатності, що припадають на один нещасний випадок:
де Д - сумарна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період.
За коефіцієнт втрат Кв (показник загального травматизму) береться кількість людино-діб непрацездатності, що припадають на 1000 працівників. У ці показники не включаються групові та смертельні нещасні випадки:
Зміна коефіцієнтів частоти, важкості і втрат протягом ряду періодів характеризує динаміку промислового травматизму й ефективність заходів щодо попередження травматизму.
_______________________________________
30. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від хаpактеpистик речовин, які вико-ристовують чи отримують під час виробниц-тва та їх кiлькостi, поділяють на 5 категорій: А, Б, В, Г та Д.
Категорія А (пожежовибухонебезпечні приміщення) – виробництва, пов’язані з ви-користанням паливних газів та легкозаймис-тих рідин із температурою спалаху Тсп. до 28 0С у кількостях, що можуть утворювати ви-бухонебезпечні парогазоповітряні суміші, у разі спалахування яких розрахунковий над-лишковий тиск вибуху в приміщенні переви-щує 5кПа, а також речовини й матеріали, здатні вибухати та горіти у разі взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним, в такій кількості, що розрахунковий надлиш-ковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б (пожежовибухонебезпечні приміщення) – виробництва, пов’язані з ви-користанням горючого пилу або волокон легкозаймистих рідин із температурою спалаху Тсп. > 28 0C з тією ж межею надлишкового тиску, що й у категорії А.
Категорія В (пожежонебезпечні) – виробництва, де використовують рідини, що горять та важко горять, пил і тверді матеріали й речовини, здатні горіти тільки у разі взаємодії з водою, киснем повітря або між собою за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б.
Категорія Г – виробництва, пов’язані з обробкою негорючих речовин та матеріалів у гарячому, розжареному або розплавленому стані, спалимих рідин, твердих речовин, які спалюють або утилізують як паливо.
Категорія Д – виробництва, пов’язані з обробкою негорючих речовин у холодному стані.
_______________________________________