- •Культура східних слов’ян дохристиянської доби.
- •Трипільська культура.
- •Мізинська культура.
- •Скіфська культура.
- •Сарматська культура.
- •Черняхівська культура.
- •Зарубинецька культура.
- •Етногенез українців
- •Хрещення Русі, його політичні та культурні наслідки.
- •Вплив візантійської християнської культури на культурну традицію Київської Русі.
- •Давньоруська культова архітектура.
- •Іконопис та монументальний живопис кр.
- •Освіта,літописання й літератури кр.
- •Культура Галицько-Волинської держави
- •Архітектура Ук. 14-16ст.
- •Живопис Ук. 14-16ст.
- •Скульптура Укр.14-16ст.Готичний і романський стилі.
- •Вплив європейського Відродження на культуру Укр. 14-16ст.
- •Культура укр.Земель напередодні барокової доби.
- •Книгодрукування в Укр.15-17ст.
- •Культурна роль укр. Православних братств.
- •Острозька і Києво-Могилянська академії. Їх роль.
- •Специфічні риси укр. (козацького) бароко
- •Архітектура укр бароко
- •Малярство в Укр. 15-18 ст.Іконопис.
- •Людина укр. Бароко
- •Козаччина як феномен укр. Культури
- •Мистецтво укр. Гравюри 17-18ст.Ювелірне мистецтво.
- •Образотворче мистецтво 19 ст.
- •Театральне мистецтво 19 ст.
- •Творчість т. Шевченка, і. Крамського, і. Рєпіна, м. Пимоненка.
- •Творчість а. Куїнджі, і. Айвазовського.
- •Життя і творчість Соломії Крушельницької.
- •Культура Укр.Початку 20 ст. (обр.Мист., скульптура, музика, наука, арх.)
- •Укр.Культ.20-х років 20 ст.
- •Література доби Розстріляного Відродження.
- •Образотворче мистецтво поч.20 ст. Скульптура.
- •У чому проявилось укр. Нац.-культ. Відродження у 20-ті рр.20ст?
- •Розкрийте сутність політики українізації і які її основні напрямки здійснення в урср?
- •Охар.Розв.Укр культ.В умовах тоталітаризму
- •Феномен шістдесятництва в укр. Культ.
- •Як «застій» суспільного життя позначився на розвитку укр. Культ.1960-80 рр?
- •Життя і творчість Марії Башкирцевої
- •Укр образ.Мист.20 ст
- •Життя і творчість к.Білокур та м.Приймаченко
- •Творчість Тетяни Яблонської
- •Укр муз.Культура 20ст.
- •Театральна укр. Культура та кіномистецтво 20 ст.
- •Досягнення укр. Культ.Останніх років. Постмодерна літератури.
- •Особливості розвитку сучасної музики.
- •Музичні спілки
- •Популярна музика
- •Видавнича справа
-
Творчість а. Куїнджі, і. Айвазовського.
Поетичні українські пейзажі малювали А.Куїнджі ("Місячна ніч на Дніпрі", 1880 р.), І.Айвазовський. Останній жив у Криму, в Феодосії і широко відомий як автор картин на морську тематику. У будинку, де він жив у Феодосії, зараз знаходиться музей Айвазовського. Його картини виставлені в художніх музеях Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Одеси і багатьох інших міст України і Росії.
Архи́п Іва́нович Куї́нджі (15 (27) січня 1842 (за іншою версією — 1841) — 24 липня 1910) — видатний український живописець-пейзажист грецького походження, педагог.
Народився у місті Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності. Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні І. Айвазовського. В 1868 вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв. З 1875 — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій Академії Мистецтв, з 1882 — професор, з 1893 — дійсний член Академії, а з 1894 — керівник художньої майстерні. В 1897 звільнений за підтримку студентських виступів.
Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Помер і похований в Петербурзі. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.
Татарська сакля в Криму» (1868)
«Степ» (дві картини, 1875)
«Чумацький шлях» (1875)
«Українська ніч» (1876)
«Березовий гай» (1879)
«Місячна ніч на Дніпрі» (1880)
«Дніпро вранці» (1881)
«Дуби», «Захід сонця в степу» (обидві — бл. 1900)
Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський (рос. Иван Константинович Айвазовский, вірм. — Ованес Айвазян, *17 липня (*29 липня) 1817, Феодосія — †19 квітня (†2 травня) 1900, Феодосія) — російський[1] живописець-мариніст вірменського[2] походження. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій.
Народився в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася в Крим з Галичини в 1812 році. Сім'я жила бідно і вже в 10 років Іван працював у міській кав'ярні. Він прекрасно грав на скрипці і співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей «настінний живопис» помітив архітектор Кох, який подарував Івану перші олівці і папір, а потім показав малюнки градоначальнику І. О. Казначеєву. Олександр Іванович, ставши губернатором, забрав підлітка з собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку, віддав до гімназії.
1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі. Пізніше відвідував це місто ще вісім разів з 1845 по 1890 та писав полотна на замовлення султанів Отоманської імперії. 30 цих робіт виставлено в музеї імперії палаці Dolmabahçe. Айвазовський вільно розмовляв українською мовою.
Після свого повернення назавжди оселився у Феодосії, де збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, 1880 заснував картинну галерею. З 1844 академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 — її почесний член. З 1894 член Товариства південноросійських художників в Одесі.
Наприкінці життя передав у дарунок рідному місту будинок і майстерню, картини й скульптурні композиції. Навіть за кілька годин до смерті художник працював над картиною — «Вибух турецького корабля» (1900).
Усього Айвазовський створив понад 6 тисяч картин, які нині прикрашають музеї світу та приватні зібрання.
Айвазовський похований в огорожі вірменської церкви Сурб Саркіс, в якій він був хрещений і вінчаний з Ганною Микитівною. На його могилі в 1903 році вдова спорудила пам'ятник-саркофаг з цілісного шматка білосніжного мармуру (автор — відомий італійський скульптор Біоджолі). На мармуровій дошці напис:
«Чесменський бій» (1848),
«Наваринський бій» (1848),
«Пожежа Москви в 1812 р.» (1851),
«Сінопський бій» (1853),
«Облога Севастополя» (1854),
«Бій пароплава „Веста“» (1877),
«Узяття Карса» (1881),
«Чорноморський флот у Феодосії» (1890),
«Бій брига „Меркурій“» (1892)