- •О.В. Пирог
- •Передмова
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •Поняття та класифікація підприємств
- •1.2 Види добровільних об’єднань
- •Тема 2. Виробнича програма підприємства
- •Тема 3. Персонал підприємства
- •3.1. Персонал підприємства, його склад і структура
- •3.2. Планування потреби в персоналі
- •Тема 4. Оплата праці
- •4.1. Сутність заробітної плати
- •4.2. Організація оплати праці на підприємстві
- •4.3. Форми й системи оплати праці
- •2. Заробітна плата, згідно із законодавством – це:
- •Тема 5. Продуктивність праці
- •5.1. Продуктивність праці й методи її вимірювання
- •5.2. Планування продуктивності праці на підприємстві
- •Тема 6. Основні виробничі фонди
- •6.1. Економічна сутність і роль основних виробничих фондів
- •6.2. Класифікація і структура основних фондів
- •6.3. Оцінка і облік основних виробничих фондів
- •6.4. Відтворення і зношування основних виробничих фондів
- •6.5. Амортизація основних виробничих фондів
- •6.6. Система показників ефективності використання основних фондів
- •Тема 7. Оборотні кошти підприємств.
- •7.1. Сутність, склад і класифікація обігових коштів
- •7.2. Нормування оборотних коштів
- •7.3. Показники використання оборотних коштів на підприємстві.
- •7.4. Напрями прискорення оборотності оборотних коштів
- •Тема 8. Виробнича потужність
- •Тема 9. Собівартість продукції
- •9.1. Витрати підприємства та їх характеристика
- •9.2. Класифікація витрат підприємства
- •9.3. Собівартість продукції та її планування
- •9.4. Калькулювання собівартості продукції
- •9.5. Шляхи зниження собівартості продукції в умовах ринкової економіки
- •Тема 10. Ціни на продукцію: встановлення і регулювання
- •10.1 Сутність і функції ціни
- •10.2 Система цін і їх класифікація.
- •10.3 Структура ціни та фактори, що на неї впливають
- •10.4. Стратегія і тактика ціноутворення
- •Тема 11. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •11.1. Формування доходу підприємства
- •11.2. Визначення фінансового результату діяльності підприємства
- •11.3. Прибуток підприємства, його формування та використання в ринкових умовах
- •11.4. Ефективність діяльності підприємства
- •14.4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •12.1. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •12.2. Організаційні типи виробничого процесу
- •12.3. Організація виробничого процесу в часі
- •12.4. Методи організації виробництва
- •12.5. Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства
- •12.6. Стандартизація та сертифікація продукції
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання 4
Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
12.1. Структура та принципи організації виробничого процесу
Виробничий процес – сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.
Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети праці та засоби праці. Взаємодію 3-х основних елементів можна представити наступним чином (рис. 12.1).
Виробничі процеси класифікуються за такими ознаками: 1) призначення; 2) перебіг у часі; 3) ступінь автоматизації.
За призначенням виробничі процеси поділяються на:
1. основні процеси - процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Основні процеси в низці виробництв поділяються на стадії: заготівельну, обробну, випускну (складальну). Разом вони утворюють основне виробництво;
Рис. 12.1. Взаємозв’язок елементів виробничого процесу
2. допоміжні процеси - процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів (ремонтне, інструментальне, енергетичне);
3. обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних (складські, транспортні процеси).
За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на:
1. дискретним (переривані) процесам притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг тощо);
2. безперервні процеси – процеси, які не потребують технологічної циклічності та властиві виробництву продукції, яка не має сталого об'єму й форми (сипкі, рідкі, газоподібні речовини).
За ступенем автоматизації розрізняють:
1. ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії;
2. механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машин;
3. автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника;
4. автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.
Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес - сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці та природні процеси (біологічні, хімічні процеси - в аграрних та аграрно-промислових виробництвах; сушіння, охолоджування деталей після термічної обробки тощо).
Основного структурною одиницею виробничого процесу є операція, що представляє собою закінчену частину виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над предметом праці без переналагоджування устаткування. З усіх операцій виділяють технологічні, сукупність яких утворює технологічний процес.
Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі й час. Для цього за проектування та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів:
1. Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу - зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях.
Збільшуючи однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію, створює передумови для його автоматизації, внаслідок чого поліпшується використання ресурсів підприємства, підвищується якість продукції, знижується її собівартість.
2. Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємозв'язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно пов'язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються.
Порушення цього принципу призводить до виникнення «вузьких місць» або неповного завантаження окремих підрозділів. Виникнення диспропорцій - закономірний результат розвитку виробництва та його функціонування в динамічному середовищі.
3. Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.
4. Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця (наскільки це можливо) розміщують за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, служби, склади тримають якнайближче до тих підрозділів, котрі вони обслуговують.
5. Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх було зовсім ліквідовано.
6. Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом та планомірно повторюватись.
7. Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.
8. Принцип гнучкості означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією.
Усі принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою пов'язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці.