Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пособие проектирование цехов.doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.39 Mб
Скачать

2.7. Технічне нормування

2.7.1. Складові частини технічних норм часу.

Технічне нормування встановлює технічно обґрунтовану норму витрати виробничих ресурсів (робочого часу, енергії, сировини, матеріалів, інструментів та тому подібне).

Нормою часу називають регламентований час виконання будь якого об’єму робіт у визначених виробничих умовах одним або декількома робочими (одиницями обладнання).

У структурі норми часу можуть бути присутні такі складові частини:

to – час технологічного процесу, який витрачається на зміну і (або) послідуюче визначення становища предмету праці (основний час);

tдоп – час технологічного процесу, який витрачається на виконання прийомів, необхідних для забезпечення зміни і послідуюче визначення стану предмету праці (допоміжний час);

tобс – час який витрачається виконавцем на підтримку засобів технологічного оснащення та робочого місця у працездатному становище (час на обслуговування).

Буває tобстехн – це час на зміну інструменту, регулювання та налагодження обладнання; tобсорг – це час на огляд випробування, змащування, обладнання, прибирання робочого місця.

tобс = tобстехн + tобсорг.

Tвідп – час відпочинку робітників, зайнятих виконанням технологічного процесу.

В технічному нормуванні розрізняють два види норм:

норми трудоємністі;

норми верстатоемності.

Під трудоємністю (Тр) розуміють час, який витрачається виробничим робітником, на виготовлення одиниці продукції. Розмірність має вигляд (люд.-год.)шт. або (люд.-хвил.)шт.

Під верстатоемністю (Ст) розуміють час, який витрачається обладнанням для виготовлення одиниці продукції. Розмірність має вигляд (верст.-год.)шт. або (верст.-хвил.)шт. Замість верстатів можуть вказуватися інші види обладнання (преси, печі, стенди).

2.7.2. Вихідні дані та послідовність технічного нормування.

Вихідні дані для технічного нормування це:

  1. Зміст окремих операцій технологічного процесу;

  2. Необхідні типи обладнання та інструментів;

  3. Розраховані або обрані режими обробки (складання).

Послідовність нормування:

  1. Розрахунок або встановлення (to)j по кожному із переходів ТП (встановлюється згідно обраних режимів роботи обладнання).

  2. По змісту кожного із переходів встановлюється об’єм допоміжних робіт (tдоп)j із урахуванням можливих та доцільних сполучень і перекривань.

  3. По нормативам, у залежності від змісту операцій і обладнання встановлюються ( tобс )j= (tобстехн + tобсорг)j .

  4. Визначається норма штучного часу (tшт)j = (tо + tдоп + tобс + tвідп )j

У скороченому виді таке порівняння для розрахунку має наступний вигляд

(tшт)j = (tо + tдоп )j (1+ (++)/100 )j (tо + tдоп )j = (tоп)j .

Тут  – відсоток від часу (tоп)j, який вказує час технічного обслуговування робочого місця;

 – відсоток від (tоп)j, який вказує час організаційного обслуговування;

 – відсоток від (tоп)j, який вказує час на відпочинок та окремі потреби робочого.

Значення , ,  – обирають за нормативами для конкретних верстатів та виробництва.

В курсовому та дипломному проектуванні можна прийняти (+) =(2-4)%,= 4%.

В структурі (tшт)j (tо)j залежить тільки від обраних параметрів режиму обробки (складання) та параметрів (розміри, точність) виробів, які виготовляються, (tдоп)j сильно залежить від типу виробництва.

Коли уявити, що (tшт)j = к(tо)j , то для одиничного та дрібносерійного виробництва