Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Кафедра екологічного права

Індивідуальна робота

на тему:

Юридична відповідальність в екологічному праві

Виконав:

Студент 4 курсу, 2 групи, 10 факультету

Петренок Я.О.

Перевірив:

ас. Лозо О.В.

Харків-2014

План

Вступ

1. Поняття відповідальності в екологічному праві

2. Підстави відповідальності

3. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне використання природних ресурсів є наслід­ками порушення норм екологічного законодавства. Еколо­гічний правопорядок не може існувати без налагодженої системи юридичної відповідальності.

Формування стійкого і стабільного екологічного правопорядку викликає необхідність існування певних способів зміцнення такого правопорядку. До найефективніших правових засобів зміцнення екологічного правопорядку належать заходи юридичної відповідальності, які застосовуються до осіб, винних у порушенні екологічного законодавства.

Законодавство про юридичну відповідальність за порушення права природокористування тим чи іншим природним об’єктом розвивалось у рамках загальних правових норм про відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.

Однією із загальних характеристик юридичної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства є те, що природоохоронні закони містять більш-менш повні переліки правопорушень, котрі об'єднані в спеціальних статтях у самостійному розділі, який присвячено відповідальності за порушення водного, лісового, земельного тощо, законодавства.

1. Поняття відповідальності в екологічному праві

До найважливіших засобів забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища належить юридична відповідальність за порушення норм екологічного законодавства. Як і будь-яка юридична відповідальність, вона є формою державного примушення дотримання норм права, яка виражається в обов'язку особи зазнавати несприятливі наслідки своєї неправомірної поведінки, пов'язані із застосуванням санкцій. В даному випадку йдеться про примушення до дотримання норм екологічного права, порушення яких призводить до вказаних несприятливих наслідків у вигляді заходів відповідальності, встановлених законом.

Поняття відповідальності як правового інституту мож­на розглядати виключно в безпосередньому зв'язку з по­няттям галузі права. Питання юридичної відповідальнос­ті в галузі екології має важливе значення. Вона визначає наслідки неправомірної поведінки правопорушника, яка порушує законні права та інтереси інших осіб. її застосу­вання є одним із способів захисту прав і інтересів суб'єктів. Важливою особливістю цього способу є застосування міри відповідальності за допомогою державного, в тому числі судового примусу.

За загальним правилом порушення правових норм, не виконання визначених ними приписів тягне за собою застосування заходів юридичної відповідальності. Порушення норм екологічного права, заподіяння шкоди довкіллю теж передбачає застосування заходів юридичної відповідальності. Юридична відповідальність є одним з основних елементів правового забезпечення охорони довкілля.

При характеристиці в загальній теорії права видів юридичної відповідальності традиційно визначають такі основні види як кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та інші. В літературі обґрунтовується існування окремого виду відповідальності – «екологічної відповідальності», яка є складним соціальним та еколого-правовим інститутом і існує в двох формах: еколого-правовій (юридична відповідальність) і еколого-економічній (економічна відповідальність). По-суті, економічна відповідальність – це платежі за використання природних ресурсів, забруднення довкілля, які відповідний суб'єкт вносить в бюджет у безспірному порядку в наперед визначених розмірах. Однак більшість науковців при характеристиці названих відносин застосовують не поняття «екологічна відповідальність», а формулювання «юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища», «юридична відповідальність в галузі охорони навколишнього природного середовища», «юридична відповідальність за екологічні правопорушення». До речі, розділ XV Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» називається «Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища». Така позиція є достатньо обґрунтованою. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення передбачає застосування санкцій кримінального, адміністративного, цивільно-правового, дисциплінарного характеру і не має особливих механізмів і заходів впливу, які б виділяли її в особливий, самостійний вид. Певною мірою особливим є застосування спеціальних такс і методик при відшкодуванні шкоди, заподіяної об'єктам природи, що теж спонукає ряд вчених до визначення її специфіки і найменування «матеріальна відповідальність». Однак застосування такс є лише особливим механізмом цивільно-правової відповідальності і не може бути достатньою підставою виділення окремого виду – екологічно-правової відповідальності. Основною підставою для виділення самостійного інституту та правового механізму – юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону довкілля є вчинене суб'єктом діяння, яке посягає на екологічний правопорядок і заподіює шкоду об'єктам навколишнього природного середовища – екологічне правопорушення.При цьому система екологічних правопорушень охоплює порушення як у сфері охорони довкілля в цілому, так і щодо окремих природних об'єктів і відповідно регулюється нормами водного, земельного, надрового та іншого законодавства галузевого характеру. Таким чином, юридична відповідальність за екологічні правопорушення є комплексним міжгалузевим інститутом екологічного права і характеризується тим, що, по-перше, має особливу підставу – екологічне правопорушення, а, по-друге, передбачає застосування санкцій кримінально-правового, адміністративного, цивільно-правового, дисциплінарного характеру до осіб, що вчинили екологічне правопорушення.

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення — це специфічна форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов’язкове виконання інших обов’язків за допущене екологічне правопорушення.

В юридичній літературі зустрічаються думки про наяв­ність «позитивної» екологічної відповідальності, під якою необхідно розуміти обов'язок здійснювати дії, які відповіда­ють об'єктивним вимогам конкретної ситуації та об'єктивно обумовленим ідеалам часу. Деякі автори розглядають еколого-правову відповідальність у ретроспективному та перспективному змісті. Під перспективним змістом розумі­ється обов'язок додержання норм, а під ретроспективним - зазнання несприятливих наслідків порушення норм.

Юридична відповідальність в галузі екології складається з двох елементів: норм процесуального та матеріального пра­ва. Норми процесуального права регулюють порядок і умови застосування відповідальності. У свою чергу, норми матері­ального права визначають та закріплюють відповідальність. Визначення у юридичній відповідальності процесуального і матеріального елементів є важливим аспектом. Усі види відповідальності здійснюються на основі нормативних кон­струкцій, в основі яких лежить єдність норм процесуального та матеріального права. Порядок доказування, визначення того, було чи не було скоєне правопорушення та встановлен­ня осіб, які його здійснили, а також призначення конкретної міри державного примусу у вигляді санкції регламентують­ся нормами процесуального права; ознаки правопорушень та санкції за їх вчинення - нормами матеріального права.

Порушення екологічного законодавства тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну і цивільно- правову (майнову) відповідальність.