3.3. Розробка уроку для учнів 11-го класу на тему «Державотворчі процеси в перші роки незалежності» Урок № 1 Тема: «Державотворчі процеси в перші роки незалежності»

Мета:

навчальна: схарактеризувати державотворчий процес у перші роки незалежності. Визначити зміни, які відбулися у виконавчій, законодавчій і судовій владі, указати на наслідки цих процесів.

розвивальна: засобами інноваційного навчання розвивати творче мислення учнів, прище­плювати навички творчості та креативності, нестандартного підходу до проблеми, сприяти розвитку уяви.

виховна: виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії, сприяти вихованню національної самосвідомості.

Тип уроку: формування вмінь і навичок

Методи навчання: проблемний, дослідницький.

Обладнання: підручник, стінна карта «Україна незалежна», атлас, дидактичний матеріал.

Основні поняття і терміни: державотворчий процес, Верховна Рада України, Президент України, українська армія, Національна гвардія України, автономія.

Основні дати: 7 листопада 1991р. - прийняття Закону «Про державний кордон України»; 1 грудня 1991 р. - підтвердження Акта проголошення незалежності України на всеукраїнському референдумі, вибори Президента України; 6 грудня 1991 р.- прийняття Закону про Збройні Сили України; 19 жовтня 1993 р. - прийняття військової доктрини України.

Очікувані результати: після уроку учні знатимуть:

• Що таке державотворчій процес.

• Хто став першим Президентом України.

• Які повноваження мав Президент України в 1991-1996 рр.

• Яка дата вважається початком створення Збройних Сил України?

Хід уроку

І. Організаційний момент

Організувати дітей на роботу, сконцентрувати їхню увагу на темі уроку, пояснити що зараз будемо робити.

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями:

Коли було проголошено незалежність України?

Які основні положення Декларації про державний суверенітет УРСР й Акт проголошення незалежності України?

ІІІ. Мотивація знань учнів

Пояснення вчителем ролі незалежності на той момент, так і для подальшої долі України.

ІV. Формулювання головної проблеми уроку

Які здобутки державотворчого процесу на першому етапі ви можете назвати? Які, на вашу думку, були зроблені прорахунки?

V. Вивчення нового матеріалу

1. Державотворчій процес.

Розповідь учителя.

Суспільна ситуація, що склалася в Україні після розпаду СРСР і проголошення України, поставила перед українським народом нові завдання, першочерговими серед яких були:

- будівництво власної суверенної держави;

- ліквідація тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави;

- трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей;

- національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;

- установлення зв'язків із далекими та близькими державами-сусідами на основі рівноправ'я.

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової. Разом із тим необхідно було створювати українську армію та інші силові структури, управлінські структури на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади.

Вчитель пропонує учням поміркувати, що ж таке державотворчий процес.

Учні висловлюють свою думку у формі фронтального опитування.

Державотворчий процес – процес формування та становлення основних інститутів влади, їх конституційне оформлення, визначення національних інтересів.

Клас розподіляється на дві групи. Учням першої групи дається завдання поміркувати: «Чинники, які сприяли державотворчому процесу», учням другої групи: «Чинники, які негативно впливали на державотворчий процес»

На виконання підготовку відповіді груп дається 5 хвилин, обговорення відповідей проходить в такому порядку: спочатку виступ першої групи, потім – другої та підведення підсумків.

Розповідь учителя.

Особливості державного будівництва в Україні:

- становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно із завершенням процесів формування української політичної нації та національної самосвідомості;

- складне соціально-економічне становище призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнули скористатися явні й приховані противники незалежності.

2. Формування законодавчої гілки влади.

Розповідь учителя.

Згідно з правовою традицією демократичного суспільства, ключовим принципом формування державних органів влади є розподіл влади, який передбачає формування трьох її гілок – законодавчої, виконавчої й судової.

Єдиним законодавчим органом влади в Україні була визнана Верховна Рада, яка стала Верховною Радою України. Її діючий склад у кількості 450 осіб було обрано в 1990 р. Депутатську більшість становили члени розпущеної 1991 р. КПУ, що гальмувало державотворчі процеси.

Після обрання Л. Кравчука Президентом України Верховну Раду очолив І. Плющ. Від перших днів незалежності вона розгорнула активну законотворчу роботу.

Але попри велику кількість прийнятих документів, особливо з питань внутрішньої політики, конкретного механізму їхньої реалізації розроблено не було.

Велика частина прийнятих парламентом законів не мала прямої дії, а вимагала додаткових пояснень, тлумачень, так званих підзаконних актів, опрацювання яких затримувалося на невизначений термін.

Вчитель ставить перед класом запитання методом «мозкового штурму» спираючись на щойно вивчений матеріал, визначити ознаки , що заважали ефективній діяльності Верховної Ради.

Згідно вивченого матеріалу, учні в змозі зазначити такі ознаки: заважало гостре політичне протистояння та відсутність в роботі законодавчої й виконавчої влади.

3. Президент України та виконавча влада.

Розповідь учителя.

1 грудня 1991 р. на підставі відповідно Закону український народ уперше загальним прямим голосуванням обрав свого Президента. Відповідно до чинної тоді Конституції Президент України був головою держави, тобто вищою посадовою особою, і головою виконавчої влади. У його функціональних обов'язків зокрема включалися гарантування забезпечення прав і свобод громадян, упровадження в життя Конституції та Законів України через органи державної виконавчої влади, представництво України в міжнародних відносинах.

Першим Президентом України став Л. Кравчук.

Творче завдання з портретом.

На дошці портрет Л. Кравчука [Додаток Б], класу дається завдання за зовнішнім виглядом охарактеризуйте, яка на вашу думку це була людина. На це завдання дається 5 хвилин. Обговорення відповідей проходить у формі фронтального опитування.

Випереджальне завдання. Біографічна довідка Л. Кравчука (підготовлена ученицею класу). Учениці дається 7 хвилин.

4. Створення української армії.

Розповідь учителя.

Одним із ключових складових процесу державотворення є створення й розбудова власних Збройних сил.

Уже 24 серпня 1991 р. парламентом було прийнято постанову «Про військові формування в Україні», за якою всі війська, дислоковані на українській території, підпорядкувалися Верховній Раді.

Також було створено Міністерство оборони України та затверджено в жовтні 1991 р. концепцію оборони й розбудови Збройних Сил України. Концепція проголошувала прагнення України стати нейтральною, без'ядерною, позаблоковою державою й забезпечення виконання цих завдань шляхом створення власних Збройних Сил. Загальна кількість армії визначалася в межах 400-420 осіб.

Референдум 1 грудня 1991 р. прискорив процес створення армії. Уже 6 грудня було прийнято Закон про Збройні Сили України.

19 жовтня 1993 р. Верховна Рада республіки прийняла воєнну доктрину України. Вона базується на тому, що Україна не вважає своїм потенційним противником жодну державу.

Клас розподіляється на 2 групи. Учням першої групи дається документ [Додаток Г] «Витяги із Закону УРСР про Президента Української РСР ( 5 липня 1991р.)» з запитаннями до документу:

1. Які повноваження мав перший Президент України?

2. Із якою метою було запроваджено цю посаду?

Учням другої групи документ [Додаток Д] «Із воєнної доктрини України (1993р.)» з запитанням до документу:

Спираючись на документ, дайте характеристику основних принципів воєнної доктрини України.

На виконання підготовку відповіді груп дається 7 хвилин, обговорення відповідей проходить в такому порядку: спочатку виступ першої групи, потім – другої. Підведення підсумків.