Розділ 3. Теоретичні аспекти основи розвитку творчого мислення старшокласників в системі інноваційного навчання в школі.

3.1 Творче мислення як комплексний психолого - педагогічний процес.

Насамперед слід зазначити, що з аналізу тлумачень самого поняття мислення виходить, що будь-яке мислення (не тільки творче) за своєю природою несе в собі елементи творчості. Так, за Р. Нємовим, мислення - це «особливого роду теоретична і практична діяльність, яка передбачає систему включених до неї дій і операцій орієнтовно - дослідницького, перетворювального та пізнавального характеру» [61, с. 145]. За О. Петровським мислення - це «соціально обумовлений, нерозривно пов’язаний з мовою психічний процес пошуку та відкриття якісно нового…». [73, с. 56] На наявність елементу творчості в мисленні так чи інакше вказують і інші інтерпретації цієї категорії. Тобто, мислення як діяльність є за своїм за характером перетворювальною. Кожна операція мислення несе в собі творчий елемент, тобто за її допомогою інформація, яка сприймається, опрацьовується і результатом цього опрацювання є створення якісно нового продукту у вигляді ідей, образів, понять тощо. Творче ж мислення в такому випадку має носити більш інтенсивний ступінь такого опрацювання інформації, тобто, творчі характеристики, які носить будь-яке мислення саме по собі, в творчому мисленні мають бути гіпертрофовані, розвинуті в значно більшій мірі, на якісно вищому рівні.

Проте, навіть сьогодні провідні дослідники в галузі психології мислення визнають, що чіткої відповіді на питання про психологічну природу творчості наука наразі дати не може. Традиційно, творче мислення тлумачиться як таке мислення, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності зі створення такого нового продукту. З аналізу сучасного наукового доробку [47, с. 2] виходить, що творчість в мисленні - це і є наявність зазначеного «суб’єктивно нового продукту» в результатах мислення і показника новизни в процесі досягнення такого результату. З цього випливає, що творче мислення - це не стільки різновид мислення, скільки його характер. І протилежним за характером і за спрямованістю до творчого буде репродуктивне мислення, яке характеризується найменшим показником новизни і застосуванням вже готових знань та вмінь. Це означає, що творче мислення (як і репродуктивне) може бути притаманним всім традиційним різновидам мислення: наочно - дійовому, наочно - образному, абстрактно-логічному тощо. Ця думка підтверджується міркуваннями Р. Нємова: «С самого начала отметим, что творческое мышление не обязательно связано только с одним из обсуждавшихся ранее видов мышления, скажем, словесно - логическим; оно вполне может быть и практическим, и образным.» [61, с. 246] Тобто, якщо розглядати творче мислення взагалі, то потрібно аналізувати всі його різновиди і прояви.

Проте, як відомо, для вікового періоду раннього юнацького віку, в якому перебувають учні старших класів, характерне переважання абстрактно-логічного мислення, що вже повністю приходить на зміну попереднім різновидам - наочно-дійовому та наочно-образному. Крім того, при раціональному осмисленні дійсності, яке є основним в шкільних навчальних дисциплінах, опора йде саме на абстрактно-логічний різновид мислення. Саме тому у нашому дослідженні ми будемо розглядати абстрактно-логічний різновид творчого мислення.

Виходячи з цього, ми маємо зупинитися по - перше розглянути абстрактно-логічне мислення як різновид мислення взагалі, і по-друге, проаналізувати творче мислення в його абстрактно-логічній варіації.

Абстрактно - логічне мислення розуміється як процес опосередкованого відображення дійсності людиною в її сутнісних зв’язках та відношеннях. Однією з головних ознак в понятті мислення подається ознака опосередкованості. Подібна опосередкованість виражається по-перше, в тому, що мислення здійснюється за допомогою мислительних операцій - порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації і узагальнення. [65, с. 118], а по-друге, опосередкованість мислення виражається в словах. І, нарешті, по-третє, на опосередкованість мислення вказує те, що воно перебігає з опорою на існуючі у людини знання, на її досвід. Існування певного набору знань необхідне для перебігу процесу мислення.

Наступною ознакою є узагальненість відображення. Таке узагальнення є результатом аналізу і порівняння окремих об’єктів, виділення і абстрагування того, що в них є спільним. [78, с. 7]

Мислення тлумачиться в якості процесу відображення дійсності. Дійсність, що оточує людину є предметом мислення. Будь - які мислительні задачі та проблеми не можуть поставати перед людиною поза дійсністю. В таку дійсність слід включати як внутрішній, так і зовнішній світ людини, всю реальність, в якій живе людина. Вказана дійсність і надає інформацію, з якою проходить безпосередньо процес мислення, тобто дійсність є носієм інформації, джерелом інформації для мислення.

Остання в наведеному визначенні характеристика мислення - відображення дійсності в її зв’язках та відношеннях. Зазначена характеристика вказує насамперед на результат мислення, коли пройшовши через процес мислення дійсність постає перед людиною в її зв’язках та відношеннях.

Протягом всього вказаного процесу діють такі психологічні якості та процеси як чуттєве пізнання (відчуття, сприймання, уявлення), увага і оперативна пам’ять - з чого можна зробити висновок про складність процесу мислення.

Отже, абстрактно - логічне мислення, як різновид мислення взагалі - це складний і багатогранний процес, в якому беруть участь як безпосередньо мислительні операції, так і інші психологічні процеси та властивості.

Творче мислення, як вже зазначалося вище, сучасна наука тлумачить як таке мислення, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності зі створення такого нового продукту. [80, с. 27]

Науковці, які займаються вказаною проблематикою відзначають, що найбільш ґрунтовне і фундаментальне тлумачення творчого мислення, яке сприйняла сучасна наука, дав Дж. Гілфорд. [90] Так, вважається, що творчість мислення пов’язана з домінуванням в ньому чотирьох особливостей. По-перше, це - оригінальність, нетривіальність, незвичність ідей, яскраво виражений потяг до новизни. По-друге, творче мислення характеризується семантичною гнучкістю, тобто, здатністю бачити об’єкт під новим кутом зору, знаходити його нове використання. По-третє, про творчість в мисленні говорить адаптивна гнучкість, тобто здатність змінити сприймання об’єкту таким чином, щоб бачити його нові, приховані від спостереження сторони. І, по-четверте, для творчого мислення характерна семантична спонтанна гнучкість - здатність продукувати нові різноманітні ідеї в невизначеній ситуації, а саме, в такій, яка не містить орієнтирів для цих ідей. [90]

В усіх серед усіх цих особливостей ми бачимо слово нові: нове використання, нові ідеї, нові підходи, новизна. Тобто, творчому мисленню притаманна характеристика новизни. Проте створення нових ідей, нового продукту як результату мислення ще недостатньо для того, щоб це мислення вважалося творчим. Для цього потрібно, щоб цей продукт створювався новим способом, щоб діяльність, результатом якої є продукування нових ідей, містила в собі нові форми, проходила новими шляхами. Саме таке органічне поєднання нового продукту, як результату мислення і нових шляхів та методів, як способу досягнення такого результату, і робить мислення творчим.

Психологи вважають, що процес творчого мислення починається з потреби, бажання або стремління відповісти на те чи інше питання, вирішити ту чи іншу задачу, знайти вихід з тієї чи іншої проблеми. І чим більше людина знає, чим багатший її світогляд, тим більше виникає в неї нових питань і проблем, тим активніше її мислення. Розширяються знання людини - з’являються нові питання, активізується її мислення. [4, с. 4] Тобто, важливою психологічною умовою розвитку мислення є багатий світогляд людини, який дозволяє бачити проблемні ситуації, що потребують розв’язання саме за допомогою мислення.

Змістом будь-якого мислення, в тому числі і творчого є інформація. Джерелом цієї інформації дійсність, в якій живе людина. Вказана дійсність може бути як зовнішньою, що оточує людину, так і внутрішньою: власні думки, відчуття. Проте мислення людини не здатне працювати з будь-якою кількістю інформації.

Тобто, творче мислення є складним комплексним психолого-педагогічним процесом, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту і новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності зі створення такого нового продукту. Психологічними умовами протікання творчого мислення є багатий світогляд людини, який дозволяє бачити проблемні ситуації, наявність певної кількості інформації.