4.4. Основи укладання договорів купівлі-продажу на базі міжнародних правил торгівлі

Міжнародні правила торгівля сьогодні об’єднані в єдину систему правил – Incoterms або international commercial terms (ІНКОТЕРМС) – стандартні умовами договорів купівлі-продажу, які регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов’язаних із цим ризиків. Вони включають в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне очищення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

Історія їх виникнення пов’язана з тим, що для розв’язання проблем, які можуть виникнути з нечітким прописанням у контрактах відповідальності сторін, Міжнародна торгова палата (International Chamber of Commerce - ICC) опублікувала у 1936 році перший збірник міжнародних правил для точного тлумачення торгових термінів. Ці правила стали відомі, як «Incoterms 1936». Поправки й доповнення були зроблені пізніше, зокрема у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. Зараз діє остання версія ІНКОТЕРМС від 2010 року. Основною причиною редакцій цих правил була необхідність приведення їх у відповідність до сучасної на той час комерційної практики.

До 2011 року в світі використовували Incoterms 2000. Англійська версія тексту є офіційною версією Incoterms 2000 та Incoterms 2010, які були затверджені Комісією ООН з міжнародної торговельного законодавства United Nations Commission on International Trade Law (UNCITRAL).

Слід додати, що Міжнародна торгова палата - це міжнародна організація, яка має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі та глобалізації. Членами цієї організації є країни, до яких ICC має доступ через свої національні комітети. Зараз ICC налічує понад 130 країн учасниць. В Україні діє Торгово-промислова палата України, яка є членом Міжнародної торгової палати, Всесвітньої федерації торгових палат, Асоціації торгово-промислових палат Європи, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва, Асоціації ТПП Чорноморської зони й Центрально-Європейської Ініціативи.

Враховуючи основні світові тенденції розвитку торгівлі, у вересні 2010 року ICC оголосила про випуск нової редакції правил щодо використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms 2010. Правила, які застосовуються компаніями при проведенні численних операцій по всьому світу, вступили в дію 1 січня 2011. Як наслідок, загальну кількість термінів було скорочено з 13 до 11, при тому, що з’явилось два нові терміти.

В цілому терміни розбиті на чотири групи в залежності від обов’язків сторін щодо транспортування та розподілу ризиків. Так, термін групи Е (EXW) вказує, що обов’язки продавця мінімальні та обмежені наданням продукції в розпорядок покупця, терміни групи F (FCA, FAS та FOB) засвідчують, що обов’язки продавця обмежені відправкою продукції, але основне транспортування їх не оплачується, терміни група С (CFR, CIF, CPT, CIP) – що продавець організовує та оплачує перевозу без прийняття на себе пов’язаних ризиків, а терміни групи D (DDP, DAT, DAP та колишні DEQ, DES, DAF, DDU) – що витрати та ризики продавця максимальні, так як він повинен надати продукцію в розпорядок покупця в домовленому місці призначення (забезпечити прибуття). В середині груп наявні лише незначні відмінності між обов’язками, пов’язані зі страхуванням продукції, сплатою митних податків чи завантаженням-вивантаженням продукції. Крім цього терміни визначають базовий вид транспорту, яким буде проводитися поставка продукції по покупця (табл.4.8).

Приймаючи рішення щодо виду поставки на базі одного з наведених термінів потрібно пам’ятати особливості їх застосування, що є дуже важливим при ухваленні стратегічних рішень направлених на збут продукції підприємства.

Так, термін EXW (EX Works) - франко завод означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

В той же час, термін FCA (Free Carrier) - франко перевізник означає, що продавець доставить через митне очищення товар зазначеному покупцеві перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження і розвантаження товару на даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Таблиця 4.8.

Структура Incoterms 2000 та Incoterms 2010^{1, 2, 3}

Назва групи	Термін	Вид транспорту	Місце передачі товару
Група Е „Відправлення”	EXW	будь-який вид транспорту	Франко завод (..назва місця)
Група F „Основне перевезення не оплачене”	FCA		Франко перевізник (..назва місця призначення)
	FAS	морський та внутрішній водний	Франко уздовж борта судна (..назва порту відвантаження)
	FOB		Франко борт (..назва порту відвантаження)
Група С „Основне перевезення оплачене”	CFR		Вартість і фрахт (..назва порту призначення)
	CIF		Вартість, страхування і фрахт (.назва порту призначення)
	CPT	будь-який вид транспорту	Фрахт/перевезення оплачені до (..назва місця призначення)
	CIP		Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (..назва місця призначення)
Група D „Прибуття”	DDP		Постачання з оплатою мита (..назва місця призначення)
	Діяли до 1 січня 2011 р
	DEQ	морський та внутрішній водний	Постачання з пристані (.. назва порту призначення)
	DES		Постачання із судна (.. назва порту призначення)
	DAF	будь-який вид транспорту	Постачання до границі (... назва місця доставки)
	DDU		Постачання без оплати мита (.. назва місця призначення)
	Вступили в дію з 1 січня 2011 р
	DAT	будь-який вид транспорту	Постачання на терміналі (... назва терміналу). Замінює собою DEQ
	DAP		Постачання в пункті (... назва пункту). Замінює собою DDU, DAF, DES

Інший термін групи „F” FAS (Free Alongside Ship) - франко уздовж борта судна означає, що продавець виконав постачання, коли товар розміщений уздовж борта судна на причалі чи на ліхтерах у зазначеному порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики втрати і ушкодження товару повинний нести покупець. За умовами терміна FAS на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту.

Термін FOB (Free On Board) - франко борт означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, тобто був подружений на корабель. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинний нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Наступний термін пов’язаний з групою „С”- CFR (Cost and Freight) - вартість і фрахт – означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CFR на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водяним транспортом.

В той же час, термін CIF (Cost, Insurance and Freight) - вартість, страхування і фрахт означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Проте, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Термін CPT (Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачені до - означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, зв'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику, який на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водяним транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Останній термін даної групи CIP (Carriage and Insurance Paid Те) - фрахт/перевезення і страхування оплачені до - означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, зв'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати до доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Покупець повинний брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця потрібно забезпечити страхування з мінімальним покриттям. У випадку здійснення перевезення в пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару в піклування першого перевізника. За умовами терміна СІР на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

З 1 січня 2011 року в дію вступив новий термін DAT (Delivered At Terminal) – доставка до терміналу, який заміняє собою термін DEQ (Delivered Ex Quay) - постачання з пристані. Термін DEQ означає, що продавець виконав свої обов'язки постачання, коли товар, що не пройшов митне очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на пристані в названому порту призначення. Продавець зобов'язаний нести усі витрати і ризики, зв'язані з транспортуванням і вивантаженням товару на пристань. Крім того, на покупця накладений обов'язок митного очищення для імпорту товару, сплати податків та інших зборів при імпорті. Проте, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе всі чи частину витрат з імпорту товару, те це повинно бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору закупівлі-продажу. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення морським чи внутрішнім водяним чи транспортом у змішаних перевезеннях, коли товар вивантажується із судна на пристань у порту призначення. DAT на відміну від DEQ застосовується для мультидалеких перевезень при розвиненій логістиці порту.

Крім цього почав діяти термін DAP (Delivered At Place), який змінив собою DAF (Delivered At Frontier), DES (Delivered Ex Ship) та DDU (Delivered Duty Unpaid). Так, термін DAF - постачання до кордону означав, що продавець виконав постачання, коли він надав нерозвантажений товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту на прибулому транспортному засобі в розпорядження покупця в названому пункті чи місці на кордоні до надходження товару на митний кордон суміжної країни. За бажанням сторін, продавець може взяти на себе обов'язки з розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та нести усі ризики і витрати за таке розвантаження (за умовами договору закупівлі-продажу). Термін DES - постачання із судна – означає, що продавець виконав постачання, коли він надав без митного очищення товар у розпорядження покупця на борті судна в названому порту призначення. Продавець повинний нести усі витрати і ризики по доставці товару в названий порт призначення до моменту його розвантаження. Термін DDU - постачання без оплати мита – означає, що продавець надасть без митного очищення і не розвантажений із прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов'язаний нести усі витрати і ризики, зв'язані з транспортуванням товару до цього місця, за винятком (якщо це буде потрібно) будь-яких зборів, що збираються для імпорту в країні призначення. Відповідальність за такі збори повинні нести покупець, також як і за інші витрати і ризики, що виникли в зв'язку з тим, що він не зміг вчасно пройти митне очищення для імпорту.

Після їх заміни термін DAP передбачає , що товар наданий покупцю вже готовим для розвантаження (для розвантаження під митним контролем або ж для розмитнення).

Останній термін групи D, термін DDP (Delivered Duty Paid) - постачання з оплатою – мита означає, що продавець надасть очищений від мита але не розвантажений із прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов'язаний нести усі витрати і ризики, зв'язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення. Даний термін не може застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не може забезпечити одержання імпортної ліцензії. Якщо сторони погодилися про виключення з зобов'язань продавця деяких з витрат, що підлягають оплаті при імпорті (таких, як податок на додаткову вартість - ПДВ), це повинно бути чітко визначене в контракті купівлі-продажу.

Як бачимо найпростішою для продавця є ситуація, коли він продає продукцію за контрактом типу EXW, але при цьому ціна є мінімальною з можливих цін та більш ускладненою при використанні терміну DDP, коли збільшується кількість транспортних та пов’язаних з ними операцій. Проте за цим видом договору ціна на поставлену продукцію буде найвищою. Аналогічно діють зазначені терміни і при купівлі сільськогосподарської продукції на території України. Так, наприклад, закупівельні ціни на олійні на початок лютого 2011 року основними гравцями на території України виглядали наступним чином (табл.. 4.9.)¹.

Таблиця 4.9

Закупівельні ціни на олійні культури в України, лютий 2011 р., грн./т

Підприємство	Incoterms	Соняшник	Соя	Ріпак
NWG, Компанія	на умовах CPT		4100
Агро Соя, ТОВ	на умовах EXW		3700
АТК-Дніпро	на умовах EXW	4500	3900
Кернел-Трейд, ТОВ	на умовах CPT		4050
	на умовах EXW	4450–4650
Нібулон, ТОВ СП	на умовах CPT	4500	4050	4900–5000
	на умовах EXW	4500	3900–3950	4800–4900
Серна, ПзІІ	на умовах CPT		4050
	на умовах EXW	4400
Деснагрейн, ТОВ	на умовах CPT		3850	5100
Тегра Україна ЛТД, ДП	на умовах EXW		3950

Товаровиробник та покупець в індивідуальному порядку можуть домовитися щодо вибору виду поставки продукції, при цьому розрахувавши економічний ефект від нього. Зрозуміло, що поставка за EXW для продавця є найпростішим варіантом торгівлі, а звідси ціна також є найнижчою. В той же час за поставкою CPT ціна може істотно зрости, оскільки продавець додатково несе витрати на навантаження та транспортування. Крім цього, за цим видом контракту продавець може нести витрати на оформлення експорту (якщо це обумовлено контрактом). Тому обираючи вид контракту необхідно обов’язково враховувати можливу структуру витрат (табл. 4.10.)

В подальшому розрахунок зводиться до отримання більшого економічного ефекту (здебільшого прибутку) від проведеної операції. Наприклад, за контрактом EXW продавець може отримати 250 грн прибутку на тоні зерна, в той же час як за контрактом CIF, з урахуванням всіх додаткових платежів – 285 грн/т. Звісно, що за додаткових витрат на навантаження, транспортування та страхування вантажу маржа в 35 грн/т є несуттєвою. Проте при продажу скажімо 20000 т зерна додатковий прибуток становитиме 700 тис.грн і зросте на 14 % (з 5,0 млн. грн. до 5,7 млн. грн.). Тому товаровиробник самостійно вирішувати, який йому обирати вид контракту, оскільки ці 700 тис.грн є фактично платою за додатковий ризик вдалого перевезення вантажу.

Таблиця 4.10

Структура витрат на продаж товару згідно Incoterms 2000 та Incoterms 2010

термін		передача вантажу	передача ризиків зберігання вантажу	оплата наванта-ження вантажу		оплата транспор-тування	оплата розван-таження вантажу	оформ-лення експорту	оформ-лення імпорту	страху-вання вантажу
EXW		на складі продавця
FCA		при передачі вказаному покупцем перевізнику
FAS		на причалі порту відправлення
FOB		на водному транспорті в порту відправлення
CFR						до порту призна-чення
CIF										до порту призна-чення
CPT		при передачі вказаному покупцем перевізнику				до пункту призна-чення
CIP										до пункту призна-чення
DAT	DEQ	на терміналі				до терміналу
DAP	DES	на водному транспорті в порту призначення				до порту призна-чення
	DAF	на кордоні				до кордону
	DDU	місце призначення				до пункту призна-чення
DDP

В цілому, зазначена система міжнародних правил торгівлі спрощує можливі взаємовідносини між продавцем та покупцем, дозволяє працювати на зрозумілій для всіх учасників ринку цивілізованій ринковій мові та уникати елементарних непорозумінь при укладання договорів купівлі-продажу. Приймаючи стратегічне рішення щодо реалізації продукції, керівництво підприємства обов’язково має обґрунтувати економічно вигідні умови продажу та поставки продукції, проаналізувати можливі варіанти роботи з клієнтами за різним умов поставки. За таких умов підприємство може розраховувати на підвищення очікуваного прибутку підприємства та підвищити імідж як стабільного та надійного підприємство по роботі з клієнтами.

Резюме

Сільське господарство як галузь економіки є визначальною з точки зору функціонування економіки країни та національної продовольчої безпеки. Дана галузь забезпечує населення продуктами харчування, промислові підприємства сировиною, в ній зайнята значна частина працездатного населення та виробляється біль ніж 8 % доданої вартості продукції країни. Від ефективності функціонування даної галузі багато в чому залежить добробут населення країни, харчової промисловості та загальний імідж країни на світовому рівні.

Структурні зміни в сільському господарстві та харчовій промисловості засвідчують, що в Україні на сьогодні основна увага приділяється більш рентабельним видам продукції в рослинництві й тваринництві та з’явилися нові потужні формування, агрохолдинги, які мають в своєму активі значний основний та оборотний капітал для виробництва необхідної продукції. Зазначені формування орендують великі земельні масиви сільськогосподарських угідь, забезпечують себе власною сільськогосподарської сировиною для виробництва продуктів харчування, активно займаються експортно-імпортною діяльністю.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств АПК дозволяє учасникам сільськогосподарського ринку та ринку продукції харчування збалансувати внутрішній та світовий попит та пропозицію на відповідні види продукції. Для проведення такої діяльності підприємству необхідно пройти відповідне ліцензування, акредитацію в органах митною справи України та оформити необхідні документи для перетину продукції межі кордону країни. В умовах прийняття стратегічних рішень щодо експорту продукції керівництво підприємства має враховувати, що доцільність експорту настає за умови отримання більшого прибутку від реалізації продукції на зовнішньому ринку ніж на внутрішньому. При цьому враховують додаткові витрати на експортування (зберігання, транспортні витрати, митниця, курсові різниці валюти тощо), наявність міждержавних контрактів та інші умови реалізації.

Для усунення непорозумінь між покупцем та продавцем щодо правил поставки продукції доцільно використовувати міжнародні правила торгівлі (Інкотермс), що є стандартними умовами договорів купівлі-продажу, які регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов’язаних із цим ризиків. Вони включають в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне очищення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

Терміни і поняття

Агропромисловий комплекс

Сільське господарство

Підприємництво

Холдинг

Зовнішньоекономічна діяльність

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій

Incoterms ( international commercial terms)

Питання для перевірки знань

1. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку сільського господарства, зокрема розвиток галузей рослинництва та тваринництва

2. Які основні тенденції сьогодні спостерігаються у виробництві сільськогосподарської продукції в Україні та світі зокрема ?

3. Що таке агрохолдинг та які його особливості функціонування в Україні ?

4. Назвіть основні агрохолдинги за напрямками спеціалізації ?

5. Як ви оцінюєте перспективи розвитку сільського господарства Україна та агрохолдингів зокрема ?

6. В чому заклечається суть зовнішньоекономічної діяльності підприємства ?

7. Назвіть суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

8. Як здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні ?

9. В чому суть ліцензування ЗЕД ? Яка різниця між автоматичним та неавтоматичним ліцензуванням ?

10. Назвіть перелік документів, необхідних для оформлення товарів та транспортних засобів і митний режим «експорт».

11. Розкрийте суть Incoterms

12. Назвіть відмінності між Incoterms 2000 та Incoterms 2010

13. Охарактеризуйте основні терміни Incoterms 2010

14. Опишіть принципові розбіжності поставки товарів за термінами CIF та DAT.

Завдання для індивідуальної роботи

1. На базі проаналізованих джерел інформації (періодичних видань, Інтернет видань) встановити основні тенденції розвитку сільського господарства та агрохолдингів зокрема. Проаналізувати діяльність 10 найбільших агрохолдингів України, встановити основні напрямки їх розвитку та канали реалізації продукції.

2. Дослідити зовнішньоекономічну діяльність підприємств АПК, встановивши основних гравців експортно-імпортних операцій сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Проаналізувати в динаміці обсяги експортованої продукції за її видами, канали реалізації та перспективи таких зв’язків.

3. Обрати один із варіантів продажу продукції ТОВ „Агромаяк” (внутрішній ринок (EXW) або експорт) за наступної інформації: запланований обсяг реалізації продукції – 25000 тон, ціна на внутрішньому ринку (EXW) – 2200 грн\т, ціна на зовнішньому ринку – 370 $\т, курс долара – 8,0 грн\$, митна ставка – 9 % від внутрішньої ціни, але не менше ніж 21,0 €\т (курс євро – 11,5 грн\€), вартість транспортування – 240 грн\т, страхування вантажу - 5 % від внутрішньої ціни, інші витрати на експорт всієї продукції – 17000 $. Повна собівартість продукції на складі підприємства – 1650 грн\т.

4. Обрати більш вигідний канал реалізації продукції на внутрішньому ринку ТОВ „Зерно насіння” згідно умов продажу Incoterms 2010, коли відомо: запланований обсяг реалізації продукції – 1550 тон, повна собівартість продукції на складі – 1500 грн\т, ціна за EXW – 2200 грн\т, FOB - 2450 грн\т, CIP - 2680 грн\т. Вартість навантаження продукції становить - 10 грн\т, вартість транспортування до пункту призначення - 180 грн\т, вартість страхування продукції – 105 грн\т. Оформлення документів та митне очищення за умови продажу FOB чи CIP – 62000 грн на весь обсяг продукції.

Література для поглибленого вивчення

1. Дем’яненко С.І. Агрохолдинги в Україні: добре чи погано? / С.І. Дем’яненко // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Німецько-Український аграрний діалог : консультативна робота. – 2008. – № 21, Серп.

2. Довідник Інкотермс. МЕТ-онлайн – майдан електронної торгівлі. // [Электронное издание]. - Режим доступа – http://www.met-online.kiev.ua/menu/dovidka/inko/

3. Єранкін О.О. Маркетинг підприємств АПК в умовах глобалізації: [Монографія] / О.О. Єранкін – К.: КНЕУ, 2009. – 424 с.

4. Єранкін О.О. Перспективи розвитку агробізнесу в Україні в контексті посилення його капіталізації / О.О. Єранкін // Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць. Вип. 20. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 283–303.

5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-ХІІ від 16.04.1991 // www.zakon1.rada.gov.ua – офіційний сайт Верховної Ради України, розділ «Законодавство України».

6. ИНКОТЕРМС-2010 / INCOTERMS-2010. // [Электронное издание]. - Режим доступа – http://pact.com.ua/incoterms.html

7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України - www/ukrstat.gov.ua

8. Садовник О.В. Галузеві напрями діяльності агрохолдингів України: сучасний стан та тенденції розвитку / Садовник О.В. // Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць: спец. вип. Аграрна еко­но­мічна освіта в розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України. – К.: КНЕУ, 2009. - С. 512 – 520.

9. Садовник О.В. Сучасні тенденції розвитку агрохолдингів в Україні / Садовник О.В. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка та менеджмент». Випуск 4 (35), 2009. – с. 10-15

1Офіційна інформація Державного комітету статистики України. www/ukrstat.gov.ua

1Офіційна інформація Державного комітету статистики України. www/ukrstat.gov.ua

1 Porter M.E. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. N.Y.: Free Press, 1980

1 Садовник О.В., Старіков О.Ю. Економіка підприємств АПК :. [Електронний курс] навч.-метод. посіб. для сам ост. вивч. дискц.: О.В.Садовник, О.Ю. Старіков. ­– К.: КНЕУ, 2010. – 256 с.

2 Довідник Інкотермс. МЕТ-онлайн – майдан електронної торгівлі. // [Электронное издание]. - Режим доступа – http://www.met-online.kiev.ua/menu/dovidka/inko/

3 ИНКОТЕРМС-2010 / INCOTERMS-2010. // [Электронное издание]. - Режим доступа – http://pact.com.ua/incoterms.html

1Ціни та аналітика: Україна — Закупівельні ціни на олійні // [Электронное издание]. - Режим доступа – http://www.zernoua.info/index.php?action=prices&categoryid=8&date=

160