65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.

Світовий валютний ринок (СВР) — це сфера екон відносин, які проявляються в здійсненні операцій з купівлі-продажу іноз валюти та розміщення тимчасово вільних валютних коштів, а також операцій з інвестування валютного капіталу. Передумови виникнення СВР: -розвиток міжнар екон зв’язків; -створення світ вал системи; -широке поширення кред засобів у між нар розрахунках; -посилення концентрації та централізації банк капіталу; -вдосконалення засобів зв’язку і передачі інформації; -розвиток інф технологій. Мета сучасного СВР: 1)забезп обміну інвестиціями, 2)спекуляціх, 3)хеджування, 4)обмін нац валют на іноз. Функції СВР: (1)обслуговування товарообігу, обігу капіталів і послуг; (2)формування вал курсу, що відбув під впливом попиту і пропозиції; (3)надання механізму захисту від вал ризиків; 4) інструмент держави для цілей грошово-кредитної й ек політики; 5) конвертування нац валюти в іноземну для використання її куп спроможності за кордоном; 6)здійсн міжн розрах 7) диверсиф вал резервів 8) хеджування вал ризиків. Субєкти СВР: 1)держ установи (центр банки, казначейства); 2)юр особи (фін посер, фірми, компанії, корпорації, ТНК,ТНБ); 3)фіз. Особи (домогосп-ва); 4)дилери і брокери; 5)інвестори і емітенти на фін ринку; 6)ігроки вал ринку – фіз. та юр особи, що працюють на фін ринку для отримання надприбутків; 7)вал біржі – вал відділи товарних і фондових бірж. Структура ВР: -за суб’єктами: міжбанківські, брокерські; -за терміновістю операції: спот, своп, форвардний; -за функціями: ринок обслуговування міжнар торгівлі; ринок торгівлі деривативами; -за вал обмеженнями: обмежений, вільний; -за застосуванням вал курсів: з одним режимом; з кількома режимами; -за обсягом і геогр. ознакою: внутрішній; міжнародний (регіональний); світовий (глобальний); -за типами угод відповідно до строків: поточних операцій, строкових операцій. Особливості СВР: -інтернаціональність, -безперервність проведення операцій, -уніфікована система між нар розрахунків, що здійсн на основі коресп відносин, -нестабільність валют, -проведення арбітражних операцій, -існування спекуляцій. Спот ринок - це ринок негайної поставки валюти. Осн учасники - комерц банки. Валютна операція спот – куп-продаж валюти на умовах її поставки протягом 2 роб днів від дня укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді (термінова). Особливості (звичаї) спот ринку: 1) Здійснення платежів протягом 2 роб банк днів без нарахування відсоткової ставки на суму поставленої валюти 2) Операції здійсн на базі комп”ютерної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наст роб дня. 3)Існування обов”язкових вал курсів: якщо дилер великого банку цікавиться котируванням іншого банку, повідомлені йому валютні курси є обов”язковими для виконання операції з купівлі – продажу валюти. Ці звичаї не зафіксовані у спеціальних міжнародних конвенціях, але їм точно слідують всі учасники цього ринку. Торгівля на СПОТ-ринку здійсн на базі встановлення вал курсу, що встановлюється на основі котирування.

66. Строкові валют операції на міжн валютному ринку. Порівняльна хар-ка ф’ючерсних та форвардних операцій.

Згідно ЗУ «Про ЗЕД» Валютна операція у широкому розумінні — це конкретна форма прояву валютних відносин у народногосп практиці, у вузькому розумінні — операції, пов’язані з переходом права власності на вал цінності, використанням вал цінностей як засобу платежу в міжнар обороті, увезенням, вивезенням, переказуванням на територію країни та за її межі вал цінностей.

Види вал. операцій: 1. за терміном здійснення платежу з куп-продажу валюти:- касові, або операції з негайною поставкою; - строкові. 2. за механізмом здійснення операцій:- операції спот; - форвардні операції; - ф 'ючерсні операції; - опціонні операції. Строкові вал операції - куп-продаж вал цінностей з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні. Ці операції підрозділяються на: форвардні, ф'ючерсні, опціонні та їх похідні. Хар-на особ-ть: оформляються стандартизованими документами (контрактами), які мають юр силу протягом певного часу (від підписання до оплати) і самі стають об'єктом куп-продажу на вал ринках. Документи - валютні деривативи. До них належать передусім форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони. Строкові операції на вал ринках з'явилися відносно недавно (в 70-80-ті роки XX ст.) і розвив дуже швидко. Це обумовлено насамперед частими і значними коливаннями вал курсів і пов'язаними з ними суттєвими вал ризиками. Строкові операції дають можливість, з одного боку, застрахуватися від валютних ризиків, а з іншого - одержати додатковий дохід спекулятивними діями. Ф’ючерсний контракт — це зобов’язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою сторонами угоди ціною на строковій біржі. Основними міжнар центрами здійснення таких операцій служать такі фондові біржі: Чиказька; Нью-Йоркська; Лондонська; Паризька. Для здійснення таких угод вимагається внесення гарантійного депозиту, розмір якого становить близько 6 % суми контракту. Після здійснення операції депозит повертається оператору. Форвардний контракт — це угода купівлі-продажу товару, іноз валюти або фін інструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому. Він укладається на гнучких умовах. Тут може бути встановлено будь-які терміни та суми операцій і не потребується внесення гарантованого депозиту. Форвардні контракти дозволяють страхувати не тільки валютні, а й кредитні ризики.

Порівняльна характеристика:

Ф’ючерсні контракти

Форвардні

1.уклад здійсн тільки на біржах, які запровадж відповідні специфікації 2.на контракти однієї серії або типу встан єдина ціна 3.обсяги 1 контракту стандартизо-ні відпов до специфікації 4.обовязк попередня виплата коміс брокеру і внесен на депозит поч. маржі у фікс розмірі за 1 контракт відповідн до укладеної к-ті контрактів 5.набір валют фіксований 6.терміни викон контрактів стандартні, а терміни закриття позиц довільні 7.реаліз режиму вільн бірж торгів завдяки тому, що розрах плата біржі для кожн учасн контракту бере на себе ф-ції ін. сторони, тобто здійсн дод. страхув.

1.уклад на міжбанк ринку між банком і клієнтом 2.ціни можуть визнач за домовл сторін 3.обсяги купівл-прод визнач за домовлен сторін 4.попередня плата не вноситься 5.набір валют значно ширший 6.терміни стандартні 7.ризик розпод між банком і клієнтом