
- •I. Типова програма дисципліни «рекламний креатив»
- •1.1. Тематичний план та розрахунок навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал за окремими темами
- •Тема 1. Сутність і значення рекламного креативу
- •Тема 2. Управління креативними процесами у рекламі
- •Тема 3. Сучасні комунікативні технології у рекламі
- •Тема 4. Стилістика та структуралізм у рекламному креативі
- •Тема 5. Креатив рекламних текстів
- •Тема 6. Дизайн реклами
- •Тема 7. Сценаристика та режисура теле- і радіореклами
- •Тема 8. Креативні прийоми формування реклами
- •2.1. Методичні вказівки до вивчення тем дисципліни
- •Тема 1. Сутність і значення рекламного креативу
- •Принципи та функції рекламного креативу
- •Види рекламних звернень
- •Тема 2. Управління креативними процесами у рекламі
- •Основні спрямування дослідження рекламного простору
- •Такі цілі можуть бути різними. За типологією їх можна поділити на:
- •Вибір типу стратегії на підставі визначених цілей
- •При виборі креативної стратегії варто звернути увагу на стратегічну модель «обдумування/емоції — висока/низька важ- ливість» [2, с.106-107].
- •Тестування рекламних роликів проводиться за такими напрям- ками:
- •Тема 3. Сучасні комунікативні технології у рекламі
- •Основними рисами тоталізації є:
- •Особливостями технології демократизації є:
- •Контрреклама — це можливість коректного забруднення іміджу конкурентів, показ негативних рис «інших» товарів. Використовується вкрай рідко.
- •Тема 4. Стилістика та структуралізм у рекламному креативі
Основні спрямування дослідження рекламного простору
Основний напрям |
Спрямування дослідження |
Питання, на які варто відшукати відповіді | ||
Об’єкт реклами |
|
| ||
|
|
| ||
Адресат* |
|
|
|
|
|
Аргументація |
|
|
Мотивація |
|
|
* Варто зауважити, що в разі дослідження адресатів поряд із зазначеними аспектами грунтовніше проводяться дослідження за такими напрямками:
антропологія;
соціологія;
психологія;
індивідуалізм.
Психологічні дослідження передбачають вивчення таких психологічних концепцій, як мотивація, пізнання і навчання. Мотивація — це стимулюючий вплив на споживачів, їхні бажання і стремління, які породжують послідовність подій, сукупність яких називається поведінкою. Пізнання являє собою царину, яка узагальнює всі різновиди інтелектуальної діяльності (сприйняття, пам’ять, судження, мислення). Під навчанням розуміють зміни у поведінці, які з’являються в результаті періодичного впливу зовнішніх умов.
Індивідуальні дослідження — це вивчення індивідуальних стимулів, завдяки яким людина здатна здійснити купівлю.
Аналіз зовнішнього контексту рекламного звернення передбачає:
аналіз спрямованості, специфіки та стилістики засобів масової інформації, куди планується подавати рекламне звернення;
рекламне й інформаційне оточення запланованого рекламного звернення у засобах масової інформації;
можливі час виходу і частоту подання;
співвіднесення з подіями суспільного та культурного життя.
Аналіз зовнішнього контексту рекламного звернення здійснюється за такими спрямуваннями:
Реалістичність. Ступінь реалістичності залежить від внутріш- ньої драматургії рекламного матеріалу та відносин між об’єк- тами та персонажами, які його складають. Чим ближче сюжет, облік і поведінка персонажів до реального життя — тим реалістич- нішою є реклама.
Деталізація. Передбачає вивчення візуального плану рекламного матеріалу на предмет наявності і змістового навантаження другорядних персонажів та предметів; наскільки пропрацьовано мізансцени і декорації.
Символічність. Це дослідження способу відносин між зображенням у рекламі і об’єктом, який рекламується. Часто ці два параметри можуть співпадати в одному знаці.
Взаємодії і відносини. Дослідження поведінкових і жестових кодів, якими оперують персонажі, а також моделей взаємовідносин. Такими моделями можуть бути: начальник — підлеглий; учитель — учень; батьки — діти; друзі; романтичні чи ділові партнери; сім’я тощо.
Другий етап — створення креативного робочого плану (брифу). Креативний робочий план необхідний для того, щоб задати напрям пошуку рекламних ідей, заголовків, текстів.
Креативний бриф — це коротке технічне завдання на креатив, яке клієнт формулює для рекламного агентства.
Креативний бриф має вигляд анкети, у якій рекламодавець послідовно подає основну інформацію про продукт і бренд. Часто доводиться зіштовхуватися з реаліями, коли не все, що написано у брифі, є правдою і не всю правду написано у брифі. У такому разі й виникає непорозуміння між рекламодавцем і креатором. Іноді приховування правди здійснюється зі страху, щоб якась інформація не дійшла до конкурентів. Проте найчастіше це стається через елементарну відсутність знань з основ маркетингу, коли замість конкретної обґрунтованої відповіді у графах «унікальна торговельна пропозиція», «цілі та завдання компанії» замовники пишуть загальні фрази, отримані з підручників з маркетингу. Іноді непорозуміння між креаторами та рекламодавцями виникає через небажання самих рекламодавців усвідомити й на собі відчути реальні потреби споживачів та їх сприйняття тієї продукції, що їм пропонується. Для цього потрібно зовсім небагато: достатньо просто «спуститися донизу» й відчути себе у ролі реальних споживачів.
Отже, основні принципи правильного створення креативного брифу такі:
показ максимальної кількості правдивої інформації;
чітке усвідомлення рекламодавцем реальних потреб споживачів і можливості їх задоволення за допомогою тих товарів, які пропонуються;
уміння використовувати рекламодавцем набуті теоретичні знання з маркетингу у своїй практичній діяльності.
На думку Скотта Бедберрі, формат креативного брифу повинен мати три властивості:
Кратність — не більше 1-2-х сторінок.
Чіткість — інформація про те, де продукт перебуває сьогодні і де він має опинитися в майбутньому у результаті успішних дій.
Свобода — потрібно дати можливість рекламістам самостійно шукати шляхи досягнення поставлених цілей.
У креативному брифі коротко та конкретно даються характеристики таких основних аспектів:
назва товару;
основні відомості про існування підприємства на ринку;
проблема, яку повинен вивчити рекламодавець;
завдання реклами;
характеристика потенційних споживачів;
головні конкуренти;
основні обіцянки рекламодавця;
причини для здійснення купівлі;
основні елементи, що мають бути присутніми в рекламі.
Третій етап — визначення цілей реклами