- •Об’єкти власності. Права власності.
- •Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку. Функції ринку.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •Принципи класифікації ринків.
- •Поняття та основні риси інфраструктури ринку
- •Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток
- •Центральний і комерційні банки
- •Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •Суть підприємництва. Види і функції.
- •Заробітна плата: сутність, форми, системи
- •Суть і види земельної ренти
Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
По́пит та пропози́ція — економічна модель, що описує процес ціноутворення на ринку. Ця модель вводить поняття попиту та пропозиції в якості універсальних характеристик ринку та доводить, що, за умовами певних припущень, ці характеристики урівноважуються та приводять до встановлення певної ціни на даний товар. При цьому попит — представлена на ринку потреба в товарах, а пропозиція — кількість товару, який є на ринку або може бути доставлений на нього.
Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки.
Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару.
Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами.
Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.
Ринкова рівновага — ситуація на ринку, коли величина попиту дорівнює величині пропозиції, а ціна попиту збігається з ціною пропозиції.
Це становище, за якого жодний з економічних агентів за незмінних інших умов не змінює свого рішення про заплановану величину попиту або пропозиції й ціну, яку пропонують.
Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
Конкуре́нція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.
Форми конкуренції:
1) вільна конкуренція ( досконала ), яка характеризується:
а) великою кількістю конкурентів-виробників та конкурентів-споживачів;
б) вільним доступом товаровиробників до будь-якої виробничої діяльності;
в) стихійною взаємодією попиту та пропозиції;
г) правилом – споживач завжди правий;
д) жодна фірма не може вплинути на ринкову ціну.
2) монополістична конкуренція;
3) олігополістична конкуренція.
З метою забезпечення безперебійної роботи механізму функціонування ринку конкуренція виконує такі функції:
• регулюючу: конкуренція впливає на пропозицію товарів і послуг у такий спосіб, щоб вона максимально відповідала попиту споживачів.
• аллокаційну або функцію розміщення (від англ. allocation — розподіл, розміщення), яка виявляється в тому, що в кінцевому підсумку ресурси і вироблені продукти завжди концентруються там, де можуть забезпечити максимальну віддачу: робоча сила мігрує в райони з максимальною заробітною платою; земля і капітал концентруються в руках тих, хто здатен забезпечити їх використання з найбільшою віддачею (рента, процент, дивіденд).
• інноваційну й адаптаційну: завдяки конкуренції суб'єкти ринкової економіки змушені підвищувати продуктивність праці.
• контролюючу: за умови реальної конкуренції жоден виробник або потенційний споживач не може домогтися панівного становища на ринку й ставити свої вимоги іншим його учасникам.