21.Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв'язку.

Модель грошового обороту потрібна для з'ясування закономірностей та особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення. Виділено 16 окремих грошових потоків:

1 - сукупність витрат фірм на придбання необхідних виробничих ресурсів (робоча сила, земля, споруди тощо);

2 - оплата урядовими органами праці державних службовців;

3 - трансфертні платежі - всі виплати, які здійснює держава домашнім господарствам;

4 - доходи домашніх господарств від реалізації їхніх ресурсів (зарплата, відсотки, дивіденди тощо), які становлять національний дохід.

Національний дохід поділяється на три частини, кожна з яких породжує окремий грошовий потік. Значна його частина витрачається домашніми господарствами на споживання, тому оплачується купівля продуктів на внутрішньому ринку продуктів (потік 5) і на світовому ринку (потік 13). Певну частину доходу домашні господарства сплачують уряду у вигляді податків (потік 6). Не витрачена на споживання та сплату податків частина доходу - це заощадження домашніх господарств, які надходять на фінансовий ринок (потік 7). Заощадження населення є єдиним джерелом інвестування розширення виробництва в секторі "фірми". У зв'язку з цим формується грошовий потік 8, в якому враховані кредити, одержані фірмами у фінансових посередників, та доходи від емісії цінних паперів. Мобілізовані на фінансовому ринку кошти фірми інвестують на розширення виробництва, внаслідок чого формується новий грошовий потік 9.

Мобілізація урядом коштів на фінансовому ринку спричиняє появу грошового потоку 10, а витрачання цих коштів для державних закупівель - появу потоку 11. Потік 12 (національний продукт) виявиться меншим від потоку 4 (національного доходу) на величину чистого імпорту (перевищення обсягу імпорту над експортом за певний період). Виникнуть ускладнення з реалізацією створеного в країні національного продукту.

13 - оплата продуктів, що надходять у країну за імпортом;

14 - надходження у країну грошей зі світового ринку за оплату експорту;

15 - чистий відплив капіталу з внутрішнього ринку на світовий;

16 - чистий приплив капіталу зі світового ринку на внутрішній.

22.Порядок балансування грошових потоків в окремих суб'єктів та в грошовому обороті в цілому.

Грошовий потік – це рух грошей у динаміці.

Грошовий запас – кількість грошей на певну дату.

Балансування грошових потоків відбувається за такими напрямами:

1.Балансування за суб’єктами:

• вхідні потоки;

• вихідні потоки;

• балансуючі потоки.

Суб’єктами виступають:

• населення:

• вхідний потік: з/п, %, прибуток;

• вихідний потік: витрати на купівлю товарів та послуг;

• балансуючий потік: позики або заощадження на грошового ринку.

• підприємства:

• вхідний потік: оплата за реалізовані товари та послуги;

• вихідний потік: оплата за ресурси;

• балансуючий потік: залучення на грошовому ринку;

• держава:

• вхідний потік: податки (дохід держави);

• вихідний потік: державні закупівлі на ринку ресурсів, продуктів;

• балансуючий потік: позики на грошовому ринку.

Вихідні потоки одних економічних суб’єктів є вхідними потоками інших.

2.Балансування за ринками:

Якщо IM>EX – гроші за імпортні товари покидають економічну систему (у внутрішньому обороті з’являється нестача грошей). Ситуація балансується за рахунок: емісії та залучення коштів з-за кордону.

Якщо IM<EX в обігу з’являються зайві гроші (товари «уходять» з внутрішнього ринку за кордон, а в експортерів з’являються зайві гроші). Ситуація балансується за рахунок: уповільнення обігу грошей та виплати за зовнішніми зобов’язаннями держави.

3.Балансування за потоками втрат та ін’єкцій: Балансування національного продукту та національного доходу відбувається через втрат та ін’єкцій.

Потоки втрат: сплата податків, заощадження населення, оплата імпорту.

Потоки ін’єкцій: інвестиції, державні закупівлі, надходження за експорту.