90. Банківські послуги.

Банківські послуги – це ті дії банківських установ на замовлення клієнтів, які не пов'язані із залученням додаткових ресур­сів.

Послуги об'єднують у певні групи. Найбільш поширеною є класифікація банк. послуг, в якій виділяють такі групи послуг: ліцензовані, неліцензовані, чисті, сурогатні, комі­сійні, гонорарні, спредові, балансові, позабалансові тощо.

До ліцензованих банківських послуг належать такі, надання яких потребує ліцензії КБУ. Це: касове обслуговування клієнтів; інкасація та перевезення гро­шових цінностей; залучення депозитів юридичних і фізичних осіб; видача гарантій і поручительств тощо.

Чистими наз. послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок.

Сурогатними наз. послуги, кінцевий результат від здійснення яких може вплинути на активи банку, хоч на момент надання послуги такого впливу не відбувається.

До комісійних належать послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні.

Гонорарними наз. послуги, за надання яких банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату. Це лізинг, трас­тові, консультаційні та деякі інші послуги.

До спредових відносять послуги, чисті доходи від яких форму­ються як різниця між комісією, отриманою від клієнта, та комісі­єю, сплаченою при організації даної послуги.

До балансових належать послуги, що обліковуються на балан­сових рахунках. По­слуги, що не обліковуються на балансових рахунках, відносять до позабалансових.

Найбільшим попитом в Україні користуються послуги розрахун­ково-касового характеру. А саме: лізинг, факторинг, гаран­тії, трастові послуги.

Лізингові послуги полягають у здаванні в оренду на тривалий строк предметів довгострокового користування.

Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу

Гарантія – це зобов'язання гаранта, що видається на прохання іншої особи, за яким гарант зобов'язується сплатити кредитору принципала відповідно до умов гарантійного зобов'язання певну грошову суму.

Трастові послуги засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа – засновник передає своє майно у розпорядження ін­шої особи – довірительному власнику, для управління в ін­тересах 3 особи – бенефіціара.

91. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

Банківська стійкість означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конку­рентному середовищі.

Найважливішими економічними нормативами, які характеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість інших нормативів, є нормативи капіталу, зокрема min розмір статутного капіталу, норматив платоспроможно­сті і норматив достатності капіталу.

Min розмір статутного капіталу регламентує рівень статутного фонду новостворюваних банків, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1 млн. євро за курсом НБУ. Платоспроможність визначається співвід­ношенням між капіталом і активами банку, підсумовуваними з урахуванням їхніх ризиків. Показник достатності капіталу визнача­ється відношенням капіталу до загадьних активів банку, зменше­них на створені відповідні резерви.

Комерційний банк буде в змозі відповідати за своїми зобов'язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучені кошти у лік­відні активи. Це досягається завдяки дотриманню банком певних нормативів ліквідності. Серед них виділяються нормативи: миттє­вої, загальної ліквідності, а також відношення високоліквідних ак­тивів до робочих активів.

Норматив миттєвої ліквідності визначає­ться як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань банку.

Норматив загальної ліквідності розраховується як відношення загальних ак­тивів до загальних зобов'язань банку і має бути не меншим від 100%, тобто у банку активи і пасиви повинні бути збалансованими.

Банк повинен дотри­муватися певного співвідношення між високоліквідними і робо­чими активами.

Одним із засобів мінімізації і запобігання ризиків є дотримання банком нормативів ризику. Їх існує кілька. Одним з них є max розмір ризику на одного позичальника.

Прибутковість як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення доходів і витрат. Оцінювання прибутковості здійснюється за допомогою системи відповідних показників. Найпоширенішими показниками прибутковості банку є: прибут­ковість банківських активів; прибутковість акціонерного капіталу; процентна маржа.