65. Характеристика банківського кредиту.

Банківський кредит має місце тоді, коли однією зі сторін кредитної угоди є банк. У сучасних умовах банківський кредит — провідний вид кредиту, хоч у країнах із розвинутою ринковою економікою останнім часом він почав поступатись перед банкірським кредитом, який надають кредитні установи небанківського типу.

Характеристики:

• його об’єктом є грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу, а тому він надається тільки у грошовій формі;

• угода позички тут відокремлена від акту купівлі-продажу;

• банк в його функції посередника в кредиті може бути як позичальником, так і кредитором;

• сфера використання банківського кредиту значно ширша від сфери застосування комерційного кредиту.

Кредитні відносини при банківському кредиті поділяються на 2 великі групи:

1. кредити, які отримує сам банк для формування своїх ресурсів (залучення вкладів ізичних та юридичних осіб, облігаційні позики, міжбанківський кредит);

2. кредити, які надає банк своїм клієнтам:

• за укрупненими об’єктами кредитування:

• кредит в основний капітал (на технічне переозброєння, реконструкцію і ін);

• кредит в оборотний капітал (на придбання предметів праці - сировини, матеріалів, палива , тари і ін);

• на споживчі потреби (на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво та придбання житла, будівництво дачних будівель і ін.);

• за характером повернення: з одноразовим поверненням; з погашенням у розстрочку; з регресією платежів;

• за терміном користування: короткострокові (до 1 року); середньострокові (до 5 років); довгострокові (понад 5 років);

• за сферами суспільного відтворення: у сферу виробництва; у сферу обігу; у сферу споживання;

• за порядком надання: прямий і непрямий;

• за методом надання: одноразові, перманентні і гарантійні;

• за забезпеченістю повернення: забезпечені і незабезпечені;

• за ступенем ризику: стандартні та з підвищеним ризиком;

• за строками повернення: строкові, до запитання, відстрочені, прострочені;

• за формою залучення: двосторонній, паралельний і консорціальний;

• за схемою надання: кредитна лінія, револьверні, контокоректні, овердрафт.

66. Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.

Міжгосподарський кредит – це кредит, який існує між функціонуючими суб’єктами господарювання.

Він включає: комерційний кредит, внутрішньокорпораційний кредит, аванси покупців, тимчасову фінансову допомогу, лізинг, франчайзинг, облігаційні позики підприємств, розміщені серед юридичних осіб.

Межі міжгосподарського кредиту визначаються розміром резервних капіталів, які є у розпорядженні суб’єктів господарювання – кредиторів, а також регулярністю припливу грошового капіталу за рахунок реалізації товарів і можливості трансформації наданого міжгосподарського кредиту в банківський або в отриманий міжгосподарський.

Комерційний кредит (КК) надається постачальником покупцеві, надається одним підпріємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Потреба у ньому виникає тоді, коли підпріємство-товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар (як правило, засоби виробництва), але у покупця немає грошей для його придбання. У таких випадках товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит. Ця передача може оформлятися векселем (борговим забов'язанням). Під вексель постачальник (векселедержатель) отримує в банку кредит. КК трансформується у банківський. КК може мати місце не тількі між постачальником та покупцем. У деяких господарських ситуаціях одне підприємство може надати кредит іншому, коли воно має певні інтереси щодо діяльності свого партнера. Прикладом може бути кредит під організацію виробництва необхідної кредитору продукції або у вигляді авансу (задатку) в рахунок вартості замовленої для виробництва продукції.

Нині в Украіні з переходом до ринкової економіки КК дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту. К.К. прискорює товарообіг, зменшує кількість грошей необхідних для обігу, робить грошовий обіг більш еластичним. Вважається що К.К. утворює фундамент кредитноі системи. Він істотно зменшує резерви платіжних засобів, що завжди вимушені утримувати у своєму розпорядженні суб'єкти ринку для здійснення комерційних розрахунків. Головним призначенням К.К. є прискорення руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Можна сказати що інфляція скорочує ККтування, тому що кредитор замість прибутку може понести збиток і не відомо, що буде більше реальний прибуток від наданої позики чи темпи інфляції.

Дебеторсько-кредиторська заборгованість – відрізняється від КК, що виникає всупереч побажаннями та волі сторін (не має ознак добровільності, рівноправності та платності), тому її називають кредитом лише умовно.

Аванс – грошова сума, надана в рахунок майбутніх платежів за товарно– матеріальні цінності, роботи чи послуги з метою забезпечення гарантії їх отримання покупцем чи з метою гарантування їх купівлі.

Тимчасова фінансова допомога – надається окремим суб’єктам господ–ня, які опинились у скрутному фін–му становищі, їх вищестоящими орг–ми та партнерами на засадах повернення і, як правило, без сплати процента.

Лізинг – підприє–ка діяльність, яка спрямована на інвестування влласних чи залучених коштів та полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування майна, що є його власністю, або набувається ним у власність за дорученням та погодженням з одержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати періодичних платежів (до міжгос–го відноситься лише умовно, бо має з кредитом спільні ознаки).

Факторинг – це операція, яка поєднує в собі низку посередницьок-комісійних послуг ркедитування оборотного капіталу, о надаються фактором суб’єктові госопдарювання через придбання права вимоги зазначеного суб’єкта до дебіторів на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги.

Франчайзинг – форма госопдарювання, за якої, як правило, відома фірма надає виробничу або сервісну програму (франшизу) малій фірмі, яка розпочинає свій бізнес.

Облігаційні позики – це позики, які розміщується суб’єктами госопдарської діяльності серед юридичних осіб та оформляються облігаціями, випущеними в паперовій чи електронній формі.