45. Причини інфляції. Монетариський та кейсіанський підхід щодо визначення причин інфляції.

Дослідники причин інфляції визнають можливість їх формування на боці грошей (монетарні причини) і на боці товарів (витратні причини). У найбільш загальному вигляді причини інфляції можна вивести з формули відомого "Рівняння І. Фішера" M*V=Q*P. Тобто зростання цін може бути викликаним зростанням маси грошей (М), швидкості обігу грошей (V), скороченням фізичного обсягу виробництва (Q). Найбільш результативним чинником впливу на динаміку рівня цін є зміна маси грошей в обороті. Вирішальним чинником інфляції є нарощування S грошей.

Це покладено в основу грошової теорії інфляції, якої дотримується монетаристська школа. Монетаристи вважають, що збільшення S грошей визначається грошово-кредитною політикою держави. Монетарна політика може стати інфляційною у випадку спрямування її на монетизацію бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей.

Кейнсіанці погоджуються, що інфляція розвивається лише при тривалому зростання S грошей, можливому за ліберальної грошово-кредитної політики. Вони не заперечують, що дія затратних чинників інфляції може привести до безперервного і швидкого зростання цін лише за умови швидкого і тривалого зростання S грошей. Відмінність в тому, що ліберальну грошово-кредитну політику вони вважають передумовою інфляції, а першопричиною - чинники, пов’язані зі збуренням витрат і пропозицій.

46. Економічні та соціальні наслідки інфляції.

Соціальні наслідки інфляції:

• створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх;

• заощадження пенсіонерів помітно знецінюються;

• загальна невпевненість підприємців і працівників у перспективі свого економічного становища;

• загострення соціальних суперечностей;

• посилення групового егоїзму.

Економічні наслідки інфляції:

• посилення хаотичності та диспропорційності розвитку суспільного виробництва;

• підвищення цін;

• скорочення нових капіталовкладень та затихання НТП;

• звуження ринків збуту товарів народного споживання;

• збільшення депозитного проценту, що призведе до подорожчання банківських позичок, наслідком чого буде скорочення попиту на них та подальше підвищення цін підприємцями з метою компенсації своїх додаткових витрат на оплату процентів;

• розвивається глибока криза неплатежів;

• реальна вартість усієї суми державних доходів постійно зменшується;

• падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами.

Загальні наслідки інфляції:

• руйнування виробничого потенціалу;

• зменшення обсягів виробництва і скорочення зайнятості;

• падіння життєвого рівня населення;

• загострення соціальних та політичних суперечностей;

• посилення хабарництва та криміногенної ситуації в країні.

47. Особливості інфляції в Україні.

Специфічна риса – період був перехідним, коли ринкові методи й інструменти господарювання тісно переплітались з командно-адміністративними як в економічному житті, так і у свідомості творців економічної політики.

Чітка, однозначна реакція динаміки цін на ужосточення монетарної політики, переорієнтація її на антиінфляційну ціль з ІІ половини 1993 року.

Форсоване нарощування маси грошей та пов'язане з ним ще більше зростання цін поглиблювали економічний спад та зростання безробіття.

Досить успішне приборкання інфляції в 1996 році і виведення її на прийнятний рівень навіть з позиції розвинених країн не дало очікуваного пожвавлення виробництва, яке продовжувало скорочуватись.

В умовах хронічного дефіциту державного бюджету і вкрай повільних темпів ринкової реструктуризації виробництва різко погасити інфляцію не дається.