26. Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.

Швидкість обігу грошей – це частота, з якою кожна грошова одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для здійснення трансакцій за певний період.

V = (P*Q) / M,

де V – швидкість обороту грошей,

P – середній рівень цін на товари і послуги,

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізуються в даному періоді,

M – середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

Фактори, які впливають:

1) частота та обсяг товарних трансакцій кожним економічним суб'єктом у І секторі грошового обороту;

2) нетоварні платежі (фіскально-бюджетні, кредитні).

Групи чинників, які впливають:

• ті, що діють на боці платоспроможного попиту (зміна попиту на товари і послуги, розвиток структури споживання, культурних потреб населення тощо)

• ті, що діють на боці пропозиції (розвиток суспільного виробництва, ринкових відносин, інфраструктури ринку)

• ті, що діють у сфері розподілу (рівень розвитку ринкових відносин, різних форм власності, соціального захисту населення)

Швидкість грошей на попит можна розглядати як 2 взаємозв'язані показники з оберненою залежністю.

Чим глибший суспільний поділ праці, вища її продуктивність, тим частіше і більше кожний виробник «викидатиме» товарів у сферу обміну, частіше продаватиме й купуватиме їх, зумовлюючи прискорення обороту грошей.

Наслідки зміни швидкості обороту грошей:

• збільшення чи зменшення пропозиції грошей в обороті впливає на платоспроможний попит і на витрати обігу,

• ускладнює чи полегшує регулювання грошового обороту,

• дає узагальнене відображення зміни інтенсивності економічних процесів.

27. Закон грошового обігу.

Закон грошового обігу – економічний закон, що регулює масу грошей в обігу.

Полягає в тому, що в кожний даний момент в обігу має перебувати лише певна, об’єктивно зумовлена кількість грошей.

Кфакт. = Кнеоб.

Якщо К фатк. > К необ. - з’являються зайві гроші – спричиняється інфляція.

Якщо К факт. < К необ. – дефіцит в грошовій масі – застій економіки.

К = М = (P*Q)/V

28. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.

Зміни маси грошей в обігу - це основний фактор впливу грошей на реальну економіку Найбільш ефективним може бути механізм емісії грошей на кредитній основі. Банківська система спроможна ефективно змінювати масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші. Збільшення грошової маси відбувається шляхом емісійної діяльності ЦБ та КБ.

Емісія - це такий випуск грошей в обіг, що призводить до загального збільшення грошової маси, що є в обігу. Поняття емісії слід відрізняти від поняття випуску грошей - через нього банки повсякденно забезпечують потреби своїх клієнтів у готівці та безготівкових платежах Оскільки, одночасно з випуском гроші надходять до банків, то сума надходжень покриває переважну частину випуску і тільки та частина, яка економічне забезпечення випуску, є емісією. Існує емісія готівкова та безготівкова, приймають рішення:

1) ЦБ - він емітує готівкові та безготівкові гроші, йому належить монопольне право на здійснення емісії банкнот;

2) КБ - емітують лише безготівкові гроші. Випуск ЦБ безготівкових грошей здійснюється шляхом:

1. надання позичок КБ, шляхом їх рефінансування;

2. купівля у КБ ЦП;

3. купівля у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти.

Комерційні банки створюють лише безготівкові гроші шляхом мультиплікації вільних резервів та депозитних вкладів.