Розділ 1. Теоретичні основи управління фінансовими результатами операційної діяльності підприємства

1.1. Сутність та порядок формування фінансових результатів операційної діяльності підприємства.

Розуміння сутності та удосконалення облікового відображення фінансових результатів діяльності підприємств та прийняття ефективних управлінських рішень щодо подальшого їх розвитку – головна передумова підвищення ефективності діяльності підприємств

В ході аналізу довідкової та навчальної літератури виявлено, що між фахівцями у галузях бухгалтерського обліку, фінансів, економіки та юридичних наук немає однозначності щодо визначення сутності поняття «фінансові результати».

Здійснено аналіз критеріїв сутності поняття “фінансові результати” шляхом групування дослідженої дефініцій за відповідними ознаками в довідковій та навчальній літературі. На підставі такого аналізу визначень, які наводяться в проаналізованій літературі, можна сказати, що думки багатьох авторів є тотожними. Думки фахівців можна згрупувати за ознакам, що наведено в на рис. 1.1

Рис. 1.1. Аналіз критеріїв сутності поняття «фінансові результати» в навчальній та довідковій літературі [32]

З наведених визначень бачимо, що поняття “фінансові результати” трактується як прибуток (збиток), підсумки (результат), приріст (зменшення) капіталу, а також як різниця між доходами та витратами. Така різноманітність дефініцій, вважаємо, спричинена існуванням різних підходів до розуміння досліджуваного поняття (економічний, фінансовий, обліковий тощо). Тому було розглянуто підходи до трактування даного поняття в науковій літературі як економічного, так і облікового напряму. Підходи вчених в сучасній економічній та обліковій літературі до визначення терміну “фінансовий результат” наведено на рис. 1.2.

Рис 1.2. Визначення терміну «фінансовий результат» [32]

Розглядаючи фінансові результати як об’єкт аналізу, потрібно звернути увагу на те, що вони є узагальнювальним кінцевим результатом роботи. Щоб отримати його, підприємство повинно мати доходи та витрати. Оскільки в сучасному бухгалтерському обліку порівняння саме цих об’єктів дає змогу визначити фінансовий результат, можна зробити висновок, що, досліджуючи таку категорію, як фінансові результати, доцільно розглядати її як систему взаємопов’язаних об’єктів:

- доходи;

- витрати;

- фінансові результати.

Рахунки доходів і витрат закриваються на рахунку 79 "Фінансові результати" за наведеними видами діяльності й відображаються на чотирьох синтетичних:

791 "Результат операційної діяльності";

792 "Результат фінансових операцій";

793 "Результат іншої звичайної діяльності";

794 "Результат надзвичайних подій".

Рис 1.1.3 Схема формування фінансових результатів

За кредитом рахунка 79 "Фінансові результати" відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належну суму податку, нарахованого на прибуток. Сальдо рахунка під час закриття списують на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки ( непокриті збитки)".Так, щоб отримати прибуток операційної діяльності, необхідно порівняти доходи і витрати операційної діяльності. Основна роль фінансових результатів у розвитку підприємств визначає необхідність безперервно управляти ними, щоб максимізувати їхній розмір, оптимізувати розподіл та ефективність використання. Управління фінансовими результатами являє собою комплексний процес розроблення та прийняття управлінських рішень керівництвом підприємств за всіма основними аспектами.

Формування фінансових результатів можна розглядати як частину загальної системи господарювання, що пов’язана із прийняттям рішень щодо забезпечення необхідного їх розміру на рівні суб’єкта господарювання для досягнення тактичних та оперативних цілей підприємства. Схема формування фінансових результатів діяльності підприємств подана на рис. 1.3 [8, с.480].

Основними факторами впливу на формування чистого прибутку підприємства є зміна доходу (виручки) від реалізації продукції та її собівартості[27].

Сума виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва продукції та узгодження між замовниками і підрядниками договірних цін.

Принципове значення має забезпечення належного рівня збалансованості обсягів виробництва з виробничими потужностями організації.

Відповідно, в додатках можна побачити яку структуру має формування фінансових результатів, і яку частину від звичайної діяльності займають фінансові результати операційної діяльності підприємства.

Рис 2.4 Схема формування фінансових результатів

Показник фінансового результату один із найбільш актуальних та важливих об’єктів наукових та практичних досліджень, оскільки правильне розуміння його сутності, методики розрахунку забезпечить основні передумови для формування ефективного механізму управління фінансовими результатами господарської діяльності промислових підприємств. Розглянемо основні підходи до трактування та визначення фінансового результату, які напрацьовані міжнародною та вітчизняною практиками бухгалтерського обліку. У міжнародній практиці можна виділити три основні підходи до визначення величини фінансового результату діяльності підприємства: [35]

1. фінансовий результат (financial result) розглядають, як зміну величини чистих активів підприємства протягом звітного періоду (1.1). Розмір чистих активів (net assets) визначається, як вартісна оцінка сукупного майна підприємства за вирахуванням загальної суми його заборгованості та додаткових внесків власників.

, (1.1)

де ФР – фінансовий результат; ∆ЧА – зміна величини чистих активів; ЧА0, ЧА1 – величина чистих активів на початок та на кінець звітного періоду відповідно.

2. фінансовий результат виступає як різниця між величною доходів та витрат діяльності підприємства (1.2):

(1.2)

де Д – доходи діяльності підприємства; В – витрати діяльності підприємства

3) фінансовий результат трактується, як зміна величини власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду (1.3):

, (1.3)

де ∆ВК – зміна розміру власного капіталу; ВК0, ВК1 – величина власного капіталу на початок та на кінець звітного періоду відповідно.

Вказані методичні підходи до визначення величини фінансових результатів переважно виходять із змістовної сутності Концепції капіталу і збереження капіталу, які містяться в Концептуальній основі складання та подання фінансової звітності [5, с. 21-23]. В міжнародній практиці розрізняють дві концепції капіталу і збереження капіталу:

1. Концепція фінансового капіталу (капітал - інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність) за якою «капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства» [19]. Відповідно до концепції збереження фінансового капіталу позитивний фінансовий результат (прибуток) вважається заробленим, якщо фінансова (або грошова) величина чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) величину чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників впродовж даного періоду.

2. Концепція фізичного капіталу (капітал - виробнича потужність) капітал трактують у вигляді продуктивності підприємства, яка базується, наприклад, на одиницях продукції за день. За концепцією збереження фізичного капіталу позитивний фінансовий результат буде зароблений за умови, що «фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси чи кошти, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду» після вирахування будь-яких виплат власникам та внесків власників впродовж даного періоду [5]. Відповідно до цієї концепції позитивний фінансовий результат відображає зростання капіталу за певний період.

Концептуальна основа поняття позитивного фінансового результату розглядає як залишкову суму «після вирахування витрат (що включає збереження капіталу в разі необхідності) з доходу». Далі зазначається, що залишкова сума перевищення витрат над доходами визнається негативним фінансовим результатом (чистим збитком) [5].

Досвід міжнародної практики бухгалтерського обліку передбачає два головні методи визначення фінансового результату діяльності підприємства [7]:

1. балансовий метод, який передбачає визначення фінансового результату на підставі основного балансового рівняння, за яким величина активу підприємства відповідає сумі власного капіталу (статутний, резервний, додатковий капітал, прибуток минулих років) та зобов’язань суб’єкта господарювання. За такого підходу, показник фінансового результату буде відображати зміну вартості чистих активів протягом звітного періоду;

2. метод «витрати – випуск» в основу якого покладено модель В. Леонтьєва. Розрахунок фінансового результату проводиться шляхом співставлення доходів та витрат діяльності підприємства, з наступними коригуванням даної різниці на суму зміни залишків запасів та вартості незавершеного будівництва впродовж звітного періоду.

В зарубіжній практиці найбільшого поширення у діяльності підприємств отримав метод «витрати – випуск». Дана тенденція також є характерною для вітчизняних реалій системи бухгалтерського обліку підприємств, які регламентуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО), в той час, як балансовий метод розрахунку фінансового результату є більш притаманним для діяльності підприємств малого бізнесу.

Проте, відповідно до вимог П(С)БО [23.] для суб’єктів малого підприємництва України обов’язковою умовою формування показника фінансового результату в звітності підприємства є порівняння суми доходів з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів у звітному періоді.

В порівнянні з міжнародною практикою, у вітчизняній практиці прийнятним є лише один підхід до визначення фінансового результату господарської діяльності підприємства, зміст якого чітко описаний в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (П(С)БО). В П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» міститься принцип підготовки фінансової звітності, який має назву нарахування та відповідності доходів і витрат. За вказаним принципом «…для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей» [19]. Оскільки, для вітчизняної практики бухгалтерського обліку притаманним є метод «витрати – випуск», який передбачає визначення фінансового результату, як різниці між доходами і відповідною їм сумою витрат підприємства, не слід нехтувати можливістю використання балансового методу для розрахунку фінансового результату в аналітичних цілях.

Досліджуючи теоретичні аспекти управління результатами діяльності

підприємства, Ю.Темчишина стверджує, що дана економічна категорія як

системний об’єкт являє собою єдину конструкцію «випуск продукції–доходи–

витрати–прибуток». Крім того, як стверджує науковець, в управлінні

результатами діяльності ключовими автономними об’єктами управління є:

висхідний синтетичний результат – результат виробництва, який вимірюється

доходом від реалізації продукції; кінцевий (фінансовий) результат, який

вимірюється величиною прибутку та рентабельності; витратний результат

(собівартість продукції, операційні витрати), які формуються як атрибут

виробництва [8, 25].

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Методика фінансового аналізу включає три взаємозв'язаних блоки: [24].

1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

2) аналіз фінансового стану підприємства;

3) аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства

Крім того, досвід аналізу діяльності будь-якого суб’єкта господарювання свідчить про те, що бажаним кінцевим результатом є прибуток, тому аналіз формування прибутку проводиться на першому етапі фінансового аналізу. Алгоритм проведення аналізу фінансових результатів доречно представити наступною схемою (рис1.4. ):

Рис 1.4. Алгоритм проведення аналізу фінансових результатів [33]

Використання даних періодичної бухгалтерської звітності сукупності із множинністю параметрів аналізу фінансових результатів не дають значимого ефекту в оперативному ухваленні рішень в складній реальній ситуації, тому проведення аналізу фінансових результатів потребує попереднього вибору обмеженого набору основних, найбільш значимих і не суперечних один одному параметрів, що дадуть можливість своєчасного виявлення певних резервів зростання ефективності діяльності