- •2.1. Принципи ведення господарської діяльності.
- •2.2. Ліквідація як одна із форм припинення діяльності суб’єкта господарювання.
- •2.3. Санація, як судова процедура , що застосовується до боржника. Правовий статус сенатора.
- •2.4. Статутний фонд і порядок прийняття рішень в холдингових компаніях.
- •2.5. Учасники відносин у сфері господарювання.
- •3.1. Система юридичних осіб за господарським кодексом.
- •3.2. Характеристика господарських відносин.
- •3.3.Нормативно-правове регулювання господарської діяльності.
- •3.4. Участь держави , органів державної влади, місцевого самоврядування в господарській діяльності.
- •3.5. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю.
- •4.1. Захист прав суб’єктів господарювання.
- •4.3.Організаційні форми підприємництва.
- •4.4.Державна підтримка підприємництва.
- •4.5. Зробіть порівняльний аналіз правового статусу холдингових компаній і промислово-фінансових груп.
- •5.1. Гарантії та захист майнових прав суб’єктів господарювання.
- •5.2. Правовий статус орендарів та орендодавців державного і комунального майна.
- •5. Які гарантії мають іноземні інвестори при здійсненні інвестиційної діяльності на території України
- •3.Співвідношення понять «неплатоспроможність» і «банкрутство».
- •4.Переддоговірні спори. Порядок вирішення.
- •5.Мораторій на задоволення вимог кредиторів, як спосіб збереження майна боржника
- •4.Правова регламентація обмеження монополізму в господарській діяльності України.
- •5. Охарактеризуйте документи , які необхідні для створення промислово-фінансових груп.
- •2. Підстави вирішення спорів в судовому порядку щодо укладання господарських договорів
- •3. Комітет кредиторів в справі про банкрутство. Порядок утворення і прийняття рішень.
- •4. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств
- •5. Юридичний зміст господарсько-правової відповідальності.
- •1. Види та організаційні форми підприємств
- •2. Особливості господарської діяльності казенних підприємств
- •3. Розкрийте істотні умови договору оренди державного майна
- •4. Охарактеризуйте підстави і межі господарсько-правової відповідальності.
- •5. Правовий статус правовладільця і користувача за дорогами комерційної концесії.
- •1. Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств
- •2. Загально-правова характеристика акціонерного товариства
- •3. В чому проявляються анти конкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління.
- •4. Розкрийте зміст концесійної діяльності на будівництво та експлуатацію доріг
- •5.Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •1. Загально-правова характеристика товариства з обмеженою відповідальністю
- •2. Особливості та регулювання відносин щодо укладання попередніх договорів
- •3. Визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
- •4. Охарактеризуйте агентську діяльність, як вид господарської комерційної діяльності
- •5. Порядок розподілу продукції відповідно до законодавства про угоди про розподіл продукції
- •1. Загально-правова характеристика товариства з додатковою відповідальністю
- •2. Комерційна концесія як вид господарської комерційної діяльності
- •3. Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
- •4. Права та обов’язки учасників господарського товариства
- •5. Поняття та умови примірних господарських договорів
- •1. Загально-правова характеристика повного товариства
- •1. Умови типових договорів
- •2. Види господарських правовідносин. Їх суть та значення.
- •3.Порівняльна характеристика суб’єктів та учасників господарських правовідносин.
- •4. Суть та значення господарських договорів
- •2. Основи правового статусу суб’єктів господарювання
- •3. Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст.
- •4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •5. Принципи, межі, строки застосування господарсько-правової відповідальності
- •1.Зміст господарського договору
- •2. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень
- •3. Класифікація господарських правовідносин
- •4. Правова характеристика сторін у справі про банкрутство
- •5. Система нормативно-правових актів про зовнішньоекономічну діяльність
- •1.Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •4. Забезпечення належного виконання господарських договорів.
- •5. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство.
- •1.Порівняльний аналіз відшкодування збитків і оперативно-господарських санкцій
- •2. Поняття, види і порядок зміни кошторису за договором підряду на капітальне будівництво
- •3. Зміст, види і форми лізингу
- •4.Склад і зміст лізингових платежів
- •5. Права операторів, провайдерів телекомунікаційних послуг
- •1.Правовий аналіз фермерських і особистих селянських господарств.
- •2. Поняття і види цін і тарифів.
- •3. Дайте характеристику патенту і його видів
- •4. Заходи щодо запобігання банкрутства боржника
- •5. Зробіть порівняльний аналіз договору оренди і договору лізингу.
- •1.Правові засади управління та використання радіочастотного ресурсу
- •2. Правове регулювання господарської діяльності з надання послуг поштового зв’язку
- •3. Правова природа національного режиму інвестиційної діяльності
- •4.Порівняйте цивільні та господарські договори
- •5. Ліцензування, як один з засобів державного регулювання господарської діяльності
- •1. Ліцензія, як дозвіл на ведення нового виду діяльності
- •2. Правове регулювання стандартизації та сертифікації в Україні
- •4. Розкрийте зміст договору факторингу
- •1.Розкрийте зміст і види правового режиму майна суб’єктів господарювання
- •2. Способи захисту прав: законних інтересів суб’єктів господарчих відносин
- •3.Колізії в господарському законодавстві
- •4.Правовий статус арбітражного керуючого
- •5. Державне регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні
- •3. Роль держави в діяльності суб’єктів підприємництва
- •4. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
4.1. Захист прав суб’єктів господарювання.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. під захистом прав суб’єктів господарювання розуміють систему заходів (форм і способів діяльності), котрі здійснюються відповідно до закону як суб’єктом господарювання самостійно, так і через уповноважених осіб, і спрямованих на запобігання й усунення погроз порушення прав відповідних суб’єктів, усунення перешкод здійсненню цих прав, відновлення порушених прав і правового статусу та притягнення порушників до відповідальності. Державні гарантії прав та інтересів суб’єктів господарювання, на думку М. Тітова, можна поділити на загальні та майнові.
Загальні полягають в тому, що держава гарантує суб’єктам господарювання незалежно від вибраних ними організаційно-правових форм господарської діяльності та форм власності однакові права і створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, інформаційних, природних і інших ресурсів.
Майнові гарантії прав підприємств та інших суб’єктів господарювання полягають у тому, що держава за допомогою прий- няття відповідного законодавства, створення спеціальних структур, які контролюють його виконання, гарантує недоторканність їх майна та забезпечує захист права власності (ст. 13 Конституції України). Право на захист — це передбачена законодавством можливість управомоченої особи самостійно застосовувати дозволені або санкціоновані законом юридичні засоби впливу на порушника або звернутися до відповідного юрисдикційного органу з вимогою спонукати порушника до певної поведінки.
Найбільш важливою формою захисту є право на звернення за судовим захистом. Носієм цього права є кожен учасник правовідносин, будь-яка заінтересована особа. Його зміст становить не тільки право подання до суду позову чи заяви (скарги), а й можливість подання зустрічного позову чи заперечення проти позову.
Одним з важливих і поширених засобів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності є визнання судом або господарським судом виданого державним або іншим органом незаконного акта недійсним (повністю або в частині).
Крім того, до інших форм захисту можна віднести звернення до вищого органу зі скаргою на неправомірні дії, звернення до органів, вибраних самими сторонами як арбітрів (третейські суди, міжнародний комерційний арбітраж, спеціалізовані установи [наприклад Комісія з вирішення інвестиційних спорів]).
Права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів згідно з ч. 2 ст. 20 ГК захищаються способом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов’язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
4.2. Підстави вирішення спорів у судовому порядку щодо укладання господарських договорів. За наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали проект договору, складають протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та в 20-денний строк надсилають іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов’язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення господарського суду.
Описаний порядок досудового врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів, визначений ст. 10 Господарського процесуального кодексу України. Він є загальним і підлягає додержанню сторонами, якщо інший (спеціальний) порядок не встановлено чинним на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин (ст. 5 Господарського процесуального кодексу України)
В судовому порядку можуть визнаватися недійсними не лише зобов’язання, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов КМУ, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
В господарських судах також розглядаються питання про визнання угод недійсними, якщо зобов’язання укладене з метою, завідомо суперечним інтересам держави і суспільства, за наявності умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
До зобов’язань, що підпадають під ознаки вказаної статті, належать угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, чи розпорядження об’єктами права власності як основного національного багатства держави, що перебуває під особливою охороною держави, або природні ресурси, чи придбані предмети, які вилучені з обігу або обіг яких обмежений, а також зобов’язання, які направлені на приховування суб’єктами господарювання від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності з метою завдання шкоди інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.