Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГОСП (шпори).docx
Скачиваний:
37
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
286.17 Кб
Скачать

3.2. Характеристика господарських відносин.

Господарські правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, котрі виникають у сфері господарювання щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та/або організації/керівництва такою діяльністю, характеризуються особливим суб’єктним складом, а також поєднанням організаційних та майнових елементів.

Господарські відносини мають певні ознаки. Насамперед це обмежене, порівняно з цивільним правом, коло суб'єктів.

Другою характерною ознакою господарських відносин є поєднання в них організаційних і майнових елементів.

Третя ознака господарських відносин - їх матеріальний зміст, тобто суспільне виробництво і реалізація (оборот) господарюючими суб'єктами продукції (виконання робіт, надання послуг).

Елементами господарських, як і будь-яких інших правовідносин, є їх зміст (матеріальний та юридичний), суб’єкти та об’єкти.

Матеріальний зміст господарських відносин становить власне господарська діяльність у всій її різноманітності. Юридичний зміст господарських відносин — це права та обов’язки суб’єктів господарювання, які виникають у них у процесі здійснення зазначеної діяльності.

Субєктами господарських правовідносин є: господарські організації, створені для безпосередньої господарської діяльності і зареєстровані як юридичні особи; державні і недержавні органи, які здійснюють управління економікою (міністерства, держкомітети, господарські об'єднання, управління тощо); структурні підрозділи господарських організацій, наділені компетенцією щодо здійснення господарської діяльності; фізичні особи, офіційно зареєстровані у статусі підприємців; державні і громадські установи та організації, що є споживачами продукції (товарів), робіт та послуг. Особливим суб'єктом господарських відносин є держава, від імені якої діють її органи.

Господарські правовідносини можуть бути класифіковані за різними ознаками. Так, за характером правовідносин розрізняють: -господарсько-виробничі ( відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності ) - внутрішньогосподарські (відносини щодо управління (у тому числі організації) господарською діяльністю ) За взаємним становищем сторін правовідносини поділяються на: - горизонтальні, учасники яких рівноправні; - вертикальні, в яких одним з учасників виступає орган управління, у тому числі власник майна чи уповноважений ним орган. За галузями народного господарства і сферами управління, в яких вони виникають і функціонують, виділяють такі правовідносини: - у галузі промисловості; - у галузі сільського господарства; - у галузі транспорту; - у галузі капітального будівництва; - у сфері приватизації; - у сфері антимонопольного регулювання; - у сфері зовнішньоекономічної діяльності тощо.

3.3.Нормативно-правове регулювання господарської діяльності.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарьским Кодексом України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. Господарське законодавство складається з великого масиву взаємопов’язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські відносини. У своїй сукупності ці нормативно-правові акти складають систему господарського законодавства. система господарсько-правових актів складається з: - положень Конституції України щодо забезпечення державою соціальної орієнтації економіки України , права громадян на підприємницьку діяльність , та приватну власність , щодо основних засад державного регулювання суспільних відносин у сфері вітчизняної економіки ; - законів України, що регулюють господарські відносини, провідне місце серед яких посідають кодифіковані акти: Господарський кодекс України (визначає основні засади господарювання, правовий статус її суб’єктів, правовий режим майна суб’єктів господарювання, основні засади зобов’язальних відносин та відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, а також ви значає особливості правового регулювання в окремих галузях та сферах господарювання), положень Цивільного кодексу, Кодекс торговельного мореплавства та ін.;

закони: “Про концесії” від 16.07.1999 p.; “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р.; “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15.03.2001 р.; “Про кооперацію” від 10.07.2003 р. та ін.; - постанов Верховної Ради України, таких, як, наприклад, Постанова “Про Концепцію переходу Української РСР до ринкової економіки”;

- указів Президента України; - Постанови Кабінету Міністрів України. - відомчих нормативних актів, що видаються компетентними міністерствами та відомствами щодо регулювання діяльності певної галузі народного господарства, певної категорії суб’єктів або певної сфери економіки ;

- регіональних нормативних актів, що приймаються органами місцевого самоврядування відповідно до делегованих державою повноважень та встановленого порядку; - локальних нормативних актів, що приймаються (укладаються) безпосередньо суб’єктами господарювання або їх засновниками (установчі та внутрішні правові документи суб’єктів господарювання). Джерелом господарського права можуть бути і міжнародні договори України (універсальні, міжнародних організацій, двосторонні), ратифіковані Верховною Радою України або укладені за її згодою. Своєрідним джерелом права є звичаї ділового обігу, в т. ч. міжнародні торговельні звичаї .