
- •2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ввп країни із середнім по єс.
- •2.2. Аналіз ввп на душу населення країни та у відсотках від середнього по єс.
- •Географічна структура експорту Хорватії
- •Структура імпорту Хорватії
- •2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «RevealedComparativeAdvantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.
- •2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.
- •2.8. Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни.
- •2.9. Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по єс. (Див. Додаток 2.6)
- •2.10. Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по єс.
- •2.11. Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. Євро та % від ввп).
- •2.12. Висновок
- •Розділ III. Розробка матриці swot-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.
- •3.2. Висновок
2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «RevealedComparativeAdvantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.
Table 2.1: Results of RCA and RMA indexes, 2005-2009
Експорт круїзних суден та схожих до них:
ВВindex 2012 = (1089048/21410662) / (3943504/181982216) ≈ 1,7
Експорт нафтових продуктів:
ВВindex 2012 = (10520180/21410662) / (56263032/181982216) ≈ 1,8
Таким чином, Хорватія моє порівняльну перевагу у експорті обох видів продукції: як круїзних суден, так і нафтових продуктів (Індекс > 1).
Імпорт нафтових масел:
ВВindex 2012 = (851945232/ 1447431530) / (86763856/ 173478704) ≈ 2,3
Імпорт медикаментів: ВВindex 2012 = (595486298/ 1447431530) / (15447368/173478704) ≈ 0,7
Отже, за індексом Белли Баласси, Хорватія має порівняльну перевагу перед ЄС у імпорті нафтових масел (Індекс > 1).
2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.
Рік |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
Обсяг (USD) |
5,016,273,704 |
6,057,136,495 |
3,400,957,649 |
798,112,360 |
1,260,455,819 |
1,274,902,233 |
ДЖЕРЕЛО:HTTP://DATA.WORLDBANK.ORG/INDICATOR/BX.KLT.DINV.CD.WD/COUNTRIES?PAGE=1
Прихід ПІІ в основному з кризи ЄС Сильне падіння припливу ПІІ з початку світової
Економічні успіхи Хорватії до кризи істотно залежали від припливу капіталу. Чисті прямі іноземні інвестиції складали більшу частину дефіциту поточного рахунку в 2003-07 роках. Але приплив капіталу в Центральній і Східній Європі різко скоротився, коли почалась світова фінансова криза, і залишився низьким. З урахуванням продовження скорочення частки позикових коштів у банківській сфері Західної Європи, а також нормативних змін, іноземні банківські кредити в Хорватії навряд чи повернуться до докризового рівня протягом найближчих кількох років. Ось чому Хорватії доведеться ще більше покладатися на прямі іноземні інвестиції. Членство в ЄС Хорватії є важливим чинником у цьому відношенні і допоможе зміцнити довіру інвесторів. За даними Економічного огляду Центральної та Східної Європи за 2012 рік, підготовленого Німецькою торговою палатою, членство в ЄС залишається одним з ключових факторів, що визначають привабливість країн ЦСЄ серед інвесторів.
За більш ніж десять років після закінчення війни в 1995 році, інвестиційний клімат Хорватії характеризується стійким зростання іноземних інвестицій, підтриманий зростанням економіки, низькою інфляцією, стабільним обмінним курсом і розвиненою інфраструктурою. Інвестиційна діяльність істотно сповільнилася в 2009 році і не відновили імпульс, зокрема через глобальну фінансову криз , а також через структурні проблеми, які продовжують переслідувати економіку країни. Банківська система пережила фінансову кризу добре, але корупція та неефективна судова система сприяли погіршенню економічних показників за останні чотири роки. Нинішній уряд Хорватії (GOC) прийшов до влади в грудні 2011 року і на початку 2013 року зобов'язався вжити термінових законодавчих та адміністративних заходів щодо скорочення бар'єрів на шляху інвестицій та розвитку в ключових секторах, особливо в туризмі, енергетиці, розвитку інфраструктури та охорони навколишнього середовища .