2. Порядок поточного оцінювання знань

Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни «Професійна орієнтація» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного контролю знань студентів денної та вечірньої форм навчання з дисципліни «Професійна орієнтація» є:

• виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

• виконання завдань для самостійного опрацювання;

• виконання модульних контрольних робіт.

Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.

Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях – не менше 60 балів. Оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту контрольних робіт, участь у тренінгах.

Методика визначення максимальної можливої суми на одне практичне заняття:

• максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях протягом семестру – 60 балів;

• максимальна кількість семінарських занять протягом семестру – 6;

• максимальна кількість балів, яку студент може зробити протягом одного практичного заняття 60:6=10 балів.

Шкала оцінок за кожне практичне заняття: 0; 2; 3; 4; 6; 10 балів

Шкала оцінок за видами робіт на практичному занятті:

• шкала оцінок при перевірці теоретичної підготовки (перевірка засвоєння лекційного матеріалу та питань для самостійного вивчення): 0; 2; 4; 6; балів.

Заняття теоретичної підготовки	Заняття практичної підготовки	Критерії оцінювання
0	0	Студент отримує, коли студент дав вичерпну, обґрунтовану відповідь
2	2	Студент отримує, коли в цілому відповів правильно, але зробив несуттєві помилки при проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, не зміг достатньо обґрунтувати пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату
3	4	Студент отримує, коли в цілому відповів правильно, але не спромігся належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел
4	6	Студент отримує, коли відповів не правильно, не спромігся належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел, не розв’язав задачу

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

Завдання для самостійної роботи подані у Карті самостійної роботи студента (табл. 1).

Самостійна робота студентів передбачає написання рефератів. Тему для написання рефератів (додаток до Карти самостійної роботи студента щодо виконання обов’язкових завдань, написання рефератів). студент обирає самостійно, але таким чином, щоб студенти однієї академічної групи не писали реферат на одну тему.

Слід звернути увагу на те, що головною метою написання реферату є не просте викладення матеріалу з конкретної теми, а аналіз відповідних явищ чи процесів, розгляд дискусійних чи проблемних питань, викладення особистого ставлення до проблеми, окреслення тих питань, які залишаються нерозкритими на належному рівні, висвітлення нових тенденцій, обґрунтування власних пропозицій з конкретної теми.

Критерії оцінювання реферату:

10 балів – студент отримує, коли виклав матеріал у повному обсязі, показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, вміння аналізувати відповідні явища та процеси, робити логічні висновки та обґрунтовувати пропозиції.

5 балів – студент отримує, коли в цілому виклав матеріал, але не спромігся належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел.

0 балів – студент отримує, якщо виклав матеріал не в повному обсязі, у рефераті відсутній аналіз відповідних явищ та процесів, відсутні висновки та пропозиції, показав незадовільні знання понятійного апарату, використав лише одне джерело або взагалі не здав реферат в установлений строк.

Реферат студенти повинні здати не пізніше ніж за два тижні до кінця семестру особисто викладачеві чи на кафедру управління персоналом та економіки праці (корп. 1, кім. 319). Про конкретну дату останнього дня здачі реферату викладач повідомляє на першому практичному занятті.

Під час виконання модульної контрольної роботи яка містить п’ять питань, оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування навчального матеріалу.

Максимальна кількість балів, яку може отримати кожен студент за модульне завдання, складає 10 балів. Кожне питання модульного завдання оцінюється за шкалою: 0; 1; 2 бали.

Критерії оцінювання знань студентів під час виконання модульних завдань:

2 бали – студент отримує, коли дав правильну й вичерпну відповідь на поставлене запитання, показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, вміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій та явищ. Правильно розв’язав задачу і пояснив відповідь.

1 бал – студент отримує, коли в цілому відповів на поставлене питання, розв’язав задачу, але не спромігся аргументувати свою відповідь, не дав чіткого пояснення щодо розв’язання задач, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел.

0 балів – студент отримує, якщо дав неправильну відповідь на поставлене запитання, не розв’язав задачу, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання з дисципліни: «Професійна орієнтація» є:

• індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання;

• виконання модульних завдань.

Максимальна кількість балів за індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання – 35 балів та вибіркові завдання для самостійного опрацювання – 35 балів. Завдання видаються під час установчої сесії.

За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру управління персоналом та економіки праці (корп. 1, кім. 319) виконані домашні роботи. Роботи студентів перевіряються викладачем у семиденний термін, і в разі недопущення їх до захисту, повертаються студентам для доопрацювання.

Під час сесії студенти захищають свої домашні роботи в ході співбесіди з викладачем.

Написання модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом.

Максимальна кількість балів за модульні завдання складає 30 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу, не може перевищувати 100 балів.

Підсумкове оцінювання знань

Підсумкове оцінювання знань з навчальної дисципліни «Професійна орієнтація» здійснюється за результатами поточного модульного контролю.

У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформляється під час останнього практичного заняття відповідно семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.

Кількість балів, що студент набрав за результатами поточного контролю (від 0 до 100), вноситься до відомості обліку успішності за поточним модульним контролем і є основою для визначення загальної успішності студента з даної дисципліни.

Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку “не зараховано”.

УМОВИ ПЕРВЕДЕННЯ ДАНИХ 100-БАЛОВОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ В 4-Х БАЛОВУ ТА ШКАЛУ ECTS

Переведення даних 100-балової шкали оцінювання в 4-х балову та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	A
80-89	добре	зараховано	B
70-79			C
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65			E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано - з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано - з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Приклади типових питань, що виносяться на модуль:

1. Розкрити вимоги професій до психофізіологічних якостей людини.

2. Дати характеристику методам візуальної психодіагностики.

3. Що таке професіограма?

4. Навести методи виявлення професійних компетенцій у процесі профвідбору.

5. Визначити умови забезпечення професійного клірингу.