
- •Навчально-методичні матеріали до вивчення дисциплін магістерської програми
- •2.1. Навчально-методичні матеріали до вивчення нормативних дисциплін спеціальності «правознавство»
- •2.1.1. Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни «проблеми теорії держави і права»
- •2. У напрямі правопросвітницької діяльності:
- •Тематичний план вивчення дисципліни
- •Програма дисципліни
- •Тема 1. Загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука: сучасний вимір
- •Тема 2. Сутність держави і права та проблеми сучасного світу
- •Тема 3. Політична влада, держава і право: проблеми співвідношення та взаємодії
- •Тема 4. Вихідні засади державотворення та правотворення у розвинених країнах цивілізованого світу: загальнотеоретична проблематика
- •Тема 5. Держави демократичної, соціальної, правової орієнтації: проблеми становлення та функціонування
- •Тема 6. Проблеми формування змісту права в контексті національного, регіонального та глобального розвитку
- •Тема 7. Правова система та джерела права України
- •Тема 8. Правова карта світу: сучасний стан, тенденції розвитку
- •Тема 9. Забезпечення прав особи: загальнотеоретична проблематика
- •Тема 10. Проблеми правозастосовчої діяльності
- •РекомендованА літературА
- •Плани та завдання до практичних (семінарських) занять
- •Організація самостійної роботи студентів
- •Карта самостійної роботи студента * з дисципліни "Проблеми теорії держави і права"
- •Перелік запитань на самостійне опрацювання
- •Перелік індивідуальних завдань
- •Теми рефератів: до тем: 1-5
- •До тем 6-10
- •Система поточного і підсумкового контролю
- •Якості знань студентів з дисципліни
- •Принципи і види контролю знань студентів
- •Освітньо-кваліфікаційного рівня магістр
- •Порядок оцінювання знань студентів в процесі поточного контролю
- •Для денної та вечірньої форм навчання
- •Порядок оцінювання роботи студентів в процесі підсумкового контролю
- •Критерії оцінювання знань на письмовому іспиті
- •Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
- •Особливості організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •Для заочної форми навчання
- •Зразок екзаменаційного білета Для денної та вечірньої форм навчання
- •Для заочної форми навчання
Критерії оцінювання знань на письмовому іспиті
До складу кожного білета входять 6 проблемних питань, які мають узагальнений комплексний характер. Відповідь на кожне питання білета оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.
Відповідь на кожне з питань білета оцінюється в:
10 балів - якщо відповідь студентавідповідає високому – відмінному – рівню підготовленості -
містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу,
виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни, його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості,
відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії, правильне формулювання відповідних тлумачень,
свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів (для найважливіших – необхідно знати рік їх прийняття),
містить аналіз змістовного матеріалу, порівняння різних поглядів на дану проблему, самостійні висновки студента, формулювання та аргументацію його точки зору,
містить, поряд із теоретичним матеріалом, фактичні дані (статистичні, результати судової практики і т. ін.), їх оцінку та порівняння,
логічно і граматично правильно викладена,
8 балів – якщо відповідь студента відповідаєсередньому - доброму - рівню підготовленості –
якщо студент дав відповідь на поставлене завдання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей тощо.
6 балів - відповідь студента відповідає достатньому – задовільному - рівню підготовленості –
якщо студент дав відповідь на поставлене завдання, однак вона не є аргументованою; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових доктрин тощо; недостатньо використані юридичні категорії, що свідчить про наявність прогалин у знаннях студента; робота викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.
0 балів – відповідь студента відповідає недостатньому - незадовільному - рівню підготовленості –
якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.
Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі питання. В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту.
Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в двох семестрах з розрахунку середнього балу (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 60 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4-бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.
Переведення даних 100 – бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системоюECTSздійснюється у такому порядку:
Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка у формі диференційованого заліку |
Оцінка за шкалою ECTS |
90-100 |
відмінно |
А |
80-89 |
добре |
В |
70-79 |
С | |
66-69 |
задовільно |
D |
60-65 |
Е | |
21-59 |
незадовільно з можливістю повторного складання |
FX |
0-20 |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
F |