Орієнтовна тематика курсових робіт

1. Господарські та адміністративні суди – спеціалізовані суди Україні.

2. Історико-правовий шлях господарського судочинства України.

3. Вищий господарський суд України: структурно-функціональна характеристика.

4. Суддя господарського суду і правосуддя у господарському судочинстві.

5. Місцевий господарський суд: орган судової влади та судова інстанція.

6. Апеляційний господарський суд, його місце та значення у системі господарських судів.

7. Порівняльна характеристика господарського і цивільного процесів.

8. Досудове врегулювання господарських спорів як засіб їх врегулювання.

9. Принцип змагальності у господарському процесі.

10. Принцип гласності у господарському процесі

11. Позовна форма провадження як гарантія захисту права у господарському процесі.

12. Процесуальні засоби захисту відповідача у господарському процесі.

13. Прокурор в господарському процесі – представник інтересів держави.

14. Треті особи в господарському процесі та гарантії захисту їх інтересів.

15. Судовий експерт та його висновок в господарському процесі як умова вирішення спору по суті.

16. Засоби доказування і прийняття рішення у господарському процесі.

17. Письмові докази як засіб доказування у господарському процесі.

18. Речові докази як засіб доказування у господарському процесі.

19. Судові витрати на правову допомогу у господарському процесі.

20. Процесуальні строки як інститут забезпечення захисту права у господарському процесі.

21. Порушення провадження у справі в господарському суді як стадія господарського процесу.

22. Судове засідання господарського суду.

23. Протоколи у господарському судочинстві.

24. Апеляційна інстанція господарського судочинства як стадія повторного повного розгляду справи.

25. Касаційна інстанція господарського судочинства як стадія перевірки застосування правових норм судами першої та апеляційної інстанцій.

26. Перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами як стадія виправлення об’єктивних помилок.

27. Судові акти судді господарського суду як форма їх діяльності.

28. Виконання судового рішення господарського суду як стадія господарського процесу.

29. Судові процедури банкрутства: порівняльна характеристика.

30. Суб’єкт банкрутства і банкрут: порівняльна характеристика статусу.

31. Господарський и третейський процес – процеси захисту порушених прав суб’єктів господарювання.

32. Міжнародний комерційний арбітраж як засіб вирішення зовнішньоекономічних спорів.

IV. Порядок поточного і підсумкового

Оцінювання знань з дисципліни

(Підсумковий контроль – у формі іспиту)

Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

• систематичність та плановість проведення контролю (перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики);

• недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та змістом програми дисципліни (всі завдання розробляються виключно в межах програмного матеріалу, хоча і не повинні дублювати назви програмних питань);

• об’єктивність та прозорість контролю (диференціація оцінок здійснюється за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями, інформація про всі форми контрольних заходів та критерії оцінювання доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок);

• забезпечення умов для належної підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;

• забезпечення умов для всебічного розкриття індивідуальних здібностей кожного окремого студента, розвитку його творчого мислення (завдання для поточного та підсумкового контролю формулюються з урахуванням комплексного, творчого підходу).

Відповідно до «Порядку оцінювання знань студентів», ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 р. – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:

1. поточного контролю знань

2. підсумкового контролю знань

Завданням поточного контролює перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу по частинах, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні.

Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни.

Оцінювання знань студентів по даній дисципліні відбувається на основі результатів поточного та підсумкового контролю знань (іспиту).

Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.