- •1.Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •4. Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •6. Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та особливості.
- •7. Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика.
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.Роль князя,дружини.Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі–першій пол. Хіі ст.
- •10. Соціальна структура суспільства кр в хі -хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира і Ярослава
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр.
- •14. Релігійне життя кр. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16,Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха.
- •18, Зародження передумов формування української народності.
- •22, Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
- •23. Культура Галицько-Волинської держави
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть
- •26. Польська експансія на українські землі. Унії. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполітої. Передумови та наслідки Люблінської унії (1569р.)
- •28 Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
- •29 Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30 Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32 Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33 Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII с.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції.
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико - адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •43. Історичні обставини та хід Переяславської Ради. Українсько-російський договір та його оцінки в сучасній історичній літературі.
- •45. Боротьба за возз»єднання Української держави (червень 1663- вересень 1676 р.) Внутрішня і зовнішня політика гетьманів п.Дорошенка, д. Многогрішного.
- •46. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Андрусівське перемир’я (1667 р.). Мирний договір (1686 р.)
- •47. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
- •48. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху хvi - XVII ст.
- •49.Гетьманщина наприкінці хvii-XVIII ст.; кордони, населення, адміністративно-територіальний, політичний та соціально-економічний устрій.
- •50. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •51. Діяльність української політичної еміграції на початку xviiі ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика
- •52. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в XVIII ст.
- •53. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •54. Правобережна Україна в другій половині хvii-XVIII ст.: політичний та соціально-економічний розвиток.
- •55. Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні в другій половині хvii-XVIII ст.
- •56. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі Правобережних та Західноукраїнських земель.
- •57. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •58. Розвиток української культури напри. 17-18 ст.
- •59. Українські землі у складі Рос. Імперії наприкінці 18 – перш. Пол.. 19 сто.: адм..-тер. Устрій, особливості соц..-економічного і політ. Розвитку
- •60. Характер політ. Влади рос. Уряду у перш. Пол. 19 ст. Суспільно-політ. Рухи Наддніпрянської України:їх прояви та значення
- •61. Нац. Відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політ організацій. Кирило-Мефодіївське братство на поч. 19 ст.
- •62. Адмін-територ устрій та регіон. Поділ укр. Земель у складі Австр. Імперії. Населення західноукр. Земель. Національне і соц. Становище українців у 18- перш. Пол. 19 ст.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •65. Розвиток української культури наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.
- •66. Ліберальні реформи 1860–70-х рр. В Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний і політичний розвиток підросійської України на етапі становлення капіталізму.
- •67. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів. Конституційні реформи 1860-х рр., їх вплив на українську суспільність.
- •68. Передумови та тенденції формування української нації у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
- •69. Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. Хіх – початок хх ст.).
- •70. Передумови та специфіка українського національно руху в Російській імперії на етапі становлення індустріального суспільства. Хлопомани. Громадівський рух.
- •71. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх - початку хх ст.
- •72. Суспільно-політичні та національні питання в програмах українських та загальноросійських політичних партій.
- •73. Політизація українського національного руху Наддніпрянської України наприкінці хіх – початку хх ст. Студентський рух. Братство тарасівців.
- •74. Революція 1905-07 рр і Україна. Українські громади у і та іі російських думах.
- •75. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •76. Перша світова війна і Україна. Відношення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •77. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •78. Політична ситуація в Україні після Лютневої (1917 р.) буржуазно-демократичної революції. Суспільно-політичні сили та інститути влади в Україні на етапі 1917 – початку 1918 рр.
- •79. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України. Склад, політична програма, універсали уцр.
- •80. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •81. Політичні обставини утворення зунр. Внутрішня і зовнішня політика, історичне значення зунр
- •82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •83. Причини поразки та історичні уроки української національно – демократичної революції 1917 – 1920-х рр.
- •84. Брест – Литовська конференція та українське питання.
- •85. Встановлення радянської влади в Україні : передумови, причини, наслідки.
- •86.Економічна та суспільно-політична криза радянського суспільства на початку 1920-х рр.: пошуки виходу. Неп, її суть та особливості впровадження в Україні.
- •87. Кооперативний рух в Україні на етапі 1920-х рр.: особливості в усрр і на західноукраїнських територіях.
- •88. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •89. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1925, 1929 і 1937 рр.
- •90. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920-1930-ті рр.
- •92. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії. Діяльність української політичної й військової еміграції.
- •93. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створ. Укр. Держ. У 1939
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни (вересень 1938 – вер. 1939)
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •109. Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток України (1945-1952 рр.).
- •110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянiзацiя захiдних областей України у повоєнний період. Лiквiдацiя повстанського руху.
- •112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •114. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115. Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •116. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянськоi системи 1960-1980-х рр.
- •117. Полiтична опозицiя другоi пол. 60-х — сер. 80-х рр.В Україні: програмнi та органiзацiйнi засади
- •119) Концепцiя і шляхи «перебудови» в срср I Украiна.
- •120) Стан української економіки в другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.
- •121) Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови». Розгортання руху за національне відродження. Формування передумов незалежностi України.
- •122. Студентський і молодіжний рух в Україні в умовах перебудови.
- •123) Виникнення Народного Руху України за перебудову. Роль цієї організації у розвиткові політичних процесів в республіці протягом 1989-1991 рр.
- •124. Становлення багатопартiйної системи в Українi на етапі перебудови. Класифiкацiя полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi
- •126. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •127. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •128. Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків
- •130. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •131. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні
- •132. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •133.Міжконфесійні відносини
- •135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок ташляхів реалізації.
- •137. Вступ України до сот.Проблематичність,перспективи
- •138. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2004-2010.
50. Державотворча діяльність і.Мазепи.
25 липня 1687 р. на козацькій раді було обрано нового гетьмана. Ним став генеральний писар Іван Мазепа. Свою діяльність Мазепа розпочав в умовах підписання нових "Коломацьких статей", що застерігали Україну від порушення умов вічного миру між Росією та Польщею. Гетьману заборонялося мати дипломатичні зносини з іншими державами. Для постійного контролю за гетьманським урядом мала постати залога в гетьманській столиці — Батурині.І. Мазепа був добре освіченою людиною, мав значний військовий і дипломатичний досвід, пройшов добру школу управління Україною під керівництвом Дорошенка і Самойловича.На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин з Москвою: доповідав про "витівки" запорожців, придушував народні рухи, посилав козацькі полки то в далекі північні райони, то в Польщу, то на південь. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя, Петро І довіряв українському гетьману.Одним з найважливіших напрямків загальної державної політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами. Промовистим є факт, що лише під його безпосереднім наглядом і керівництвом споруджувалося 12 храмів. За гетьманування Мазепи було відновлено багато старовинних храмів княжої доби. Внесок Мазепи розвиток архітектури й будівництва настільки значний, що навіть тогочасний архітектурний стиль дослідники називають "мазепинським бароко". Інша царина культурницької діяльності Мазепи - друкарська справа. Видання Мазепинської доби були одними а кращих українських книгодруків. До речі, сам гетьман мав чи не найкращу в Україні книгозбірню й обдаровував книжками з цієї бібліотеки монастирі, церкви, окремих осіб. Не менш, ніж церквами й монастирями, опікувався Мазепа Києво-Могилянською академією. Дбає Мазепа й про виникнення нових осередків культури, одним з них була Чернігівська академія. На думку дослідників, така цілеспрямована й всеохоплююча культурницька діяльність Івана Мазепи дозволяє говорити про неї не просто як про меценатство, а як про сплановану далекоглядну державну політику.Щирим прихильником Москви гетьман залишався доти, доки метро І не почав ламати основи української автономії, Тоді Мазепа вирішив йти на союз зі Швецією. З 1700 р. Росія веде війну зі Швецією, що дістала назву Північної, за вихід до балтійського моря. Ця війна ніяким чином не перетиналася з Інтересами України. Проте від самого початку козацькі полки постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на територіях Московії, Прибалтики, Речі Посполитої не проти своїх ворогів, а обстоюючи Інтереси царя. ЦІ походи були важким тягарем для козацтва. Адже козаки за свою службу не отримували ніякої винагороди, а, навпаки, потерпали від утисків 1 образ московських воєначальників. Жорстоке ставлення з боку командування й тяжкі умови служби викликали скарги й нарікання, а часом й самовільне повернення додому. Приводом для незадоволення було й те, що досить часто козаків використовували як дешеву робочу силу під час будівництва каналів, нових доріг, фортець та інших укріплень. Справжнім лихом стала Північна війна й для Інших верств українського населення, бо саме його коштами споряджалися козацькі війська для щорічних походів на північ, гетьманщина мусила також утримувати в ряді міст московську армію й воєнні гарнізони. Крім того, з України у великих кількостях вивозився хліб й інші продукти. Усе це призводило до занепаду господарства й торгівлі, посилювало незадоволення політикою московського царя.Крім воєнних негараздів, козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Так, зокрема, гостру реакцію викликав указ 1705 р. про перетворення двох козацьких полків, висланих до Прусії, на регулярні драгунські. Серед козацької старшини поширювалися чутки про ще суттєвіші зміни: усунення козацького самоврядування, насадження губернаторів і воєвод, переселення козацького війська в Московію тощо. Непевність майбутнього України примушувала старшину й гетьмана замислюватися над подальшою долею Гетьманщини. Охоплена антимосковськими настроями, старшина тиснула на гетьмана. Та й сам Мазепа почав розуміти згубність відносин України з Московією.Взявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, І.Мазепа розпочинає таємні переговори зі шведським королем Карлом XII. Коли шведський король у ході військових дій просувався територією. України, гетьман перейшов на його бік. У квітні 1709 р. було підписано угоду з Карлом XII. У першому пункті договору Карл XII обіцяв захищати Україну й не укладати миру з царем, поки українці остаточно й назавжди не визволяться від Москви та не відновлять своїх давніх прав і привілеїв.Та цим планам не судилося здійснитися. Після Полтавської катастрофи Мазепа опинився на чужині, де й помер 2 вересня 1709 р. Однак внесок І.Мазепи зміцнення української державності за умов неухильного наступу на неї з боку російського царату величезний. Прагнення Мазепи створити власну еліту, його політика в царині культури та освіти мали далекосяжну мету й забезпечили навіть після його поразки ще майже 80-літнє існування гетьманської держави, вплинули на весь подальший розвиток українського народу та його державницьких традицій, на формування національної культури.