Розділ 2. Основні характеристики антикризового управління на основі інновації

2.1 Основи поняття «інновації» та їх види

Саме поняття «інновація» зустрічається у роботах культурологів ще XIX ст., тоді цим терміном позначали процес введення певних елементів однієї культури в іншу. У подальшому стали вивчатися закономірності технічних, технологічних, організаційних, економічних і інших інновацій [20, с. 16].

Й.Шумпетер уперше ввів у науковий обіг термін «інновація» як нове сучасне поняття (але насамперед як економічну категорію), в першому десятилітті ХХ ст. у своїй роботі «Теорія економічного розвитку» (1911), що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу у новій технології або новому виді виробу». Крім того, інновація розглядалась Й. Шумпетером як нова функція виробництва, «нова її комбінація» [21].

Різноманітність тлумачень визначення поняття «інновації» наведений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Визначення поняття «інновації»

Визначення	Джерело / автор
Інновація - нова науково-організаційна комбінація виробничих чинників, створена підприємницьким духом.	Й.Шумпетер [21]
Інновація – це сукупність виробничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи нових та вдосконалених промислових процесів і обладнання	Ф. Діксон [22]
Інновація – це такий суспільно-техніко-економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів приводить до створення кращих за своїми якостями виробів, технологій та дає прибуток (у разі, коли інновація орієнтована на економічний зиск)	Б.Санто [23]
Інновація - процес виникнення, розробки і реалізації нововведень	І. Перлакі [24]
Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення – виробничі, адміністративні, комерційні та інші, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери	Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07. 2007р. № 40-IV [25]
Інновація - кінцевий результат інноваційної діяльності, втілена як у формі нового або вдосконаленого продукту, так і технологічного процесу, що використовується у виробничій діяльності.	Міжнародний стандарт «Керівництво Осло» [20, с. 18]
Інновації - матеріалізований результат, отриманий від вкладення капіталу в нову техніку чи технологію, у нові форми організації виробництва, управління, обслуговування та ін.	Онищенко В. О., Пазинич В. І. [26, с. 30]

Незважаючи на різні підходи до трактування терміна "інновація", всі визначення об'єднує позиція, згідно з якою інновації пов'язані з якісними змінами, спрямованими на створення нового товару, технології, процесу.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення суті поняття інновація. Найпоширенішими є дві точки зору. Перша — полягає у розумінні інновації як динамічного процесу введення нових виробів, елементів, підходів, принципів замість застарілих. У другому випадку інновація є статичним результатом творчого процесу у вигляді нової продукції (техніка), технології, методу і т.д. [20, с. 18].

Підготовка, обґрунтування, освоєння й контроль за впровадженням нововведення є інноваційною діяльністю. Інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів та послуг. Інноваційна діяльність складається з інноваційного процесу, який охоплює весь комплекс відносин виробництва та споживання та представляє собою період від зародження ідеї до її комерційної реалізації [27, с. 16].

Точка зору визначення інновації як процесу збігається з поняттям «інноваційний процес». Проте, інноваційний процес пов’язаний із створенням, освоєнням і розповсюдженням новинок, на кожному з цих етапів створюються різні продукти, що неоднакові за своєю суттю. Винаходи, новації, нововведення, інновації зустрічаються на різних етапах інноваційного процесу. На стадії розробки — це винаходи, відкриття, що можуть і не мати економічної вигоди, якщо вони не здатні задовольнити будь-яку потребу і, таким чином, не мають комерційного застосування. На другій стадії освоєння — це новації. Новація — це оформлений результат фундаментальних, прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт у будь-якій сфері діяльності по підвищенню її ефективності. Новації можуть бути оформлені у вигляді патентів; товарних знаків; раціоналізаторських пропозицій; ноу-хау; понять; наукових підходів або принципів та ін. [20, с. 19].

Інновації виникають лише на третій стадії інноваційного процесу — стадії впровадження та поширення новинок на ринку, неодмінна риса інновації це її прибутковість. Нововведення означає, що новація використовується, цей процес не обов’язково буде прибутковим. Тільки інновація є предметом економічного аналізу, її поява і поширення (або не сприйняття) в економіці безпосередньо пов’язані з економічною оцінкою відповідної новинки з погляду як витрат на неї, так і її ринкового потенціалу. Потрібно зауважити, що науково-технічна новизна, яка характеризує винаходи, не є обов’язковою властивістю інновації, а нововведення не завжди ґрунтується на винаходах. Лише корисність створеного продукту надає доцільності винахідницькій діяльності, і тому інновація — це економічний феномен [20, с. 19].

Основні характеристики інновації:

• науково-технічна новизна — характеризує неповторюваність, потенційну практичну корисність і конкурентоспроможність інновації;

• виробнича універсальність — відповідає потенційній можливості інновації бути використаною у різних підприємницьких сферах;

• прибутковість — визначається величиною затрат на введення інновації у виробництво і максимально можливими доходами від її використання, її корисністю та можливими сферами розповсюдження;

• безпека — пов’язана з екологічними наслідками використання нововведення (в першу чергу, з рівнем ресурсоємності), а також гарантіями безпеки людей і надійності техніки у виробництві;

• технологічність — характеризується здатністю нововведення, бути включеним у технологічну систему з поліпшенням його характеристик;

• соціальний ефект — пов’язаний з соціальним ефектом від використання нововведення [20, с. 20].

Суть інновації виявляється в її функціях, які відображають її призначення в економічній системі держави і її роль у господарському процесі:

1. Відтворювальна інновація є важливим джерелом фінансування розширеного відтворення. Сенс функції полягає в отриманні прибутку від інновації і використанні її як джерела фінансових ресурсів.

2. Інвестиційна. Прибуток, отриманий за рахунок реалізації інновації, може використовуватися по різних напрямах, у тому числі і як капітал. Цей капітал може прямувати на фінансування нового виду інновацій. Таким чином, використання прибутку від інновації для інвестування складає зміст інвестиційної функції інновації.

3. Стимулююча. Отримання підприємцем прибутку за рахунок реалізації служить стимулом для впровадження нових інновацій; спонукає постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати сучасні методи управління фінансами. Всі разом це складає зміст стимулюючої функції інновації [27, с. 15].

Отже, ефективна інноваційна діяльність на підприємстві забезпечує його розвиток у довгостроковій перспективі, тим самим зміцнюючи конкурентні переваги та стабільність функціонування на ринку.