- •1.Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •4. Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •6. Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та особливості.
- •7. Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика.
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.Роль князя,дружини.Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •10. Соціальна структура суспільства кр в хі -хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира і Ярослава
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр.
- •14. Релігійне життя кр. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
- •23. Культура Галицько-Волинської держави
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть
- •25. . Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українськиї земель.
- •26. Польська експансія на українські землі. Унії. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •27. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •28 Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
- •29 Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30 Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31 Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32 Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33 Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII с.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції.
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико - адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •43. Історичні обставини та хід Переяславської Ради. Українсько-російський договір та його оцінки в сучасній історичній літературі.
- •45. Боротьба за возз»єднання Української держави (червень 1663- вересень 1676 р.) Внутрішня і зовнішня політика гетьманів п.Дорошенка, д. Многогрішного.
- •46. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Андрусівське перемир’я (1667 р.). Мирний договір (1686 р.) «вічний мир»
- •47. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
- •48. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху хvi - XVII ст.
30 Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
На захист православ'я виступили братства — міщанські організації, створювані при парафіяльних церквах. Найбільш впливовим було львівське Успенське братство, яке мало функції контролю над духовенством. Спираючись на підтримку константинопольського патріарха, братство активно втручалось у внутрішньоцерковні справи, що не могло не викликати спротив вищого духовенства. За структурою братство нагадувало міські ремісничі цехи-мали власний статус, вибірність старшини, прийняття присяги. Все це проходило паралельно активізації діяльності єзуїтських організацій у Речі Посполитій. Розгортається релігійна полеміка, де талановиті проповідники, такі як П. Скарга («Про єдність церкви Божої», 1577 р.), працюють на ідею унії.
У 1590 р. львівський єпископ Г. Балабан виступив за підписання унії. Його підтримали єпископи холмський, пінський та луцький. Вони подають заяву королеві Сигізмунду III, і той у 1592 р. відповідає згодою. У 1595 р. у Кракові папський нунцій схвалює умови унії, і 25 грудня того ж року в присутності папи римського Климента VIII вона була проголошена. Юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. в Бересті. Але собор одразу ж розколовся на дві частини — уніатську та православну. Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади. Таким чином, ватиканська ідея унії, яку й було реалізовано, означала приєднання української національної церкви до католицької. Але православний собор, що проходив водночас, не визнав правомірність рішення уніатів. Замість консолідації українське суспільство ще більше розкололося.
Після Берестейського собору починається наступ на інтереси православ'я. Церковні землі передавались уніатам, православні фактично втратили вищу церковну ієрархію. Не набагато кращим було становище й греко-католицької церкви. Католицька верхівка розглядала її радше не як самостійну церковну організацію, а як засіб посилення власного впливу. Опинившись зрадниками для православних, уніати не стали й повноцінними, з погляду Риму, католиками.
Отож Берестейська унія не сприяла об'єднанню православних і католиків, але в історії України ці дві церкви міцно пов'язані між собою.
БРАТСТВА
Значний внесок у національно-культурне життя кін. XVI – поч. XVII ст. зробили братства. За структурою вони нагадували міські цехи, мали статути, в яких передбачалися регулярне проведення зборів, виборність старшини і прийняття присяги. Існували на членські внески братчиків і пожертвування. Братства засновували друкарні, братські школи. Особливо відомі Успенське братство у Львові (1585 р.), Київське Богоявленське братство (1615 р.); Луцьке Чеснохрестське братство (1617 р.).
Б. відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі. У 80-х роках 16 ст. широку діяльність розгорнуло Львівське Успенське Ставропігійне братство. Воно придбало друкарню, відкрило школу. З кінця 16 – початку 17 ст. Б. брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. В числі провідних діячів Б. були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Ю.Рогатинець, І.Красовський, С.Зизаній, І.Борецький, П.Беринда та ін. Намагаючись перетворити православну церкву на знаряддя зміцнення своїх суспільно-політичних позицій, Б. виступали як проти необмеженої влади церковних феодалів – православних єпископів, так і проти польсько-шляхетського та католицького наступу.