4. Висновки та пропозиції щодо удосконалення та підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю

Одним з важелів поліпшення фінансового стану підприємства є скорочення фінансового циклу при збереженні певного балансу між рахунками дебіторів і кредиторів.

Під фінансовим циклом прийнято розуміти період, який починається з моменту оплати постачальникам за матеріали (погашення кредиторської заборгованості), і завершується в момент отримання грошів від покупців за відвантажену продукцію (погашення дебіторської заборгованості):

ТФЦ = ТОтмз +ТОдз – ТОкз

де ТФЦ – тривалість фінансового циклу підприємства, дні;

ТОтмз – тривалість обороту товарно-матеріальних запасів, дні;

ТОдз – тривалість обороту дебіторської заборгованості, дні;

ТОкз - тривалість обороту кредиторської заборгованості, дні.

Сутність даного показника полягає в тому, що чим вище значення фінансового циклу, тим вище потреба підприємства в грошових коштах для придбання виробничих оборотних засобів. Від’ємне значення тривалості фінансового циклу є свідченням того, що підприємство в середньому отримує від клієнтів гроші раніше, ніж здійснює платежі своїм кредиторам. Позитивне значення тривалості фінансового циклу виникає в наслідок значного зниження обсягів кредиторської заборгованості одночасно із зростанням дебіторської заборгованості, що призводить до «вимивання» грошей з підприємства, виникненню потреби в додатковому залученні капіталу для поповнення оборотних коштів. За умови, якщо фінансовий цикл підприємства дорівнює „0”, терміни надходження грошових коштів від дебіторів підприємства співпадають із термінами їх повернення кредиторам. Це є прийнятною для забезпечення безперервного функціонування підприємства ситуацією, яка, однак, має певний недолік, пов’язаний із неможливістю накопичення грошових коштів на рахунках. Він здійснює вирішальний вплив на формування величини і структури власних оборотних коштів. У тих випадках, коли власні оборотні кошти мають від’ємне значення, поняття фінансового циклу не існує. Отже, за базовий показник оптимізаційної моделі, який поєднує кредитну політику із змінами якості фінансового стану підприємства, приймемо саме фінансовий цикл. Чим менше тривалість фінансового циклу підприємства, тим краще його фінансовий стан. При цьому критичною в процесі оптимізації бажаних змін дебіторської заборгованості буде ситуація, в якій тривалість обороту кредиторської заборгованості є меншою за загальну суму тривалості обороту товарно-матеріальних цінностей і дебіторської заборгованості. Тобто підприємство має контролювати забезпечення наступного співвідношення:

ТОтмз + ТОдз ≤ ТОкз або ТОдз ≤ ТОкз - ТОтмз

Звідси, максимально припустима величина дебіторської заборгованості підприємства з врахуванням, що тривалість обороту дебіторської заборгованості є добутком її середньорічних обсягів одноденного чистого доходу від реалізації, може бути знайдена за формулою:

ДЗ_сер(ТО_кз-ТО_тмз)*ЧД/360

де ДЗ_сер – середньорічний обсяг дебіторської заборгованості;

ЧД - чистий дохід від реалізації.

Для планування дебіторської заборгованості на наступний період нами пропонується визначати максимальну припустиму планову величину дебіторської заборгованості за умови дотримання незмінності тривалості виробничого циклу, подовження періоду погашення зобов’язань перед кредиторами підприємства та не позитивності тривалості фінансового циклу. Незмінність виробничого циклу зумовлюється необхідністю забезпечення збалансованості інтенсивності зростання запасів і продажів. За умови жорсткого контролю підприємства за обсягами своїх поточних зобов’язань з метою створення умов для посилення його платоспроможності, зростання терміну оборотності кредиторської товарної заборгованості буде відповідати швидкості зростання обсягів реалізації продукції. Таким чином, якщо очікується зміна чистого доходу від реалізації в плановому періоді, то максимально припустима планова величина дебіторської заборгованості, може бути визначена за формулою:

ДЗ_сер(ТО_кз*m-ТО_тмз)*ЧД_o*m/360

де ЧД0 – чистий дохід від реалізації в базовому (передплановому) періоді;

m - плановий коефіцієнт зростання чистого доходу від реалізації.

Розрахуємо оптимальний обсяг дебіторської заборгованості за наступними даними.

Показник	Значення
Чистий дохід від реалізації, тис. грн.	336141
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, дн.	418
Тривалість обороту товарно-матеріальних запасів, дн.	210
Середній темп приросту доходу від реалізації, %	71,14

З врахуванням наведених вище вихідних даних, максимальна припустима середньорічна вартість дебіторської заборгованості для даного підприємства становитиме:

ДЗсер ≤ (418*0,714 - 210)*336141*0,714/360 = 58969,15 тис

Даний показник є нижче фактичного рівня дебіторської заборгованості підприємства станом на 2012 рік. Зауважимо,що оптимальним за розрахунками був ближчий 2010 рік. Таким чином, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що не існує єдиного обсягу боргів дебіторів перед підприємством, оптимального за всіма критеріями ефективності господарської діяльності. Відповідно, управління дебіторською заборгованістю є складним процесом пошуку компромісу між досягненням різноспрямованих цілей. Обсяги дебіторської заборгованості будуть варіюватися залежно від наявних фінансово - економічних проблем, на розв’язання яких спрямовані інструменти кредитної політики підприємства в поточний момент часу.

На мою думку, управління дебіторською заборгованістю не буде якісним без відповідного аналізу руху дебіторської й кредиторської заборгованості підприємства. Оцінка впливу балансових залишків дебіторської й кредиторської заборгованості на фінансовий стан підприємства повинна здійснюватися з урахуванням рівня платоспроможності і відповідності періодичності перетворення дебіторської заборгованості в кошти терміну погашення кредиторської заборгованості.

Власне кажучи, дохід від реалізації визначає можливості підприємства по погашенню боргів кредиторам. Як правило, більша частина дебіторської заборгованості формуються як борги покупців. Установлення з покупцями таких договірних відносин, які забезпечують своєчасне й достатнє надходження коштів для здійснення платежів кредиторам - головне завдання керування рухом дебіторської заборгованості.

Натомість керування рухом кредиторської заборгованості - це встановлення таких договірних взаємин з постачальниками, які ставлять строки й розміри платежів підприємства останнім у залежність від надходження коштів від покупців.

Отже, практично мова йде про одночасне керування рухом як дебіторської, так і кредиторської заборгованості. Практичне здійснення такого керування припускає наявність інформації про реальний стан дебіторської й кредиторської заборгованості і їхньої оборотності. У кінцевому рахунку все це дозволяє відповісти на запитання, чи оптимальною є політика управління дебіторською заборгованістю.

Таким чином, проаналізуємо рух коштів за дебіторською та кредиторською заборгованістю на ТОВ НВП "БIЛОЦЕРКIВМАЗ" за 2012 рік. Виходячи з наведених звітних даних підприємства, можна визначити показники, що характеризують рух дебіторської й кредиторської заборгованості.

Одноденна виручка від реалізації становила 994417 / 365 = 2724,4 тис. грн.

Відповідна їй дебіторська заборгованість дорівнює 31894 тис. грн. Отже, середня оборотність дебіторської заборгованості як результат договірних умов розрахунків з покупцями становить 12 днів (31894 /2724,4 = 11,7).

Одноденні витрати на продану продукцію – 2090,6 тис. грн. (763086 / 365), кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги становила 29071 тис. грн.

Отже, середня оборотність кредиторської заборгованості, що відображає умови розрахунків з постачальниками дорівнює – 14 днів (29071 / 2090,6 =13,9).

Таким чином, якщо умови розрахунків не порушуються, то кожні 12 днів підприємство отримує грошові кошти від покупців на суму 31894 тис. грн., а кожні 14 днів сплачує кредиторську заборгованість у розмірі 29071. тис. грн. Отже, можна простежити рух платежів дебіторів і кредиторам і стан коштів на кожну дату платежу дебіторів і платежу кредиторам. При цьому можна оцінити, чи породжують сформовані умови розрахунків нестачу коштів в обороті або появу вільних коштів в обороті, яка величина цих коштів, протягом якого періоду часу вони мають місце, визначити залишки дебіторської й кредиторської заборгованості на кінець періоду, оцінити в цілому вплив умов розрахунків на фінансовий стан підприємства, фактори, що формують характер цього впливу. В остаточному підсумку оцінка всього перерахованого дозволяє приймати рішення про зміни умов розрахунків з покупцями й постачальниками в межах наявних можливостей.

Результати розрахунку показують, що взаємини підприємства з дебіторами й кредиторами, що відповідають умовам розрахунків з ними, сприятливі для підприємства: в обороті постійно присутні вільні кошти, сума яких послідовно росте. Однак ріст вільних коштів не є рівномірним: за станом на окремі дати їхня сума знижуються, а потім знову зростає. Протягом одного півріччя підприємство може використати в обороті вільні кошти в розмірі 30020 тис. грн., а в окремі відрізки часу - значно більші суми.

Вартість оборотних активів залежить, крім короткострокової дебіторської заборгованості, від вартості запасів, залишків коштів і довгостроковий дебіторської заборгованості. Але навіть не знаючи вартості оборотних активів на кожну з розглянутих дат, можна припустити, що на кінець півріччя рівень коефіцієнта загальної ліквідності буде вищий, ніж на кінець кварталу: кредиторська заборгованість на кінець півріччя нижча, а дебіторська — вища, ніж на кінець кварталу. При цьому немає небезпеки виникнення простроченої кредиторської заборгованості, тому що підприємство має більшу суму вільних коштів в обороті. Таким чином, при дотриманні дебіторами договірних строків платежів ТОВ НВП "БIЛОЦЕРКIВМАЗ" має кошти для своєчасних розрахунків із

кредиторами й постійно має у своєму розпорядженні вільні кошти в обороті. Настільки сприятливі умови забезпечуються двома обставинами:

- середній одноденний розмір доходу від реалізації перевищує середню одноденну суму витрат на продану продукцію й приросту балансових запасів;

-дебіторська заборгованість обертається швидше кредиторської заборгованості.

Список використаної літератури

1. Бабаєв В.Ю. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / В.Ю. Бабаєв, І.О. Гальченко // Теорія та практика державного управління. - 2011. - №2(33). - С. 203-209

2. Бланк, I. А. Фінансовий менеджмент [Текст] / И. А. Бланк. – К. : Ніка – Центр. – 2004. – 656 с. – ISBN 5-901620-61-5.

3. Голов, С. Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами [Текст]: практ. посіб. / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. – К. : Лібра. – 2004. – 880 с. – ISBN 966-7035-68-9.

4. Мельник Т.М. Фінансовий менеджмент [Текст]: Методичні вказівки для самостійного вивчення курсу. – Суми: УАБС НБУ, 2006. – 178 с.

5. Партин Г.О. Фінансовий менеджмент : навч. посібн / Г.О. Партин, Н.Є. Селюченко. –Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2010. – 332 с.

6. Прус Л.Р. Управління дебіторською заборгованістю суб’єктів господарювання / Л.Р. Прус // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - №1. - Т.2. - С.126-131.

7. Червінська О.С. Управління дебіторською заборгованістю на підприємстві// Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.10 - с. 260-265

8. Хома І.Б. Фінансовий аналіз : навч. посібн. / І.Б. Хома, Н.І. Андрушко, К.М. Слюсарчик. – Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2009. – 344 с.

35