5. Порядок нарахування та сплати мита

Переміщення товарів через митний кордон України підлягає митному оформленню працівниками митниці з метою забезпечення митного контролю, який передбачає обов'язкове декларування товару та сплату мита і митних платежів. Декларування здійснюється шляхом заповнення митних або валютних декларацій.

Базою оподаткування митом є:

1. Для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

2. Для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

3. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2.

Отже, нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному оподаткуванню за адвалорними ставками, провадиться на базі їхньої митної вартості.

Митна вартість - вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Складові митної вартості представлені на рис. 10.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб, або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1. Декларація митної вартості.

2. Зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

3. Рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Рис. 10. Складові митної вартості

4. Якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

5. За наявності - інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

6. Транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

7. Копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню.

8. Якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Митна вартість визначається на основі поданих декларантом відомостей.

З метою визначення правильності заявленої декларантом митної вартості товарів, що імпортуються, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може бути застосований один з шести методів її розрахунку, визначених ст. 57 Митного кодексу України (рис. 11). Метод визначення митної вартості товару не може бути обраний на власний розсуд митним органом.

Рис. 11. Методи визначення митної вартості товарів, що імпортуються

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за першим методом, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1. Фізичні характеристики.

2. Якість та репутація на ринку.

3. Країна походження.

4. Виробник.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за другим методом, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:

1. Якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку.

2. Країна походження.

3. Виробник.

У разі якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена відповідно до вище зазначених методів, їх митна вартість визначається на основі віднімання вартості.

У разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України одночасно або у час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування таких компонентів:

1. Витрат на виплату комісійних чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат.

2. Звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

3. Сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем товарів.

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, які оцінюються, інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1. Вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.

2. Обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну.

3. Загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування, страхування та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання зазначених методів, вона визначається з використанням резервних методів, які не суперечать законам України і є сумісними з принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

При ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються:

1. Транспортні засоби комерційного призначення, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення товарів або пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії (поломки) даних транспортних засобів.

2. Предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та зафрахтованих українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України.

3. Валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали.

4. Товари, право власності на які набувається державою у випадках, передбачених законодавством.

5. Товари, що ввозяться на митну територію України в рамках міжнародної технічної допомоги.

6. Товари, що походять з іншої території, за які було сплачено мито при первісному ввезенні на митну територію України, які тимчасово, у т. ч. з метою ремонту, вивозилися за її межі та знову ввозяться на митну територію України.

7. Документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, бібліотек. Перелік таких закладів визначений КМУ.

8. Товари, що надходять в Україну в рамках міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

9. Архівні документи, придбані з метою внесення їх до Національного архівного фонду.

10. Фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні.

11. Устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії за умови, що ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва та не виробляються в Україні.

12. Техніка, устаткування, майно і матеріали, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за її межі, призначені для власного використання розвідувальними органами України.

13. Технічні та транспортні засоби, у т.ч. самохідні сільськогосподарські машини, що працюють на біопаливі.

14. Товари та предмети, оплачені за рахунок грантів, наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.

Існують певні особливості оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України (табл. 7.1).

Порядок оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України визначається Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами" від 22.05.2012 р. №581. Даним наказом також визначене поняття "фактурної вартості товару".

Фактурна вартість товару - ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

Таблиця 7.1. Особливості оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України

Розглянемо більш детально механізм нарахування митних платежів на товари та транспортні засоби, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України.

Розрахунок суми мита в разі застосування адвалорних ставок (у відсотках до частини фактурної вартості товарів, що перевищує їх неоподаткований розмір) здійснюється за формулою:

де См - сума мита;

ЧФВ - частина фактурної вартості товарів, що перевищує неоподаткований розмір (у грн.);

Ст - ставка мита, встановлена у відсотках від фактурної вартості товару, що дорівнює 10%.

Розрахунок мита з вартості товарів, що обчислюється пропорційно до ваги, яка перевищує 50 кг, здійснюється за формулою:

См - сума мита;

ФВ - фактурна вартість товару (у грн.); ЗВ - загальна вага товару;

Ст - ставка мита, встановлена у відсотках від фактурної вартості товару, що дорівнює 10%.

Нарахування суми акцизного податку при ввезенні громадянами на митну територію України транспортних засобів здійснюється відповідно до розділу VI Податкового кодексу України за ставками.

Розрахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на частину фактурної вартості товарів (крім підакцизних товарів), що перевищує неоподаткований розмір, здійснюється за такою формулою:

де Спдв - сума податку на додану вартість;

ЧФВ - частина фактурної вартості товарів, що перевищує неоподаткований розмір товарів (у грн.); См - сума мита;

Ст - ставка податку на додану вартість.

Розрахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на фактурну вартість підакцизних товарів, здійснюється за такою формулою:

де Спдв - сума податку на додану вартість;

ФВ - фактурна вартість товарів;

См - сума мита;

Са - сума акцизного податку;

Ст - ставка податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 374 Митного кодексу України, при ввезенні (пересиланні) громадянами на митну територію України, звільняються від оподаткування митом наступні товарні позиції:

1. Товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення.

2. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

Звільнення від оподаткування митом, зазначені в п.1-2, застосовуються у разі, якщо громадянин ввозить товари на митну територію України не частіше одного разу протягом однієї доби.

3. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі.

4. Особисті речі.

5. Культурні цінності, виготовлені 50 і більше років тому.

6. Товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом 6 місяців з дня видачі документа, що підтверджує його право на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше 3-х років.

7. Товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України.

8. Товари, що входять до складу спадщини, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття.

9. Товари, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на міжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної території України, за умови документального підтвердження факту нагородження нотаріальними органами відповідної країни.

10. Товари та транспортні засоби особистого користування, що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів.

11. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником.

12. Товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні та призначені для власного облаштування житла і забезпечення життєдіяльності громадян, які перебували за кордоном у відрядженнях (на навчанні), за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) протягом 6 місяців з дня повернення таких громадян в Україну після закінчення строку відрядження (навчання).

13. Товари, що ввозяться працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготермінових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну.

Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.

Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:

- 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;

- 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв.

- алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх кількості не звільняються від оподаткування митними платежами, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні менш ніж 24 години.

Тимчасове ввезення громадянами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до 1 року. Цей термін може бути продовжений митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Ст. 287 Митного кодексу України визначає особливості звільнення від сплати мита деяких товарів, зокрема:

1. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України або вивезенні товарів, визначених як гуманітарна допомога.

2. Товари, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями. При відчуженні таких товарів раніше 3-х років з часу зарахування їх на баланс, ввізне мито сплачується на загальних підставах.

3. Наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання, а також комплектуючі та матеріали, що ввозяться на митну територію України науковим парком та партнерами наукового парку. Звільнення від сплати ввізного мита надається на весь строк реалізації проекту наукового парку, але не більше ніж на 2 роки для обладнання та не більше ніж на 1 рік для комплектуючих і матеріалів з дня затвердження переліку та обсягів товарів.

4. Товари, що ввозяться на митну територію України на адресу Товариства Червоного Хреста України, його органів та місцевих організацій як гуманітарна чи доброчинна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом.

5. Устаткування, обладнання та комплектуючі, а також матеріали, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України технологічними парками, їх учасниками та спільними підприємствами, що виконують проекти технологічних парків. Нараховані суми ввізного мита не перераховуються до бюджету, а зараховуються на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.

6. Устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться ініціаторами створення - суб'єктами господарювання, керуючими компаніями індустріальних парків для облаштування та здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків.

Вивільнені кошти використовуються відповідними суб'єктами для:

1. Облаштування індустріальних парків, у т.ч. з використанням новітніх, енергозберігаючих технологій.

2. Запровадження новітніх технологій, пов'язаних з господарською діяльністю у межах індустріальних парків.

3.Збільшення випуску продукції та зменшення витрат за видами господарської діяльності у межах індустріальних парків.

4. Здійснення науково-дослідної діяльності у межах індустріальних парків.

5. Повернення кредитів та оплати інших запозичень, використаних на облаштування індустріальних парків та здійснення у їх межах господарської діяльності, а також для сплати відсотків за такими кредитами та запозиченнями.

Особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів.

Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів або транспортних засобів до зазначеного органу.

Митним кодексом України передбачено, що митне оформлення завершується протягом 4 робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (ст. 255 МКУ).

За виконання митних формальностей митними органами поза місцем їх розташування або поза робочим часом, справляється плата у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів" від 18.01.2003 р. № 93 зі змінами та доповненнями (табл. 2).

Таблиця 7.2. Розміри плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем їх розташування або поза робочим часом, установленим для митних органів

Назва операції	За одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до виконання митних формальностей), євро
1. Виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів:
- у робочий час	20
- у надурочний, нічний час і вихідні дні	40
- у святкові та неробочі дні	50
2. Виконання митних формальностей митними органами у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів:
- у надурочний, нічний час і вихідні дні	40
- у святкові та неробочі дні	50

Під час митного оформлення товарів митному органу можуть подаватися наступні види митних декларацій.

Митна декларація, заповнена у звичайному порядку, - подається у тому випадку, коли декларант має достатньо відомостей для завершення митного оформлення товарів та транспортних засобів комерційного призначення у відповідності із заявленим митним режимом (ст. 258 МКУ).

Попередня митна декларація - подається до ввезення в Україну товарів (транспортних засобів) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Така митна декларація подається митному органу, в якому буде проводитися митне оформлення товарів, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей (ст. 259 МКУ).

При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, а також доставка та пред'явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими (п. 6 ст. 259 МКУ).

Ввезення товарів на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом (п. 11 ст. 259 МКУ).

Тимчасова митна декларація - подається у разі, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку. Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення митного органу за результатами такого дослідження не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується митним органом, але не більше ніж на 15 днів. Тобто, така декларація може подаватися за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк, що не перевищує 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (ст. 260 МКУ).

Періодична митна декларація - може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов'язання про подання додаткової декларації (ст. 260 МКУ).

Періодична митна декларація подається для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України суднами закордонного плавання, трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, періодичних друкованих видань та товарів, переміщення яких через митний кордон України планується з періодичністю не рідше ніж 2 рази протягом строку дії декларації.

До 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані:

- подати додаткову декларацію із зазначенням точних відомостей про товари, переміщені через митний кордон України протягом попереднього календарного місяця;

- подати передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення митного оформлення товарів;

- сплатити митні платежі, що справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України.

Додаткова митна декларація - подається у випадку подання попередньої, тимчасової або періодичної митних декларацій. Додаткова декларація подається у таких випадках:

- попередня митна декларація не містить всіх необхідних відомостей для завершення митного оформлення;

- після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо спеціальних правил, то додаткову декларацію можна подати протягом 180 та 90 днів з дати випуску товарів, а саме:

- у разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант (уповноважена особа) має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів;

- у разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.

За загальним правилом, митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, протягом 10 робочих днів з дати постачання цих товарів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, а також у разі прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

Документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом або уповноваженою ним особою протягом не менше ніж 1095 днів.

Норми Митного кодексу України допускають внесення змін та відкликання митної декларації, прийнятої митним органом, до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

Митні платежі сплачуються у гривнях, однак, можуть бути сплачені і в іноземній валюті за курсом, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації.

Сплата мита може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

У разі виявлення факту помилкової або надмірної сплати мита митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити про це платника податків.

Помилково або надміру зараховані до державного бюджету суми мита повертаються в порядку, визначеному Міністерством фінансів України, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу.

14