MonCred_1

Зайцев О.В. Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010.

─179 с. – Режим доступу: http://fin.fem.sumdu.edu.ua/uk/moneycredit/

-розширення сфери функціонування кредитно-депозитних грошей і залучення до неї масових платежів населення;

-прискорення обігу грошей;

-зручність здійснення платежів для платників;

-зменшення витрат обігу.

У сучасних умовах кредитні гроші стали основною формою грошей у країнах з розвинутою ринковою економікою, їх частка становить близько 90 % усієї грошової маси в обороті. Успішне функціонування кредитних грошей можливе лише за умови високого рівня розвитку банківської справи, коли кожний суб'єкт грошового обороту може вільно покласти свої гроші в банк, взяти їх звідти, швидко перевести в будь-який пункт ринку і коли йому гарантується повне їх збереження.

Як бачимо, виникнення та розвиток грошей ─ тривалий еволюційним процес, зумовлений розвитком товарного виробництва та обміну.

З нього випливає ряд важливих висновків:

-за походженням гроші ─ це за своєю суттю товар, що виокремився стихійно для полегшення обслуговування товарного обміну;

-гроші ─ це специфічний товар, який має властивість обмінюватись на будь-який інший товар;

-гроші постійно змінюють форму свого існування;

-гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини.

1.2.5 Роль держави у творенні грошей

Гроші виникли еволюційно, поза бажанням і не за вказівкою держави. Але немає підстав взагалі заперечувати роль держави в еволюції грошей.

Роль держави не конституюча, а трансформуюча ─ держа-

ва не створює гроші як економічне явище, але вона може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей (гроші ─ монети, поява неповноцінних грошей ─ паперові гроші). Тобто

держава впливає не на сутність, а на форму грошей.

16

Зайцев О.В. Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010.

─ 179 с. – Режим доступу: http://fin.fem.sumdu.edu.ua/uk/moneycredit/

Але всі дії держави щодо грошей не змінюють їх сутності, не визначають і не заперечують її, тобто мають чітко визначені межі.

1.3. Сутність грошей Гроші відіграють важливу роль у товарному виробництві й

обміні, оскільки це специфічний товар, який має здатність

обмінюватися на будь-який інший товар, тобто гроші – це загальний товар-еквівалент.

Гроші як товар мають такі особливості:

1)подвійна цінність грошей:

-як товару;

-як грошей (загальна споживча цінність).

Із часом золоті монети стираються і зменшуються у вазі, але цінність їх як монет при цьому не змінюється.

17

Зайцев О.В. Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010.

─ 179 с. – Режим доступу: http://fin.fem.sumdu.edu.ua/uk/moneycredit/

Гроші мають загальну споживчу цінність, тобто можуть обмінюватися на будь-який інший товар.

Вирішується протиріччя між споживчою та міновою цінністю товарів;

2) гроші ─ втілення абстрактної суспільної праці взагалі, суспільне мірило вартості звичайних товарів і вираження системи суспільних відносин, що базуються на грошах як еквіваленті при

обміні між виробниками результатами своєї праці; 3) гроші на відміну від інших товарів обслуговують не лише

сферу товарного обміну, а й усі сфери економіки, виконують функцію нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, зокрема, на потреби інвестування.

Гроші як гроші обслуговують обмін товарів (посередники в обміні) використовуються переважно для реалізації наявної споживної цінності, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал є носієм «самозростаючої» вартості, використовуються для забезпечення зростання наявної вартості (використовуються як позичковий капітал).

1.4. Функції грошей

Функція грошей ─ це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Основними функціями грошей є:

1) міра вартості ─ це функція, сутність якої полягає у тому, що гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів у формі ціни.

Двояке призначення цієї функції ─ виражати і вимірювати вартість товарів;

18

Зайцев О.В. Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010.

─179 с. – Режим доступу: http://fin.fem.sumdu.edu.ua/uk/moneycredit/

2)засіб обігу ─ це функція, в якій гроші є інструментом під час обміну товарів і забезпечують їх (товарів) обіг:

T - Г - T (на відміну від бартерного T - T),

де Т ─ товар; Г ─ гроші. Процес поділяється на

два самостійні акти: (Т – Г) і (Г – Т).

Завдяки цьому можна затримувати гроші та нагромаджувати вартість (це розширює можливості виробничої сфери); власник грошей може перенести купівлю іншого товару на майбутнє або взагалі використати гроші за іншим призначенням.

Гроші як засіб обігу мають такі риси:

-портативність;

-економічна подільність;

-однорідність маси;

-відносна міцність;

-дешевизна виготовлення;

-здатність швидко відтворювати будь-яку необхідну для їх обігу кількість.

Формула обігу грошей: T ─ Кредит ─ T (продаж товарів у кредит). Завдяки цьому звузилася сфера використання грошей як засобу обігу і поширилася сфера їх використання як засобу платежу, а також з’явилися так звані кредитні гроші;

3) засіб платежу ─ це функція, коли гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Поява цієї функції обумовлена продажем товару в кредит. Ці гроші відмінні від грошей ─ засобів обігу. Така відмінність пояснюється фактором часу, який відділяє реалізацію товару (в борг) від платежу за рахунок погашення заборгованості.

Вимога до грошей ─ засобу платежу ─ це їх сталість (відбувається коригування ставки процента відповідно до знецінення грошей);

19

Зайцев О.В. Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010.

─179 с. – Режим доступу: http://fin.fem.sumdu.edu.ua/uk/moneycredit/

4)засіб нагромадження ─ це функція, коли гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Ця функція розвинулася після функції засобу обігу, коли товаровиробник міг залишити частину виручки собі (його продуктивність праці була вищою за поточні виробничі та споживчі потреби), але раніше функції засобу платежу.

Гроші як засіб нагромадження можуть мати такі форми: - скарб у вигляді золотих зливків; - скарб в естетичній формі (предмети розкоші);

- скарб у формі нагромадження вартості. У цьому випадку він є резервом платіжних засобів, який можна спрямувати на розширення виробництва, вкласти в цінні папери, банки тощо і отримати додатковий прибуток.

Напрями використання грошей як засобу нагромадження

У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості поділилася на дві частини:

-там, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-ці- льове призначення і є відносно короткочасним; цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості;

-там, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення; воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима - золотом; 5) світові гроші ─ гроші, що обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують

реалізацію взаємовідносин між країнами:

-долар США;

-ЄВРО.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального засобу обігу та засобу перенесення багатства з однієї країни до іншої. Отже, світовим грошам притаманні всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Якщо світові гроші використовують для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу

20

Зайцев О.В. Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010.

─ 179 с. – Режим доступу: http://fin.fem.sumdu.edu.ua/uk/moneycredit/

платежу. Коли витрачають для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, яку вивозять (пересилають), в країну ввозять еквівалентну товарну вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Якщо світові гроші переміщаються з однієї країни до іншої без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства.

Тема 2. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ I ГРОШОВА МАСА

2.1. Сутність і структура грошового обороту

Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення, який відбувається безперервно, тому безперервним є і рух грошей, що його обслуговує.

Грошовий оборот – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Отже, іншими словами, грошовий оборот ─ це процес безперервного руху грошей (у готівковій і безготівковій формах) між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному відтворенні.

Суб’єктами грошового обороту є всі фізичні та юридичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні національного продукту.

Класифікація суб’єктів грошового обороту:

─фірми (підприємства та підприємці), забезпечують створення і реалізацію національного продукту;

─домашні господарства, забезпечують виробництво національного продукту (робоча сила) і його кінцеве споживання;

─державні структури, забезпечують розподіл вартості створеного національного продукту;

─фінансові посередники, суб’єкти грошового ринку, що здійснюють перерозподіл грошових коштів.

21