Понятійний апарат вступу дисертаційної роботи

Поняття	Його визначення
1.Об'єкт дисертаційної роботи	Яке-небудь явище, процес, об'єкт природи, мислення або частина соціальної реальності, що містять у собі досліджувану якість.
2.Предмет дисертаційної роботи	Яка-небудь сторона, властивість, аспект об'єкта дослідження, що безпосередньо вивчається.
3.Проблема дослідження	Протиріччя між якими-небудь сторонами предмета, що визначають розвиток об'єкта, комплекс питань, вирішення яких становить істотний теоретичний і практичний інтерес.
4. Актуальність дослідження	Аргументи важливості, необхідності дослідження, які висуваються з погляду науки і з погляду практики.
5.Огляд літератури	Класифікація й оцінка літературних джерел з погляду відображення ними об'єкта й особливо предмета.
6.Мета дисертаційної роботи	Орієнтація на пізнання і практичне вирішення складових проблеми.
7. Завдання дисертаційної роботи	Результати декомпозиції мети на прості складові.
8. Методологія і методи дисертаційної роботи	Визначення основних методологічних принципів, підходів, використовуваних теорій, понять і методів одержання й аналізу інформації.
9. Емпірична база дисертаційної роботи	Сукупність фактів, статистичних даних, на яких ґрунтується дослідження.
10.Положення, які виносяться на захист	Пропозиції, які являють собою результати перевірки в ході дослідження гіпотез.

Визначення завдань дослідження – це такий етап дослідження, який конкретизує дослідницький процес. Не можна не погодитися з Г.П.Щедровицьким у тому, що: "Кожний процес мислення виникає у зв'язку з певним завданням, і його кінцевий продукт – певне розумове знання – виступає як вирішення цього завдання. Тому можна сказати, щоміж кінцевим продуктом процесу мислення – знанням – і завданням, на вирішення якого цей процес мислення орієнтований, існує певна відповідність; у будь якому випадку продукт процесу мислення може характеризувати завдання". Потім відповідно до сформульованих завдань дослідження обґрунтовуються методологія і методи дисертаційної роботи, її емпірична база та положення, які виносяться на захист.

При визначенні методології дослідження, як рекомендував Г.П. Щедровицький, важливо зафіксувати принцип множинності можливих теоретичних засад методологічної роботи та розуміти, що будь-яка спроба зведення методологічної роботи до однієї наукової бази може тільки дезорієнтувати та закрити реальний шлях наукового обґрунтування методології. Методологічний плюралізм, безсумнівно, є гарантією формування адекватного проблемі та предмету дослідження методологічного комплексу. Але велика кількість методологічних підходів веде до реальних труднощів щодо ефективного їх використання.

Принципово важливою характеристикою дисертації є її наукова новизна, що має бути не тільки задекларована, а і підтверджена всім ходом дослідження. При цьому під науковою новизною розуміється об'єктивна, а не суб'єктивна новизна, тобто принципово нове знання, якого не було у світі до даного дисертаційного дослідження, а не якийсь повтор результатів або, ще гірше, коли відоме науці положення стає зрозумілим дисертантові після завершення його дослідження. Наукова новизна повинна являти собою особистий внесок автора у вирішення проблеми.

Б.О. Райзберг до ознак наукової новизни відносить:

а) постановку нової наукової проблеми;

б) введення нових наукових категорій і понять, що розвивають уявлення про дану галузь знання;

в) розкриття нових закономірностей перебігу природних і суспільних процесів;

г) застосування нових методів, інструментів, апарату дослідження;

д) розробку і наукове обґрунтування пропозицій про відновлення об'єктів, процесів і технологій, використовуваних в економіці і управлінні;

е) розвиток наукових уявлень про навколишній світ, природу, суспільство.

Зміст роботи залежить від її структури, яка можебути лінійною і багатоланковою. Лінійна структура передбачає виклад деяких аспектів об'єкта, кількість яких задає кількість розділів. При цьому лінійна структура робить ці аспекти рівнозначними. Для того щоб визначити їхню співпідпорядкованість, необхідний або окремий розділ, або слід забезпечити їх супідрядність у висновку роботи. Дволанкова структура, або структура "два по три", трохи інакше визначає зміст. Перший розділ тут звичайно присвячений теоретичному аналізові проблеми, осмисленню накопиченого досвіду, а другий передбачає або проведення самостійних емпіричних досліджень, або розробку моделі, проекту, пропозицій щодо реформування тієї чи іншої підсистеми. Таким чином, тут реалізується принцип "наука – практика". Триланкова структура, або структура "три по два", визначає зміст, що реалізується за принципом: "наука – досвід – практика".

Можуть бути й інші підходи: "практика – наука" і "практика – досвід – наука", що передбачає узагальнення і всебічне осмислення практики, узагальнення досвіду з метою одержання нового знання про об'єкт. Не менш цікавими видаються схеми типу: "досвід – практика – наука", "досвід – наука – практика". Підкреслимо, що вибір однієї із наведених методологічних схем побудови змісту роботи і її осмислення принципово необхідні для розгортання змісту роботи. Основна частина дисертації певним чином структурується, розбивається на розділи, а останні – на параграфи. Варіанти структури дисертації наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2