- •Розділ 1
- •Ареальна фразеологія й мовна картина світу
- •1.2. Основні фразеологічні складники мовної картини світу в
- •2.1. Фразеологія родильної обрядовості в мовній картині світу
- •2.2. Фразеологічні одиниці весільної обрядовості в репрезентації мовної картині світу в українських східнослобожанських говірках
- •Розділ 3
- •3.1. Фразеологія традиційних занять мешканців східнослобожанського ареалу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Список використаної літератури
Висновки
1. Вивчення наукової літератури, у якій студіюють питання про мовну картину світу, переконує нас у тому, що вона є засобом відображення об’єктивної дійсності, системи знань про світ, а отже концептуальної картини світу (ККС). Мовна картина світу (МКС) відбиває ступінь розвитку свідомості особистості й культури суспільства, зміни в пізнанні світу, оскільки зміни ККС зумовлюють відповідні зміни мовної картини.
У межах загальнонаціональної української мовної картини світу існують локальні, які не лише конкретизують особливості загальноукраїнського менталітету, а й репрезентують історичні, соціальні, політичні аспекти формування та існування відповідного ареалу. Мовна картина світу у слобожан є однією з таких ареальних систем. Діалектна східнослобожанська фразеологія сформувалася внаслідок взаємодії різних національних культур, представники яких складають населення регіону. Специфіка фразеологічних субститутів східнослобожанських говірок зумовлена такими їхніми ознаками, як новоствореність і маргінальність.
2. Фразеологія як складова частина мовної картини світу відбиває різні аспекти життя мешканців ареалу, передусім, побут, повсякденне спілкування, обрядові сфери те, що є життєво важливим для представників усіх суспільних верств; віддзеркалює особливості матеріального й духовного життя, подає лінгво-етнокультурну характеристику досліджуваного регіону. Усього проаналізовано понад 1050 фразеологічних одиниць, формування яких зумовлено особливостями концептуальної картини світу мешканців регіону, позначено рисами національного менталітету, особливостями соціального, історичного розвитку.
Список використаних джерел
Ар – Аркушин Г. Словник евфемізмів, уживаних у говірках та молодіжному жаргоні Західного Полісся та західної частини Волині / Г. Аркушин. – Луцьк ; Люблін : Вид-во „Волинська обласна друкарня”, 2005. – 198 с.
Арк – Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав : народні вислови та загадки із Західного Полісся та західної частини Волині / Г. Аркушин. – Люблін ; Луцьк, 2003. – 177 с.
Список використаної літератури
Авксентьєв Л. Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування / Л. Г. Авксентьєв // Мовознавство. 1987. № 1. С. 43 – 46.
Алефиренко Н. Ф. Язык, сознание и культура : проблемы методологии / Н. Ф. Алефиренко // Слово в словаре и дискурсе : сб. науч. ст. к 50-летию Харри Вальтера. - М. : Эллипс, 2006. - С. 30 - 38.
Апресян Ю. Д. Избранные труды : в 2 т. / Ю. Д. Апресян. – М. : Яз. рус. культуры, 1995. –
Т. 2. – 1995. – 767 с.
Аркушин Г. Л. Атлас мисливської лексики Західного Полісся / Г. Л. Аркушин. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 410 с.
Аскольдов-Алексеев С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов-Алексеев // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста : антология. – М. : Наука, 1997. – С. 267 – 279.
Ястремська Т. О. Структурно-семантична організація та географічна диференціація пастушої лексики гуцульського говору : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Т. О. Ястремська. – К., 2002. – 20 с.
Dąbrowska A. Eufemizmy współczesnego języka polskiego / А. Dąbrowska. - Wrocław : Wyd-wo Uniwersytety Wrocławskiego, 1994. - 419 s.
Dobrovol’skij D. Phraseologie und sprachliches Weltbid / D. Dobrovol’skij // Deutsch Phraseologie in Sprachsystem und Sprachverwenbung / hrsg. von Csaba Főldes. - Wien, 1992. - S. 171 - 195.
Krzyżanowska A. Polska і francuska frazeologia śmierci / А. Krzyżanowska. – Lublin : Wydawnictwo UMCS, 1999. – 120 s.
Додаток А
Результати соціолінгвістичного експерименту
Таблиця А. 1
Експериментальна група № 1 вікова категорія 15 25 років
|
№ |
Фразеологізми |
Комишне |
Луганськ |
Марківка
|
Біловодськ |
|
1 |
іти з хлібом |
61 |
52 |
69 |
68 |
|
2 |
посилати за рушниками |
40 |
40 |
52 |
61 |
|
3 |
виносити гарбуза |
70 |
52 |
89 |
91 |
Таблиця А. 2
Експериментальна група № 2 вікова категорія 25 40 років
|
№ |
Фразеологізми |
Комишне |
Луганськ |
Марківка
|
Біловодськ |
|
1 |
іти з хлібом |
72 |
54 |
78 |
78 |
|
2 |
посилати за рушниками |
51 |
48 |
84 |
81 |
|
3 |
виносити гарбуза |
64 |
61 |
85 |
84 |
|
4 |
перерізати хліб |
67 |
53 |
79 |
77 |
|
5 |
хліб приймати |
66 |
49 |
69 |
68 |
Додаток Б
Розуміння мовцями внутрішньої форми фразеологізмів
Таблиця Б.1
Експериментальна група №1 шахтарі
|
№ |
Фразеологізми |
Кількість відповідей на 100 інформантів | ||
|
Правильних |
Приблизних |
Неправильних | ||
|
1 |
ставити коня |
99 |
1 |
- |
|
2 |
ставити зуби |
97 |
3 |
- |
|
3 |
іти на бровку |
96 |
4 |
- |
|
4 |
лазити в норку |
99 |
1 |
- |
|
5 |
палити костри |
98 |
2 |
- |
|
6 |
пускати орла |
100 |
- |
- |
Таблиця Б. 2
Експериментальна група № 2 мешканці шахтарського селища
Додаток В
Матеріали до фразеологічного словника українських
східнослобожанських говірок
Пояснювальна записка
До додатку ввійшло близько 1200 фразеологічних одиниць, зібраних здобувачем за спеціальним питальником протягом 2003 – 2010 років у населених пунктах східнослобожанського ареалу (адміністративно це населені пункти переважно Луганської області, частково – Ростовської області Росії, де поширені українські говірки). Основу реєстру становлять метафоричні сполуки, що традиційно розглядають як ідіоми (фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності).
Статті розроблено за алфавітом компонентів-вокабул і одночасно за стрижневим принципом: вирази подано й витлумачено за першим іменником, а в разі його відсутності – за словами інших частин мови в такому порядку: прикметник, займенник, дієслово, числівник, прислівник. Паралельно фразеологічні одиниці згруповано в окремі гнізда навколо стрижневого слова, що дає можливість простежити фразеотворчу активність слів.
Додаток Г
Перелік питань для польового збирання
ареальних фразеологічних одиниць
Традиційний весільний обряд
Як у Вашому населеному пункті називають гуляння неодруженої молоді?
Як у Вашому населеному пункті говорять: іти (збиратися) на вулицю, іти (збиратися) на гулянку? Чи вживають якісь інші вислови?
Чи пов’язані назви гулянь молоді з місцем гулянь?
Хто очолює молодіжні гуляння? За яким принципом обирають ватажка?
Чи говорить молодь у Вашому населеному пункті іти (збиратися) на вулицю, іти (збиратися) на гулянку?
