Методичні рекомендації з виконання завдань практики

Додаток № 1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Стахановський педагогічний коледж

ЛНУ імені Тараса Шевченка

Щоденник

спостережень та організації

навчальної (ознайомчої) практики

з додаткової кваліфікації

«Практична психологія»

студентки 1 курсу 301 групи

спеціальність “Початкова освіта”

_________________________________

(П.І. по батькові)

Керівник практики:

____________________

Місце проходження:

____________________

Щоденник повинен включати:

• мету і завдання практики;

• індивідуальний план-графік роботи практиканта на період практики за схемою:

“Затверджую”

Керівник практики:

_________________

Індивідуальний план графік

Тиждень дата	Зміст завдання	Оцінка (бали)
1	2	3

Форма запису у щоденнику

Тиждень дата	Зміст роботи, психолого-педагогічні спостереження	Аналіз, висновки
1	2	3

Додаток № 2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Стахановський педагогічний коледж

ЛНУ імені Тараса Шевченка

Звіт

спостережень та організації

навчальної (ознайомчої) практики

з додаткової кваліфікації

«Практична психологія»

студентки 1 курсу 301 групи

спеціальність “Початкова освіта”

_________________________________

(П.І. по батькові)

Керівник практики

________________

Прізвище, ім’я та по батькові

Місце проходження:

________________

1. Де проходив (ла) практику.

2. Виконання плану практики. Що було виконано понад плану, чому не виконані окремі завдання плану?

3. Кількість проведених соціально-педагогічних заходів (вказати форми та теми).

4. Які проведені напрямки соціально-педагогічної роботи вирішувались під час практики? Результати.

5. Які труднощі зустрічались у процесі роботи студента-практиканта?

6. Які вміння та навички соціально-педагогічної роботи з дітьми набули в процесі практики?

7. З якими новими технологіями соціально-педагогічної роботи познайомились під час проходження практики?

8. Висновки за підсумками практики. Значення навчальної (соціально-педагогічної) практики у вашому професійному становленні. Пропозиції щодо вдосконалення змісту та організації навчальної практики.

Характеристика

Студентки – практикантки

1 курсу 302 групи

шкільного відділення

спеціальність «Початкова освіта»

________________________

П.І. студента

1. Найменування установи.

2. Прізвище, ім’я по батькові студента.

3. Терміни проходження практики.

4. Мотивація студента-інтерес до роботи данного конкретного закладу.

5. Активність студента. Відношення студента до практики. Дотримання етичних норм.

6. Індивідуальні особливості студента – впевненість, відкритість, готовність обговорювати проблеми, що виникають, стиль спілкування з дитиною і колегами, готовність надати допомогу.

7. Організація робочого дня.

8. Досягнення мети, цілей практики і виконання завдань практики.

9. Рівень сформованості професійних вмінь.

10. Рівень професійної самосвідомості студента, що передбачає чітке і зріле визначення своєї професійної ролі.

11. Практична допомога, яку надав студент під час практики.

12. Оцінка за практику. Що покладено в основі цієї оцінки?

М.П. Директор:____________

Психолог: _________________

Додаток № 3

План-схема аналізу

діагностичної роботи

1. Аналіз умов підготовки, організації і проведення діагностичного дослідження.

2. Обґрунтування вибору методики або батареї тестів, що використовуються в діагностиці, способу обробки, систематизації, інтерпретації результатів дослідження, а також надійності і вірогідності поставленого діагнозу.

3. Аналіз продуктивності діяльності психолога, оцінка вмінь і навичок, недоліків роботи, що проводилась.

4. Рекомендації по удосконаленню проведення психодіагностичного дослідження.

Додаток № 4

Протокол

обследования компонентов

школьной зрелости дошкольника

Ф.И. ребенка _________ Возраст ____________

Дата обследования________________

1. Морфологическая готовность
№	Параметры	Предмет изучения	Категория	Критерий
1	Физическая готовность	Группа здоровья Дефекты	Состояние здоровья (зрение, слух, ОДА, руки, ноги)	123
2	Урівень физического развития	а) показатели физического развития б) развития крупной моторики в) развитие мелкой моторики г) зрительно-моторной координации	Вес рост Упражнение «Знакомство» Методика «Виражи» Методика «Точки	Соответствует Опережает возраст Замедленное развитие Социальная карликовость 2345 2345 2345 2345
2. Психологическая готовность
Эмоциально-волевая готовность
1	Развитие произвольной регуляции деятельности	а) умение ориентироваться на систему условий б) способность к самореализации (постановки цели, умение планировать, способность воспроизводить образец, контролировать результаты) в) умение действовать по правилу г) умение ориентироваться на образец	Методика «Образец и правило» Методика «Копирование фразы» Методика «Лабиринт» Методика «Домик»	2345 2345 2345 2345
Мотивационная готовность
1	Учебная мотивация	а) Интерес к школе б) Мотив учения	Положительный Нейтральный Отрицательный Внешний Учебный Игровой Позиционный Оценочный Социальный	5 4 2
Интеллектуальная готовность
1	Развития внимания	а) концентрация внимания б) переключения внимания	Методика «Составь целое» Методика «Залатай коврик»	2345 2345
2	Развитие восприятия	а) зрительное б) образное в) слуховое	Методика «Зашумленные картинки» Методика «Что это?» Методика «Графический диктант»	2345 2345 2345
3	Развитие памяти	а) зрительная б) слуховая в) смысловая	Методика «Запомни и зарисуй» Методика «10 слов» Методика «Смысловые пары»	2345 2345 2345
4	Сформованность функции мышлений	а) наглядно-действенное б) образное в) словесно-логическое г) обобщение д) наблюдательность е) сравнение	Методика «Последовательность действий» Методика «Лишний предмет» Методика вопросник Методика «Классификация» Методика «Чего не хватает» Методика «Найди одинаковые»	2345 2345 2345 2345 2345 2345
Социальная готовность
1	Коммуникативные навыки	а) уровень тревожности б) контактность	Боязлив, тревожен Волнуется Эмоционален Спокоен, уравновешен Аутичен, скуп в общении Ищет контакта с родителями Забыл о существовании родителей	2 3 4 5 2 3 4
2	Познавательная активность	а) интерес к занятию		2345
Личностная готовность
1	Нормы поведения		Сформированы В стадии формирования Социально не адаптирован	2345
2	Устойчивость чувств и эмоций	Отношение к неудачам	Спокойно Нервничает Замыкается, плачет Отказ от работы	2345
3	Уровень развития самостоятельности	Степень самостоятельности	Не принимает помощи, отказ от деятельности С минимальной помощью взрослого С устным указанием взрослого Самостоятельно	2 3 4 5
4	Параметры возбуждения и торможения	а) Утомляемость б) Работоспособность	Длительность работы без от влечений 10 15 20 30 Быстро Спокойно Медленно Отвлекаются	2345 5 4 3 2

Выводы о степени готовности

1. Типология:

• дошкольный

• псевдоучебный

• коммуникативный

• предучебный

• учебный

2. Уровень психологического развития:

• соответствует возрасту

• опережает возраст

• замедленное развитие

3. Коррекции подлежит:

• эмоционально-волевая

• мотивационная

• интеллектуальная (восприятия, внимание, память, мышление)

• педагогическая (чтение, письмо, счет, речь)

• социальная (коммукативность)

• личностная (тревожность, гиперактивность, импульсивность)

4. Консультация:

• логопед

• психоневролог

• психиатр

• МППК

5. Готовность к школе:

• Всего баллов:

• ВСН

6. Рекомендовано обучения

• ССШИ ( в условиях школы, д/с)

• СОШ

• Отсрочка на год: функционально не готов

Председатель:

Психолог:

Члены комиссии:

Додаток № 5

Схема психологічного аналізу уроку

1. Загальна характеристика

Клас _______________ Навчальний предмет ______________________

Мета уроку ___________________________________________________

П. І. Б. учителя ____________________________________________

Дата проведення уроку _______________________________________

2. Підготовка до уроку з боку:

вчителя __________________________________________________

учнів __________________________________________________

3. Характеристика уваги учнів і вчителя на уроці:

3.1. Відзначити прийоми, якими користується вчитель для організації уваги:

- звертання до учнів;

- підкреслення важливості інформації;

- використання наочності;

- наведення цікавих, доступних прикладів;

- хороший темп уроку

3.2. Відзначити причини неуважності уваги учнів (на якому етапі уроку) ___________________________________________________________

3.3 Оцінити вміння вчителя розподіляти увагу між різними видами діяльності _________________________________________________________

3.4. Відзначити, як організував учитель переключення уваги учнів у наступних випадках:

- від опитування до пояснення нового матеріалу;

- від виконання самостійних робіт до повторення, закріплення і т. д.;

- допомога в переключенні уваги «повільним» учням

3.5. Відзначити прийоми, якими користувався вчитель для переклю­ченні уваги учнів:

- «логічний місток»;

- назва нової теми — запис її на дошці;

- підкреслення значимості матеріалу;

- своєчасна паузка, розрядка;

4. Характеристика сприйняття навчального матеріалу:

4.1. Відзначити прийоми, якими користувався учитель при підготовці до сприйняття матеріалу уроку:

- мотивація;

- чітка постановка цілей уроку;

- подана установка;

- створення ситуації очікування;

4.2. Особливості використання наочності та його застосування:

• схеми, креслення, графіки та ін., їхня відповідність психології сприйняття;

• створення опорної схеми змісту матеріалу;

• ознайомлення учнів зі сприйманими об'єктами;

• складання алгоритму дії учнів;

• ілюстрація того, що описує вчитель словами (у тому числі лабораторні досліди)

4.3. Виділити прийоми, за допомогою яких учитель оцінює свідомість сприйняття:

- реакція учнів на відповіді інших учнів;

- виникнення питань в учнів;

- висловлення і доповнення учнів;

4.4. Визначення прийомів, за допомогою яких відбувається вибірковість сприйняття:

- відсутність зайвої деталізації;

- виділення структури об'єкта;

- виділення об'єкта сприйняття голосом, кольором і т. д.;

4.5. Способи формування спостережливості в учнів:

• постановка мети спостереження;

• виділення станін спостереження;

- фіксування загального, суттєвого;

- підбитім проміжних і кінцевих підсумків;

5. Характеристика особливостей мислення учнів на уроці:

5.1. Визначити методи, які застосовуються вчителем для активізації розумової діяльності:

- розповідь, бесіда, лекція;

- використання проблемного навчання;

- створення навчальних ситуацій;

- використання принципу поетапного, планомірного формування розумових дій;

5.2. Відзначити шляхи формування понять:

- від конкретних операцій до загального, абстрактного;

- виділення ознак поняття (суттєвих і другорядних);

- встановлення зв'язків між поняттями всередині предмета і між предметами;

- порівняння вивчених та нових явищ і предметів.

5.3. Використання прийомів активізації мислення учнів:

- проблемні навчальні ситуації;

- обговорення, дискусії;

- завдання з несформульованими питаннями (відсутніми даними);

5.4. Виявити особливості питань, які ставляться перед учнями: - питання вимагають простого відтворення знань;

- питання, що стимулюють процес аналізу, синтезу, узагальнення, - класифікації, конкретизації і т. д.;

- питання, що спонукають порівнювати, протиставляти і т. д.;

-питання, які припускають встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

5.5. Робота вчителя з навчання прийомам розумової діяльності уч­нів:

- вчить ставити мету розумового пошуку;

- дає навички роботи у навчальних ситуаціях;

- вчить здійснювати розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.);

- вчить контролювати і оцінювати свою роботу;

- вчить прийомам колективної розумової діяльності;

5.6. Відношення вчителя до мовлення учнів:

- виправляє помилки у мовленні при викладанні навчального ма­теріалу;

- використовує не тільки усне, але й письмове мовлення учнів;

- стежить за повними відповідями учнів;

- заохочує виразність мовлення вчителя;

5.7. Особливості мовлення вчителя на уроці:

- доступність;

- довільність;

- варіативність; ,

- виразність;

- емоційність;

- логічність;

- літературність;

- доречність.

6. Характеристика особливостей пам'яті учнів на уроці:

6.1. Прийоми, які використовуються вчителем для осмисленого та міцного запам'ятовування навчального матеріалу:

— мета і план уроку, запис їх на дошці;

- установка на запам'ятовування: міцність, свідомість, точність, взяти до відома, загальний зміст та ін.;

- логічна обробка інформації;

- виділення головного в матеріалі;

- встановлення причинно-наслідкових зв'язків досліджуваного та відомого матеріалу;

- запис визначень, складання опорних схем, алгоритмів і т. д.;

- об'єднання інформації у логічні блоки;

- залучення учнів до практичного застосування правил, законів;

- складання учнями моделей, малюнків, графіків, заповнення таб­лиць;

6.2. Навчання учнів методам продуктивного запам'ятовування інформації для роботи в класі і вдома:

- об'єднання матеріалу в значеннєве угрупування;

- встановлення асоціацій за подібністю, контрастом, суміжністю;

- співвідношення образу і слова при запам'ятовуванні;

- складання плану, тез, конспекту;

- переклад «мови» книги на «мову» власних думок; - способи активного пригадування;

- використання прийомів мнемотехніки (спеціальні прийоми запам'ятовування навчального матеріалу);

5.3. Види пам'яті, які використовуються вчителем на уроці:

- словесно-логічна;

- наочно-образна; '

- емоційна;

- рухова.

7. Особливості поведінки вчителя на уроці:

7.1. Психічний стан учителя:

- позитивний (спокій, впевненість, доброзичливість та ін.);

- негативний (скутість, дратівливість, байдужість та ін.).

7.2. Манера -звертання до учнів під час уроку:

- доброзичлива, поважна;

- вимоглива, сувора;

- часом образлива (глузування та ін.);

- здатність проникнути у внутрішній світ учня;

7.3. Уміння встановити контакт із класом:

- увага розподілена на всіх учнів і на їхній діяльності;

- часто відбувається переключення уваги на роботу окремих учнів;

- проявляється здатність підтримувати працездатність учнів; проявляється здатність установити дисципліну на уроці;

- відбувається реакція на поведінку окремих учнів;

7.4. Здатність організувати навчальну роботу:

- забезпечується щільність роботи учнів на уроці;

- здійснюється керівництво самостійною роботою учнів;

- використовується групова робота;

- присутні елементи змагання, взаємного контролю;

- коментар роботи, що виконується учнями;

7.5 Особливості інструктажу щодо виконання самостійних завдань у класі

7.6 Особливості інструктажу щодо виконання домашнього зав­ дання

7. Характеристика зауважень, зроблених учителем на уроці:

- за характером виконуваних робіт;

- за культурою мовлення, логікою викладу;

- з дисципліни, манери поведінки;

- стосовно однокласників;

8. Особливості організації зворотною зв'язку вчителем:

8.1. Цілі зворотного зв'язку:

• перевірка рівня знань, умінь і навичок учнів;

• уточнення і пояснення правильності дій учнів;

• одержання робочих гіпотез з досліджуваних питань;

• уточнення етапів розумової діяльності;

• попередження помилок у міркуваннях учнів.

8.2. Особливості організації зворотного зв'язку на різних етапах уроку

Моменти уроку	Перевірка наявних знань	Пояснення нового ма­теріалу	Закріплен­ня нового матеріалу
Перевірка домашнього завдання
Розгляд уточнюючих, осмислюючих питань
Демонстрація наочного приладдя (у тому числі лабораторних дослідів)
Самостійна робота учнів

8.3. Як перелаштовуються учні на певні дії вчителя

8.4. Якою є система контролю навчальної діяльності учнів

9. Характеристика поведінки учнів на уроці:

9.1. Загальна активність і працездатність учнів

9.2. Реакція учнів на успіхи і невдачі однокласників

9.3. Відношення учнів до вчителя, його зауваженням із приводу їхньої навчальної роботи '

10. Підбиття підсумків уроку:

10.1. Чи була досягнута мета уроку:

• з організації навчальної діяльності учнів;

• за наявність інтересу;

• з організації уваги;

• з розвитку психічних процесій;

• за рівнем засвоєним навчального матеріалу;

• з виховання учнів;

2. Значення матеріалу уроку для учнів:

- пізнавальне, науково;

• етичне (моральне);

• естетичне (художнє);

• практичне (ділове);

• соціальне (суспільне);

• виховне (педагогічне);

• особистісно-значеннєве;

2. Загальні висновки щодо уроку. Оцінка. Побажання.

Додаток № 6

Спостереження виховної роботи

Мета: засвоєння методики спостереження (організації і проведення виховної години. Визначення зв’язків тематики з віковими особливостями учнів. Актуальність питання.

Виконання завдання: при відвідуванні виховних заходів необхідно звернути увагу на взаємодію учителя і учня, користуючись схемою спостереження:

1. Прийняття і аналіз ставлення учня до виховного заходу. Реакція (позитивна або негативна) учня, настрій . М’яка (приймаюча, або жорстка (відчужена) манера сприйняття цього відношення, настрою, аналіз його причин, нагадування про нього ( позитивне чи негативне), прогнозування його (“Щось вам дуже весело, як би плакати не довелось”, “Ти не хочеш цього робити тому, що у тебе нічого не виходить).

2. Правила, заохочення або осудження школяра, його поведінки (не плутати з оцінкою!) - схвалю вальне похитування головою, слова “Так…”, “Продовжуй”, “Правильно” або протилежні дії і слова.

3. Жарти, використання гумору. Доброзичливий, що знімає напругу або має образливий, принизливий характер. Звернена до одного учня або до всіх дітей і яким чином (підтримує всіх, одного за рахунок останніх, принижує одного, закликаючи останніх посміятися над ним, тощо)

4.Прийняття, знехтування або використання відповідей, висловлювань учня. Педагог виявляє, доповнює, розвиває або цурається, показуючи неправильність ідей, думок, уявлень школяра. Позитивна, нейтральна або негативна форма (“Ти несеш нісенітницю. Звідки це ти взяв!”, “Так правильно. А ти звернули увагу, що тут…”). Педагог висловлюється або сам звертається до класу (…Хто може виправити, доповнити”). Ця категорія використовується, коли мова йде про доповнення, але як тільки вчитель переходить до власного викладу матеріалу, використовується категорія “розповідь вчителя”.

5. Оцінка відповіді, роботи школяра. Бальна, у вигляді висловлювання, пояснення, чому виставлений той чи інший бал, змістовне чи загальне (“Добре” Потрібно було навести власні приклади, а ти повторив ті, які давала я”; “Задовільно” Недостатньо доклав зусиль ), вказівка на колишні заслуги і недоліки учня, відсутність пояснень (“Сідай. Задовільно – Чому? – Ще я буде на уроці витрачати час на пояснення”; “Добре. Отже, можеш розмовляти.)

6. Запитання вчителя. Характер запитання, форма звертання

7. Розповіді вчителя. Наведення фактів, їх обґрунтування, цитування джерел, конкретність або абстрактність викладу тощо. (Коли вчитель задає питання згідно своєї розповіді, використовується категорія 6.)

8.Розпорядження, вказівки, накази. Форма.

9. Критика, зауваження, підтвердження власних уповноважень. Доброзичливе, нейтральне, жорстке висловлювання, підвищена чи крик з метою змінити негативну поведінку учня, пояснення, чому вчитель цього вимагає, повна авторитарність.

10. Пауза, мовчання. Мета, тривалість, результативність

11. Відповідь на запитання учителя. Форма. Повнота. Свобода висловлювання власних поглядів, ідей.

12. Реакція на жарти вчителя.

13. Реакція на похвалу і осудження з боку вчителя.

14. Реакція на зауваження вчителя.

15. Реакція на оцінку.

16. Розмова з вчителем з власної ініціативи. Форма, тематика, зв’язок з завданням, що виконується, матеріалом уроку. Висловлення незгоди, заперечування точки зору педагога, дискусійність тощо.

17. Запитання, що задаються вчителю. Характер. Зміст. Манера. Зв’язок з матеріалом уроку.

18. Дискусія між учнями, яка проходить ніби то без участі вчителя і не з його ініціативи. Форма, манера звертання дітей один до одного.

19. Форма вираження свого ставлення до уроку і вчителя.

20. Мовчання або 29а мешкання учня. Чим викликане. Тривалість.

21. Інші форми поведінки, висловлювань дорослих і дітей.

Додаток № 7

План-схема аналізу малюнку

1. Розміщення постатей на аркуші.

2. Розмір постатей.

3. Поза, вираз обличчя, деталізованість.

4. Співвідношення складу реальної та намальованої сім’ї.

5. Зображення великої кількості предметів.

РЕКомендована література:

1. 1. А. Грецов Психологические тренінги с підростками Питер, 2008

2. Битянова М.Р. Адаптация ребенка в школе: диагностика, коррекция, педагогическая піддержка. – М., 1997

3. Варнагева Л.В. Школьные проблемы глазами психолога. – М., 1998

4. Клюева Н.Ф. Технология работы психолога с учителем. – М., 2000

5. Л.В. Туріщева 101 схема й таблиця на допомогу шкільному психологу, Харьків Видавнича група «Основа», 2008

6. Л.Д. Короткова Сказкотерапия в школе ЦГЛ, М., 2006

7. Михайлина М.Ю. М.А. Павлова – Психологическая помощь подростку в кризисных ситуациях: консультирование занятия тренінги. Волгоград, 2009

8. О.В. Хухлаева Тропинка к своему Я начальная школа (1-4), Генезис, М, 2001

9. Практика сказкотерапии: сборник сказок, игр и терапевтических программ. Речь. СП, 2007

10. Психодиагностические материалы по изучению личности школьника. – Минск, 1989

11. Р.В. Овчарова Практическая психология в начальной школе Сфера, М., 1999

12. Рабочая книга школьного психолога под. ред.. И.В. Дубровиной. М. Просвещение, 1991 г.

13. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 3-е узд. – М.: ВЛАДОС, 2001

14. Самоукина Н.В. Первые шаги школьного психолога. – Дубна, 2000

15. Туріщева Л.В. Психолого-педагогічні аспекти уроку Харьків. ВГ «Основа»

16. Туріщева Л.В. Психокорекційні ігри в роботі педагога. Харьків. ВГ «Основа»

17. Туріщева Л.В. Робота шкільного психолога з батьками. Харьків, ВГ «Основа»

18. Туріщева Л.В., Гончаренко О.В. Вивчення особистості учня і педагога. Харьків, ВГ «Основа»

19. Н.В. Нижегордцева, В.Д. Шадриков. Психологическая готовность ребенка к школе. – Владос, Москва, 2002

33