Характеристика повинна бути надрукована на 1 аркуші

Додаток № 3

Схема аналізу режиму дня в

різних вікових групах

1. Відповідність режиму дня програмі дошкільного виховання, за якою працює дошкільний заклад.

2. Яка створена гігієнічна обстановка в дошкільному закладі.

3. Відповідність режиму дня віковій групі науковим вимогам до режиму.

4. Визначте, чим відрізняється режим дня у молодшій, середній і старшій групах?

5. Проаналізуйте послідовність, тривалість, організованість, доцільність режимних процесів місце кожного режимного процесу в режимі дня.

6. Чи відбувається чергування активної діяльності з відпочинком, діяльність рухів із спокійною діяльністю?

7. Емоційний стан дітей, їх ставлення до режимних процесів (позитивне, негативне).

8. Які виховні, освітні, комунікативні, мовні завдання вирішуються в ході режиму дня?

9. Якими методами і прийомами здійснюється привчання дітей до правильного виконання режимних процесу в різних вікових групах?

10. Чим відрізняються ці методи і прийоми. Порівняйте і обгрунтуйте їх доцільність і ефективність.

11. Зробіть висновок про вплив режимних процесів, що ви спостерігали, на всебічний розвиток особистості дитини.

12. Чи були порушення режиму, їх причини, шляхи запобігання.

Схема

аналізу організації прогулянки

в різних вікових групах

1. Умови, створені для проведення прогулянки (пристосованість ділянки і її обладнань для різних груп, наявність інвентарю, що виноситься, його зберігання, відповідність кліматичним умовам і віковим особливостям дітей, якість і зберігання обладнання і посібників; профілактика травматизму; відповідність одягу дітей сезону);

2. Особливості організації дітей при підготовці до прогулянки: постановка мети і вибір іграшок, обладнання; керівництво процесом одягання, його послідовністю, допомога дорослих і взаємодопомога дітей; контроль вихователя за одягом дітей перед їх виходом; тривалість зборів на прогулянку;

3. Структура прогулянки. Основні види діяльності і їх чергування, дотримання рухового режиму;

4. Організованість дітей, вміння знайти собі заняття.

5. Прийоми керівництва діяльністю і поведінкою дітей.

Додаток № 4

СХЕМА

АНАЛІЗУ ЗАНЯТЬ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

1. Санітарно-гігієнічні умови; підготовленість обладнання, необхідного для дітей і вихователя, його якість; психологічна підготовка дітей до занять, мотивація навчальної діяльності, створення емоційного фону. Організація початку заняття. Прийоми переключення уваги дітей і концентрація на навчальній роботі.

2. Тип і структура заняття, форма проведення, відповідність меті і завданням. Раціональне використання часу.

3. Зміст заняття, відповідність програмі, рівню розвитку дітей. Які знання, вміння, навички формуються. Інформаційна насиченість заняття. Повнота і послідовність ознайомлення дітей з матеріалом. Науковий рівень матеріалу, його виклад, зв’язок з життям.

4. Оптимальність вибору методів і прийомів роботи на кожному етапі заняття. Наскільки вибрані методи забезпечують усвідомленість і міцність засвоєння знань. Урахування вікових і індивідуальних особливостей.

5. Стимулювання пізнавальної і творчої активності дітей. Прийоми керівництва увагою дітей. Стимулювання позитивного відношення до навчальної діяльності. Методика змістовного оцінювання знань, результатів продуктивної діяльності дітей.

6. Виховання дітей в процесі заняття. Які якості особистості формуються. Які прийоми і засоби впливу використовуються, їх ефективність. Заходи, що забезпечують високу працездатність дітей.

Додаток № 5

МЕТОДИКА

З ВИЯВЛЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ТЕХНІЧНИХ

НАВИЧОК З МАЛЮВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконання завдання. В ранкові години запропонувати двом дітям завдання з малювання олівцем і пензлем. Дані зафіксувати в графі “Результати спостережень” (плюс ставиться, якщо навичка сформована, мінус, якщо відсутня, плюс-мінус – у випадку її недостатньої сформованості.

Отримані результати обстеження співставити з вимогами програми для дітей даного віку і зробити висновок про рівень оволодіння конкретною дитиною навичками і вміннями в техніці малювання.

Навички і вміння	Результати спостережень
	Навичка засвоєна міцно	Навичка в процесі становлення	Навичка не сформована
Навичка тримання: а) олівця; б) пензлика
Навичка положення руки з олівцем при малюванні: а) вертикальних; б) горизонтальних ліній
Навичка тримання пензлика при малюванні: а) широких; б) тонких ліній
Навичка проведення ліній пензлем
Уміння володіти пензлем, олівцем при різних прийомах малювання
Навичка довільної регуляції сили нажиму
Навичка довільного зменшення і прискорення темпу руху
Навичка завершення руху в необхідній точці.
Навичка ритмічного проведення повторних рухів
Уміння регулювати рух відповідно завданням зображення
Навичка утримання напрямку руху
Уміння змінювати напрямок руху (під кутом, перехід від руху по прямій до руху по колу)
Уміння підкорювати рухи відповідно відрізків за довжиною (прямокутник, квадрат)

Виконання завдання. В ранкові години запропонувати двом дітям завдання з вирізування ножицями. Дані зафіксувати в графі “Результати спостережень” (плюс ставиться, якщо навичка сформована, мінус, якщо відсутня, плюс-мінус – у випадку її недостатньої сформованості.

Отримані результати обстеження співставити з вимогами програми для дітей даного віку і зробити висновок про рівень оволодіння конкретною дитиною навичками і вміннями в техніці вирізування.

Навички і вміння	Результати спостережень
	Навичка засвоєна міцно	Навичка в процесі становлення	Навичка не сформована
Навичка тримання нижниць
Навичка положення руки з ножицями в вирізуванні: 1. По прямій: а) коротких відрізків (чіткість розрізу); б) середніх (рухи руки з ножицями, ширина розкриття лезв); в) довгих.
2. По кривій: а) округлих ліній (плавність руху); б) хвилястих (довільність затримання і прискорення різання)
Навичка положення рук при вирізуванні
Координація рук при вирізуванні
Навичка силуетного вирізування: а) спрямованість руху; б) швидкість усвідомленого різання; в) розмах леза; г) усвідомлення зупинення руху.
Уміння регулювати характер руху у відповідності з завданнями зображення

Додаток № 6

Схема спостереження за явищами

неживої і живої природи

1. Оцінка краси і своєрідності явища природи, естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Визначення доступних розумінню дітьми причин явищ, пристосованість рослин до умов життя.

3. Значення цього явища, рослини в житті природи, діяльності людини.

Прийоми навчання в молодшій і старшій групах:

а) характер показу і пояснень, їх чіткість і доступність;

б) характеристика питань (їх будова, доцільність), наявність питань (їх послідовність і логічність);

в) використання художнього слова, його емоційність і доцільність;

г) використання порівнянь, їх характер;

д) наявність ігрових прийомів.

Схема аналізу праці дітей у природі

1. Вид праці і її зміст.

а) праця, що зв’язана з доглядом за рослинами;

б) праця, що зв’язана з тваринами;

праця, що зв’язана з охороною природи.

2. Форми організації праці:

• доручення, чергування, колективна праця.

3. Організація праці дітей:

а) підготовка приміщення, знарядь праці, наочності та ін.;

б) розміщення дітей, індивідуальний підхід у процесі трудової діяльності (врахування стану здоров’я дітей, фізичних і психічних їх особливостей;

в) мотивація необхідності виконання роботи; повідомлення моральних правил;

г) навчання дітей трудовим навичкам і умінням.

д) методичні прийоми: прийоми залучення і зосередження уваги дітей; прийоми подачі нового (порада, показ, пояснення, безпосередня допомога)

е) якість роботи і поведінка дітей (самостійність, творчість думки і дій дітей), якість умінь, знань, навичок;

ж) оцінка якості роботи дітей, участь дітей в оцінці роботи товаришів, в самооцінці.

Додаток № 7

Схема-інструкція аналізу

заняття з фізичної культури

І. Підготовка вихователя до заняття:

• наявність конспекту, правильність його розробки;

• правильність запису програмного змісту;

• відповідність змісту заняття поставленим завданням, віку дітей, їх підготовленості та умовам проведення заняття;

• послідовність розміщення вправ у конспекті;

• взаємозв’язок частин заняття;

• доцільність та правильність методичних вказівок;

• якість оформлення конспекту;

• наявність графічно-схематичних зображень вправ, способів розміщення інвентаря;

• підготовка міс ця та обладнання до заняття;

• одяг та взуття дітей і вихователя.

ІІ. Організація заняття:

• своєчасність початку та закінчення заняття, його тривалість;

• доцільність розподілу часу на проведення кожної частини заняття;

• прийом розміщення і пересування дітей у залі та на майданчику, способи їх організації під час виконання вправ у кожній частині заняття;

• раціональність використання приміщення (майданчика) та інвентаря.

ІІІ. Проведення заняття:

• тип заняття;

• вирішення завдань щодо розучування рухів, закріплення рухових умінь та навичок дітей;

• практична реалізація принципів навчання;

• відповідність методів і прийомів навчання вікові дітей, їх підготовленості, етапу навчання, характеру вправ та музичного супроводу;

• попередження та виправлення помилок у роботі дітей;

• диференційований підхід до роботи з дітьми;

• забезпечення страховки, дотримання техніки безпеки;

• повідомлення дітям теоретичних відомостей про фізичне виховання, їх об’єм та доступність;

• вирішення оздоровчих завдань: зміцнення органів і систем дитячого організму, загартування:

• темп виконання та дозування вправ;

• регулювання фізичного та психічного навантаження протягом заняття;

• формування правильної постави та навичок особистості гігієни;

• динаміка фізичних навантажень в кожній частині заняття;

ІV. Вирішення виховних завдань:

• виховання інтересу та звички до щоденних фізкультурних занять;

• розвиток уміння самостійно займатися вправами та іграми, організовувати та проводити їх з ровесниками та молодшими дітьми;

• вирішання завдань розумового, морального, естетичного та трудового виховання в процесі фізкультурного заняття.

V. Поведінка та самопочуття дітей:

• дисциплінованість та організованість групи, стосунки з ровесниками;

• увага, активність, ініціативність, наполегливість дітей;

• самопочуття та настрій малят.

VІ. Дотримання вимог до вихователя:

• якість показу та пояснення вправ;

• уміння тримати в полі зору всю групу, контролювати самопочуття та поведінку дітей;

• вміння володіти голосом, культура мови;

• педагогічний такт, тон у звертанні до дошкільнят;

• володіння спеціальною термінологією;

• характер проведення заняття (впевнено, невпевнено), настрій вихователя.

VІІ. Загальна оцінка проведеного заняття:

• виконання поставлених завдань;

• засвоєння дітьми програмного змісту;

• загальна та моторна щільність заняття.

VІІІ. Пропозиції щодо виправлення недоліків та удосконалення методики проведення фізкультурного заняття.

Карта контролю проведення ранкової гімнастики

1. Своєчасність проведення.

2. Створення умов для проведення гімнастики.

3. Вміння організувати дітей на гімнастику самостійно.

4. Вміння організувати дитячий колектив у ході гімнастики.

5. Дотримання структури гімнастики.

6. Правильність організації переходу від однієї частини до іншої.

7. Організація вступної частини (тривалість, різноманітність завдань, чіткість у зміні завдань).

8. Раціональність використання приміщення.

9. Вміння організувати роздачу та збір інвентаря.

10. Проведення вправ (кількість, відповідність віку вимогам програми, різноманітність, правильність чергування у комплексі, раціональність вихідних положень).

11. Якість показу та пояснень.

12. Вміння користуватися командами (відповідно до віку дітей).

13. Чіткі сть, правильність вказівок щодо початку вправ, у ході виконання вправ дітьми, щодо закінчення вправи.

14. Вміння попереджати, виправляти помилки у дітей.

15. Увага щодо якості виконання вправ дітьми.

16. Вміння регулювати дихання дітей.

17. Тривалість гімнастики.

18. Застосування ігрових прийомів, імітаційних рухів.

19. Вміння погоджувати словесні вказівки з музичним супроводом.

20. Вміння застосовувати допоміжні засоби забезпечення ритмічності руху при відсутності музичного супроводу.

21. Культура спілкування з дітьми, якість мовлення вихователя –практиканта, використання художнього слова.

Додаток № 8

СХЕМА

АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

І. Підготовка вихователя до заняття.

1. Знання вихователем музичного матеріалу.

2. Підбір необхідних атрибутів, кількість їх, відповідність педагогічним і естетичним вимогам.

3. Створення умов для проведення заняття: підготовка приміщення (провітрювання, вологе прибирання), розташування атрибутів.

4. Зовнішній вигляд вихователя.

ІІ. Підготовка дітей до заняття.

1. Одяг, взуття.

2. Внутрішня підготовка дітей до заняття.

ІІІ. Хід заняття.

1. Поведінка вихователя, його мова, міміка, взаємовідносини з дітьми і музичним керівником.

2. Уміння вихователя бачити всіх дітей, методи і прийоми їх активізації.

3. Якість показу, пояснення вихователя.

4. Індивідуальна робота з дітьми.

5. Визначити, на яких етапах знаходиться музичний матеріал даного заняття.

6. Відповідність програмного змісту заняття рівню підготовленості дітей.

7. Активна участь вихователя у занятті.

8. Дозування матеріалу і продовженість заняття.

9. Якість виконання дітьми пісень, ігор, танців, вправ.

10. Чи була збережена невимушеність і безпосередність дитячих переживань.

11. Як здійснювались виховні завдання під час заняття.

12. Стан дітей на кінець заняття (бадьорість, задоволеність, стомленість, збудження).

13. Організація дітей на занятті.

14. Роль вихователя на занятті в даній віковій групі.

Додаток № 9

СХЕМА аналізу

ЗАНЯТЬ З ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

1. Яке місце посідає програмний зміст даного заняття у системі розвитку уявлень про множину, або в формуванні у дітей в процесі діяльності лічби розуміння числа?

2. Чи відповідають програмні задачі заняття рівню знань і розвитку дітей групи.

3. Які методичні прийоми використовував вихователь, їх доцільність.

4. Чи точно використовується термінологія вихователем і дітьми?

5. Проведення індивідуальної роботи, її зміст і ефективність.

6. В чому виявляється врахування вікових можливостей дітей при використанні дидактичних можливостей посібників.

Додаток № 10

ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ МАТЕМАТИЧНИХ

УЯВЛЕНЬ ДІТЬМИ ГРУПИ

Критерії оцінки рівня сформованості математичних уявлень	Назва групи
	Молодша	Середня	Старша	Підготовча
1. Обстеження величини виділення окремих видів подовженостей; правильне їх називання
2. Способи порівняння величини (назвати)
3. Упорядкування величин (вказати кількість)
4. Вимірювання умовною міркою (вказати етап)
5. Розрізнення і називання геометричних фігур (назвати)
6. Відтворення форми предметів (вказати метод)
7. Спосіб групировки множини ( молодший вік – колір, форма; старший вік – видові і родові ознаки)
8. Відображення у мові дітей зв’язків і відношень між числами
9. Наявність помилок при виконанні завдань
10. Виявлення активності інтересу, мимовільної уваги

Розвиток уявлень про величину і форму у дітей

дошкільного віку

Кожен предмет характеризується трьома вимірюваннями – довжиною, шириною, висотою. Якщо діти не вміють виділяти ці протяжності, вони мають труднощі опреділяти величину предмету, це виражається в словах “великий” і “маленький”. Діти повинні вміти:

• обстежувати величини, виділяти окремі види подовженості і правильно їх називати;

• встановлювати рівномірні відношення між подовженостями, використовуючи прийом порівняння шляхом накладання і прикладання, порівнювати за допомогою ока, вимірювати умовними мірками;

• підпорядковувати величину трьох і більше предметів, встановлювати серіацію.

Однією з особливостей предмету є форма. Діти повинні вміти:

• розрізняти, називати, групувати геометричні фігури по формі незалежно від величини, кольору, розміщення у просторі;

• давати характеристику, виділяючи кути і сторони, верхівки, давати їм кількісну характеристику;

• вміти самостійно відтворювати г/ф і форму предметів шляхом викладання з паличок, відтворення форми цілого з частин; комбінувати з геометричних фігур і малювати на папері в клітинку.

Завдання № 1.

Виявити уявлення дітей про величину і форму.

Зміст завдання:заповнити таблицю.

Методика виконання завдання.

У молодшій групі для порівняння подовженості величинипропонувати для вибору 3-4 смужки різної довжини, з котрих одна дорівнює зразку. (Зразок кожного разу дається дитині в руки)

Завдання: “Найди смужку такої ж довжини (потім ширини). – Що ти можеш сказати про величину цих двох смужок?

• Як можна перевірити, що вони однієї довжини (ширини)?

• Порівняй ці два стовпчики. Чим вони відрізняються (один вищий, другий – нижчий)?

Для виявлення вмінь показувати подовженості величинивихователь послідовно пропонує дітям:

“Покажи довжину цієї смужки. – Що ти показав?”

“Покажи ширину смужки. – Що ти показав?”

“Покажи висоту стовпчики. – Що ти показав?”

Провести одну з ігор “Збирання яблук”, “Струмочок”, “Хто знайде таке саме кільце”.

У середній групідаються завдання:

1. Для упорядкування смужок по довжині вихователь дає 4 смужки однакової ширини, але різної довжини і пропонує: “Розкладии ці смужки, починаючи з самої короткої і закінчуючи самою довгою. Назви довжину всіх смужок”.

2. Вияснити, як дитина розрізняє і називає геометричні фігури. Запитати дитину: “Що це? ( , , , ,куб, куля ). Як ти взнав, що це , або ?

Провести одну з ігор “Кольоровий диск”, “Яка іграшка захована”, “Навпаки”.

У старшій і підготовчій групахдаються два завдання.

Виявити рівень володіння діяльністю вимірювання умовними мірками.

Завдання:

“Виміряй довжину коробки цією міркою”.

Спитати: “- Чому дорівнює довжина і ширина коробки?”.

“Виміряй крупу цим стаканчиком”.

• Скільки крупи в мішечку?

Виявити уміння відтворювати форму.

Завдання:

Складіть з 4 і 5 трикутників нові фігури.

Пропонувати набір паличок і спитати: “- Скільки паличок треба взяти, щоб скласти квадрат? – Чому чотири? Складіть квадрат і покажіть кути, верхівки кутів.

Дати - Що можеш сказати при величину його сторін? – Як це перевірити?

Провести одну з ігор “В яку коробку”, “Магазин Овочі”, “Магазин Молоко”, “З яких фігур складається предмет”, “Хто швидше”.

При спостереженні фіксують:

Характер дій при виборі за зразком

• прикладають чи накладають зразок на всі пропоновані смужки;

• порівнюють при допомозі окомірних дій;

• перевіряють правильність порівняння, урівнюють один край.

Показати подовженість – чи проводять пальцем по всій протяжності, правильно вказуючи її напрям.

Виконуючи вимірювання: чи додержуються точності операції (знаходження краю);

• засоби, котрими користується дитина для відмітки кінця мірки;

• точність переміщення мірки і підрахунок їх мірок.

При відтворенні – простежити і зафіксувати чи дитина діє методом проб і помилок, чи по уявленню про форму швидко знаходить шляхи необхідного з’єднання частин;

- при порівнянні величини сторін г/ф виявити, яким шляхом дитина порівнює /згинає фігуру і прикладає сторони чи вимірює підрахуванням клітинок.

Завдання № 3

Розвиток уявлень про множину та число.

Зміст завдання:

а) виявити рівень уявлень про множину і способи дії за нею;

б) уміння дітей рахувати, порівнювати множення і числа, знаходити разнісні відношення між суміжними числами;

в) рівень уявлень про натуральну послідовність чисел.

Методика виконання завдання.

У середній групі.

Пропануємо картку з 2 пустими смужками і роздатковий матеріал.

• Відрахувати і покласти на верхню смужку 4 кола, а на нижню стільки ж .

• Порахуй. Скільки ти поклав кіл. Скільки ?

• Що можна сказати про їх кількість?

• Поклади ще 1 коло, порахуй скільки їх?

• Що можна сказати про їх кількість.

Порівнюємо числа між собою.

Провести одну з ігор: “Пошта”, “Погодуємо звірят”, “Кому скільки”.

У старшій групі.

Проводять ігрову вправу “Я почну рахувати, а ти продовжуй”, “Найди сусідів числа”.

Провести одну з ігор: “Знайди стільки ж”, “Зроби стільки ж рухів”, “Матроси і танкісти”, “Автопарк”. (Л.Г.Мацюк, В.Ф. Крушинська “Дидактичні ігри з математики в дитячому садку”

У молодшій групі.

Провести одну з ігор: “Подорож по кімнаті”, “Бичок – білий бочок”, “Петрушчині гості”.

Діти повинні вміти: групувати предмети за ознаками признаку, виділяти “один і багато”, встановлювати взаємооднозначну відповідність між елементами множини, рахувати, відраховувати, позначати кількість числом, встановлювати зв’язки і відношення між суміжними числами, користуватися цифрами.

Додаток № 11

Вивчити особливості мовного спілкування дітей вікової групи. Проаналізувати обстеження, зробити висновки

Зміст завдання.Виявити наявність умінь і навичок мовного спілкування в дітей своєї вікової групи, відповідність їх вимогам “Програми”, а також методики формування мовного спілкування.

Методика виконання завдання.Студенти спостерігають за спілкуванням вихователя з дітьми і за групами дітей, що розмовляють в ранковий відрізок часу на протязі 30 хвилин ( до ранкової гімнастики).

Один з студентів фіксує всі звертання вихователя до дітей, намагаючись записати дослівно мову вихователя, відповідні реакції дітей. Другий студент спостерігає за групами дітей, що розмовляють, фіксує 2-3 розмови, намагаючись зберегти у записі своєрідність лексики і стилістики, відмічаючи особливості спілкування (н-д: кричить, махає руками, відвернувся та ін.)

За підсумками записів студенти складають сумісно 2 таблиці обстеження: в першій відображають підсумки спостережень за характером і змістом спілкування вихователя з дітьми і дітей між собою; в другій – особливості володіння дітьми і вихователем соціально закріпленими навичками спілкування. Виконавши завдання студенти аналізують результати обстеження.