Словник архітектурних термінів

Абака (грецьк. Abax-дошка) –верхній елемент капітелі.

Абсида – (апсіда) – виступ будинку, півкруглий в плані, зазвичай перекритий куполом.

Акант – південна трав’яниста рослина, стилізована форма листа якої застосовувалося в античному декорі в капітелях грецького коринфського і римського композитного ордерів (рис.1).

Рис.1

Акведук (лат. Aqua – вода, duco – веду) – міст для пропуску води по жолобу або трубам .

Акрополь (грецьк. Acros – верхній, polis- місто) міська фортеця в Древньої Греції.

Антаблемент - верхнє членування ордерної системи над колонами (рис.2)

Рис.2:

1- архітрав,

2 – фриз,

3 – карниз.

Античний – висхідний до греко-римської древності.

Анфілада – ряд приміщень, що з’єднані дверними отворами , які розташовані на однієї осі.

Апсида (грецьк. Apsis– склепіння, арка) – виступ вівтарної частини храму у вигляді півкола, овалу, багатокутника, який перекритий півкуполом (рис.3)

Рис.3

Арка(лат. Arcus– дуга ) – криволінійне перекриття пролому в стіні або простору між опорами (рис.4)

Рис. 4 Типи арок: 1 – півциркулярна або кругова, 2 – полога, 3 – припіднята , 4 – підково- образна, 5 – стрілчаста, 6 – стрілчаста зжата, 7 – кругова плоска (лучкова), 8 – трьох центрова (коробова), 9, 10 – трьохшарові, 11 –стрілчаста зубчата, 12 – килевидна.

Аркада - ряд однакових за розміром і формою арок, які зв’язані між собою (рис.5)

Рис. 5 а - арки, які спираються на стовпи або колони, б – в сукупності з накладним ордером (ордерна аркада).

Аркатура – прикраса стіни у вигляді ряду декоративних арок.

Архівольт – профіль, який обрамляє арку.

Архітрав – нижня з трьох горизонтальних частин антаблементу, яка лежить на капітелях колон.

Астрагал – (грецьк. Asnragalos ) – архітектурний профіль зазвичай у вигляді нитки бус або з’єднання валика з полицею (рис.6).

Атлант – опора у вигляді чоловічої фігури.

Атріум –замкнений дворик – центральне приміщення античного житлового будинку з невеликим отвором в даху і басейном посередині (рис.7).

Рис. 7

Аттик – стінка під вінчаючим карнизом.

База – основа, нижній елемент колони, пілястри, п’єдесталу (рис. 8).

Рис. 8 1 – тосканська, 2 – римсько-дорична,

3 – іонічна, 4 – коринфська.

Базиліка – прямокутний в плані будинок, який складається з трьох або п’яти нефів, відокремлених один від одного рядами колон. Середній неф вище бокових, і стіни його мають вікна (рис.9).

Рис.9

Балюстрада – обгороджуюча конструкція з фігурно виточених стовпиків (балясин).

Баптистерій – центральна будівля, крита куполом, з басейном для хрещення посередині.

Барабан – циліндрична або багатогранна стіна, яка несе купол.

Бароко – стиль в архітектурі, у перекладі з італійського «примхливий»; характеризується просторовим розмахом, динамікою, декоративною розкішшю.

Вал – випуклий архітектурний профіль (див. архітектурні профілі), який у поперечному розрізі є півкруг або чверть круга.

Волюти –декоративні завитки, які підтримують абаку, є головним пластичним мотивом капітелей іонічного, коринфського і композитного ордерів.

Викружка - вгнутий архітектурний профіль (див. архітектурні профілі), який в розрізі є частина кола, овалу або еліпсу.

Герми – людські голови або бюсти на фасадах будинків, які встановлені на квадратних підставках. В античні часи називали так й квадратний стовп, завершений бюстом.

Глава – купол, який вінчає будинок християнського храму.

Гурт –пояс, тяга. В готичній архітектурі нервюра – ребро арки, яка створює склепіння (рис.10)

Рис. 10

Гусьок – архітектурний облом (див. архітектурні профілі) з двох дуг, повернутих в протилежні сторони, верхня частина вгнута.

Диптер - античний храм, оточений подвійним рядом колон.

Закомари - в древньоруській архітектурі півкруглі фронтони при циліндричних склепіннях.

Замковий камінь(ключ) – середній і вищій з клинообразних камінів, що складають арку або склепіння (рис.4,5)

Запад – простір, який утворюється на плані будинку, при віднесені частини зовнішньої стіни вглибину від лінії фасаду.

Золотий переріз – ділення відрізка так, щоб більша частина відносилася до меншої, як весь відрізок – до більшої.

Зофор – прикрашена барельєфами кам’яна стрічка (фріз) над балкою, яка перекриває проліт між колонами (архітрав).

Імпост – горизонтальний архітектурний елемент, на який спирається арка, що стоїть на стіні або колоні (рис.5)

Інтерколумний - відстань між колонами в світу.

Інтер’єр – функціональне і естетично організований простір в середині будинку, що утворюється огороджуючими поверхнями, меблями, освітлювальною арматурою, обладнанням.

Каблучок – архітектурний облом (див. архітектурні профілі) з двох дуг, що звернені у протилежні сторони, верхня частина випукла.

Каннелюри – вертикальні жолобки на стволі колони (рис.11-1)

Капітель – верхня частина колони, яка є визначним елементом стилю (рис.11)

Капітель в грецьких ордерах: дорична

1 – дорична

2 - іонічна

3 - коринфська

в римських ордерах:

4 – тосканська

5 - композитна

6 - візантійська

7 - романська

8 - готична

9 - – ренесансна

Рис.11 Капітель в грецьких ордерах:1 – дорична, 2 – іонічна, 3 – коринфська; в римських ордерах: 4 – тосканська, 5 – композитна, 6 – візантійська, 7 – романська, 8 – готична, 9 – ренесансна.

Каріатиди – опори у вигляді жіночих фігур.

Карниз – горизонтальна частина, яка завершує антаблемент.

Квадри - товсті кам’яні плити прямокутної або квадратної форми.

Кесони – заглиблення на стелі або в середині склепіння.

Кладка – спосіб зведення конструкцій з об’ємних елементів.

Колона – круглий опорний стовп (рис.12)

Рис.12

Колонада – ряд колон, які з’єднані горизонтальним перекриттям.

Консоль – конструкція, жорстко закріплена одним кінцем при вільному іншому, або частина конструкції, що виступає за опору.

Контрфорс – підпорка, стовповидний виступ стіни , який завершує її будову (рис.13)

Конха – півсклепіння, півкупол.

Рис.13

Коропластика – скульптура з обпаленої цегли, вона ж – теракота

Крепідома – кам’яна площадка, яка служить основою античного храму.

Курдонер - (парадний двір) простір, який створюється в тому разі, коли один або більше будинків відсунуті від лінії забудови в глибину кварталу.

Лоджія – балкон, відкритий тільки з однієї сторони.

Лопатки – плоскі вертикальні прямокутного перерізу виступи стіни без капітелі (рис.14)

Рис.14.

Лотос – південна водяна рослина , прообраз декору в єгипетській архітектурі.

Мансарда – приміщення, улаштоване на горищі під високим дахом, назване по імені французького архітектора Ф.Мансара (1598-1666).

Мегафон – прямокутний в плані будинок крито – микенського періоду, який складався із залу і портику. Став прообразом грецьких храмів.

Метопа – квадратна плита, часто прикрашена рельєфом, розташована між тригліфами доричного ордеру (рис.15)

Рис.15

Неф – одна з відокремлених одна від одної повздовжніх або поперечних частин базиліки.

Ордер –система архітектурно – художньої розробки опор і перекриття з визначеним співвідношенням розмірів їх частин (рис.16)

1 2 3 4 5

Рис.16. Ордери: 1 – грецький доричний, 2 – тосканський, 3 – римський, 4 – іонічний, 5 - коринфський

Палестина – площадка для фізичних вправ, зазвичай , огороджена колонадою.

Пальмета – стилізоване віялообразне листя пальми, яке застосовувалося в античному мистецтві (рис.17).

Рис.17

Папірус – висока болотна рослина, яка застосовувалася у стилізованому вигляді в декорі єгипетської архітектури.

Парапет – невисока сполошна стіна, яка огороджує покриття будинку, террасу, балкон, набережну, міст і інше.

Паруса – сферичні трикутники, які утворюються при встановленні сферичного куполу на квадратну або прямокутну основу.

Периптер – храм, з усіх чотирьох сторін оточений колонадою.

Перистиль – обнесена вритою колонадою частина греко – римського будинку.

Перспективний портал – в романській архітектурі виразно вирішений вхід в будинок, який звужується уступами і перекритий рядом концентричних арок, що зменшуються (рис.18).

Рис.18

Пілони – в єгипетській архітектурі монументальна споруда, яка обрамляє вхід в храм. Ще так називають масивні стовпи прямокутного перерізу, які підтримують підпружні арки, що несуть світловий барабан.

Пілястра – пристінна півколона прямокутного перерізу, яка несе антаблемент і має базу і капітель.

Плінт – плоска квадратна частина бази колони.

Поліс – древньогрецьке місто-держава, у склад якого входила сільськогосподарська округа.

Полка – архітектурний облом (рис.19).

Портал – архітектурно оформлений отвір, зазвичай вхід до будинку.

Портик – монументальний навіс перед входом в будинок, а також галерея, яка створена колонадою або аркадою.

Пропілеї – монументальні ворота у входу до міста , на акрополь і т.д.

Простиль - античний храм з портиком тільки на головному фасаді.

Профілі архітектурні – перерізі деталей, в які сполучаються архітектурні обломи (рис.19): 1 – полка, 2 – валик, піввал, четвертний вал (прямий і зворотний ) 3 – викружка (пряма і зворотна), 4 – доричний киматий, або гусьок (прямий і зворотний), 5 – лесбійський киматий або каблучок (прямий і зворотний), 6 – скоція (асиметрична викружка).

Рис. 19

Ризаліт – виступаюча частина фасаду будинку

Розкреповка - невеликий, паралельний основному полю стіни, виступ стіни, антаблементу, карнизу, фронтону і т.п.

Роза – готичне крупне вікно з перепльотами, що радіально сходяться.

Ротонда – півкругла або кругла колонада.

Руст – обробка поля стіни у вигляді кладки з крупних каменів.

Сандрик - декоративна деталь над віконним або дверним отвором у вигляді карнизу або фронтону.

Сіма - деталь, що прикрашає жолоб для стоку води з даху.

Скоція – архітектурний облом , сполучення якого являють собою дві дуги, які переходять одна в одну, причому радіус верхньої менше радіуса нижньої.

Софіт – видима знизу поверхня архітектурної деталі, архітрава, арки тощо.

Стереобат – ступінчаста основа храму або іншого монументального будинку.

Стилобат – платформа стереобата.

Склепіння – несуча конструкція перекриття, яка має нижню поверхню одинарної кривизни (рис.20).

Тектоніка – архітектурно виражена структура будинку, співвідношення ваги та опори.

Травертин – пористий вапняк.

Тригліф – деталь у фризі доричного ордеру у вигляді прямокутних плит з двома вертикальними врізами посередині (рис.15)

Фахверк – конструкція стіни, яка складається з жорсткого несучого каркасу і заповнення.

Фільонка – внутрішнє поле декоративної рами на вертикальних частинах будинку або його деталях.

Фриз – середня частина антаблементу між архітравом і карнизом (рис.2).

Рис.20 основні типи склепіння:

1 – хрестове,

2 – циліндричне,

3 – монастирське,

4 – зімкнуте,

5 – стрілчате,

6 – дзеркальне,

7 – купольне,

8 – готичне (зіркове),

9 – парусне,

10 – візантійське,

11 – хрещате і т.д.

Фронтон – верхня частина фасадної стіни у вигляді трикутника, яка обмежена скатами даху і відокремлена від стіни карнизом (рис.21).

Рис.21

Фуст – ствол, стержень колони . Має легке стоншення доверху, а в середньої частині незначне стовщення – ентазис.

Хора – сільськогосподарська округа древньогрецького міста-держави.

Цоколь – нижня надземна частина стіни з особливим характером обробки.

Шаг колон – відстань між осями колон (рис.16).

Щипець – верхня частина стіни за формою трикутника між скатами крівлі, не відокремлена карнизом ( рис.22).

Рис.22

Екседра – півкругла глибока ніша на фасаді будинку (ніша в середині будівлі – едикула).

Ентазис– невелике стовщення ствола колони в його середній частині через відхилення утворюючої ствола колони від утворюючої конусу або циліндру (рис.23)

Ехін – частина капітелі у вигляді круглої подушки з випуклим профілем (рис.11,1)

Еркер – засклена частина об’єму будинку, яка виступає за межі площини фасаду. Конструкції еркерів можуть бути виконані з несучими стінами на особистому фундаменті (наприклад, багатогранний еркер, прибудований до будинку по всієї висоті) або на консолях, що випускаються із міжповерхових перекритів.

Рис.23

1 – в тосканській колоні (будується від нижньої третини колони доверху),

2 – в доричній ( від стилобату).