3 Архітектурно - об'ємне проектування

Якщо графіка - це вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок і друковані художні твори, а промислова графіка - це вид прикладної художньої графіки, що обслуговує сферу виробництва й збуту промислової продукції ( товарні ярлики, фірмові знаки, упакування, рекламні видання й т.п.), то архітектурно - промислова графіка - це декоративне мистецтво, де монументально - мальовничі розписи залів вокзалів,готелів, театрів відрізняються динамікою просторової побудови, пишністю обрамлення й загальною врочистістю.

У залах, вестибюлях, фойє клубів, будинків культури, театрів нерідко можна побачити написані безпосередньо на стіні або ж укріплені на поверхні стін перекриттів різні сюжетні й орнаментальні картини.

У театрі це звичайно композиції на теми театрального життя й мистецтва, у науковій установі - сюжети, присвячені діяльності вчених, у школі - повсякденного шкільного життя, ролі освіти й виховання молодого покоління. Такі розписи є важливою частиною монументального мистецтва.

У Древньому Єгипті, Вавилоні, на Криті, у Древній Греції й Древньому Римі розписом прикрашали стіни палаців, суспільних будинків, гробниць. деякі з них збереглися до наших часів (наприклад, розпис гробниць давньоєгипетських вельмож зі сценами загробного життя). У Середні століття, в епоху Відродження стінними розписами (зазвичай фресками) покривалися внутрішні приміщення церков й окремі приміщення осель знатних вельмож.

Всесвітню популярність придбали розписи Успенського собору у Володимирі Андрія Рубльова, Сікстинської капели в Римі Мікеланджело, стаєнці Рафаеля. Публіцистичне гостре художнє вираження прогресивно-демократичних ідей характерно для стінних розписів суспільних будинків художників - монументалістів ХХ століття : мексиканців Х.К.Ороско, Д.Риверы, Д.Сикейроса, швейцарця Х.Эрни, американця А.Рефрежье.

Розвитку мистецтва стінних розписів сприяють широкий розмах будівництва, створення величних громадських будинків і меморіальних ансамблів. Величезне суспільно - виховне значення в радянські часи мали настінні розписи радянських художників А.А.Дейнеки, П.Д.Корина, Е.Е.Лансере, В.А.Фаворского й ін. майстрів, що прикрасили різні суспільні установи, станції метро, Палаци культури й т.п.

Сучасні архітектори розробляють проекти що установлюють нові принципи виставочної експозиції, вирішують питання сценічного простору (роботи для театру).

В XVI - XVII століттях поширювалося прикрашання картин фігурами так званий стафаж (нем. прикрашати картини фігурами).

Стафаж - застосування фігур людей і тварин у пейзажному настінному живописі для пожвавлення виду , які мали другорядне значення.

Пейзажисти часто включали у свої добутки релігійні й міфологічні сцени. Нерідко стафаж уписувався в картини не автором пейзажу, а іншими художниками.

І ще одна галузь архітектурної графіки. Життя сучасного міста з його бурхливим темпом, з нескінченним транспортним потоком, складними вуличними розв’язками зажадала створення цілої мережі покажчиків і дорожніх знаків. Природно до цієї роботи залучаються художники, які з урахуванням характеру міських магістралей, психології пішоходів і водіїв створюють струнку систему покажчиків і знаків, що допомагають сучасній людині легко орієнтуватися у вуличному русі й топографії міста.

Архітектурно - об'ємне проектування - це практично синтез пластичних мистецтв, в основі якого лежать реальні процеси людської життєдіяльності. З урахуванням цих процесів архітектура містить у собі монументально - декоративну скульптуру (статуї, рельєфи, ліпний декор), живопис (панно, фрески, мозаїки, вітражі, орнаменти), а так само добутки декоративно - прикладного мистецтва (народних промислів і промислового дизайну) які, виконуючи власні завдання доповнюють, розвивають і конкретизують архітектурний образ.

Тільки з урахуванням і використанням синтезу мистецтв може бути вирішене програмне завдання створення прекрасного й гідного людини навколишнього середовища (антураж) здатного радувати, естетично виховувати, задовольняти високорозвинені смаки людей.